Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Луганськ

заводу побували голова ВРНГ В. В. Куйбишев, наркоми Г. К. Орджонікідзе, К. Є. Ворошилов.
У лютому 1929 року будівельний майданчик Луганського паровозобудівного заводу відвідала комісія ВРНГ СРСР, яка детально ознайомилася із станом робіт. На доповідь комісії ВРНГ прийняла рішення про організацію спеціального управління по будівництву заводу «Луганбуд».

Це була одна з найбільших будов першої п'ятирічки. Уряд відніс її до числа першочергових 29 ударних будов країни - або 7 на Україні, асигнував на неї 150 млн. крб. На будівництво заводу прибували з усіх кінців країни тисячі робітників.
Участь у будівництві заводу стала справою честі трудящих міста. У вересні 1930 року Луганська міська партійна організація була виділена з складу окружної. На цей час в її рядах налічувалося 6700 комуністів, з них 71 проц. становили робітники. Обраний на І партконференції міський партійний комітет особливу увагу приділяв ударній будові країни - заводові ім. Жовтневої революції. Питання про хід будівництва, про оснащення заводу новим устаткуванням систематично обговорювались на засіданнях бюро, на пленумах міськкому. «Луганбуду» подавалась повсякденна, дійова допомога.
Міська комсомольська організація послала на «Луганбуд» кращих своїх представників. Десятки комсомольських бригад працювали на будовах у вихідні дні і в надурочний час. Ними було відпрацьовано 20 тис. людино-днів.
У червні 1932 року на будові було 2500 комсомольців, об'єднаних у 97 комсомольських бригад. Далеко за межами Луганська в ті роки були відомі бригади Стафійчука і Санченка, які встановили світові рекорди укладання арматури і клепання залізних конструкцій.
За роки реконструкції було введено в експлуатацію нові цехи: сталеливарний, новопаровозний, новокотельний, ковальсько-пресовий та інші, оснащені найновішим вітчизняним та імпортним устаткуванням, реконструйовано старі. Побудовано потужну заводську теплоелектроцентраль. Більш як у три рази зріс верстатний парк заводу, в 20 раз - потужність моторного господарства.
Проявляючи турботу про кадри робітників та інженерно-технічних працівників підприємства, уряд виділив великі кошти на будівництво житла, культурно-побутових, медичних закладів. Недалеко від підприємства виросло містечко паровозобудівників.
У листопаді 1933 року реконструйований завод став до ладу діючих. Тепер це було найбільше в Європі паровозобудівне підприємство. Почалась боротьба за освоєння серійного виробництва нового потужного паровоза серії «ФД», здатного водити великовагові состави. Вже в наступному, 1934 році було випущено 226 паровозів.
Великі зміни відбулися і на інших підприємствах Луганська. Вагоноремонтні майстерні в роки першої п'ятирічки теж були докорінно реконструйовані. На їх базі був створений завод гірничого устаткування ім. Пархоменка, який освоїв випуск десятків видів механізмів для шахт. Інші підприємства, хоч і зберегли стару технічну основу, теж освоїли виробництво нових машин і виробів.
На кінець 1932 року підприємства міста достроково завершили виконання планів першої п'ятирічки. Обсяг промислового виробництва підприємствами Луганська у порівнянні з 1913 роком збільшився в чотири рази.
Луганська партійна організація взяла активну участь у боротьбі за колективізацію сільського господарства. В числі 25-тисячників луганські робітники послали 627 кращих своїх представників. Луганський округ шефствував над Старобільським, Сумським, Роменським і Вінницьким сільськими округами України. В проведенні колективізації взяли участь сотні робітничих бригад. Комсомольська організація виділила для цієї роботи 2227 кращих своїх представників.
У період відбудови народного господарства, в роки будівництва фундаменту соціалізму трудящі Луганська усвідомлювали, що вони виконують свій обов'язок перед пролетаріатом усього світу. Міцніють і розвиваються їх інтернаціональні зв'язки. В 20-і роки на сторінках «Луганської правди» публікуються листи англійським гірникам, молодим робітникам Дюссельдорфа, Дрездена, комуністам Орлеана, листи-відповіді, в яких