Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Виконуючи вказівки ЦК партії, Луганська Рада енергійно взялася за озброєння робітників. Гарнізонна Рада солдатських депутатів виділила зброю.
В ніч з 25 на 26 жовтня 1917 року революційні війська і червоногвардійські загони Петрограда штурмом узяли Зимовий палац, заарештували Тимчасовий уряд.
Одержавши телеграму з Петрограда про повалення Тимчасового уряду, Луганська Рада доручила загонам червоногвардійців взяти під охорону банк, телеграф, підприємства міста.
З перших же днів після Великої Жовтневої соціалістичної революції Луганська Рада, партійна організація міста починають впроваджувати в життя законодавчі акти Радянської держави, покликані закріпити політичні і соціальні завоювання трудящих. Закладаються основи нової радянської економіки, нових виробничих відносин.
Перехідним етапом до націоналізації промисловості було запровадження робітничого контролю. На підставі декрету Ради Народних Комісарів у грудні 1917 року Луганська Рада запроваджує робітничий контроль на паровозобудівному, патронному, емалювальному заводах, у залізничних майстернях та інших підприємствах.
Одночасно із запровадженням робітничого контролю на виробництві, здійсненням 8-годинного робочого дня Луганська Рада робітничих депутатів повністю бере в свої руки і продовольчу справу. В місті створюється продовольчий комітет, який взяв на облік усі склади, магазини і товари, що були в них, встановив у магазинах приватників контрольні робітничі пости, повів боротьбу з саботажем торговців.
Встановлення робітничого контролю над виробництвом і розподілом продовольства та промислових товарів відіграло велику роль у налагодженні роботи підприємств, було важливим кроком у залученні трудящих до управління народним господарством.
У січні 1918 року в Луганську створюється районна Рада народного господарствa.
В ході радянського будівництва підприємства, банки, транспорт націоналізуються. Так, в січні 1918 року був виданий декрет Народного Секретаріату Української Робітничо-Селянської Республіки про націоналізацію паровозобудівного заводу Гартманa. Керівництво всіма справами було покладено на комітет, до якого ввійшли А. Каменський, М. Латишев, І. Шевченко, І. Шмиров.
Були націоналізовані цвяховий, емалювальний, трубопрокатний заводи, фабрика «Луганська мануфактура» та багато інших.
Націоналізація підприємств викликала піднесення трудової активності робітників, ентузіазм, революційну творчість. Значно підвищилась продуктивність праці. Так, наприклад, на Луганському паровозобудівному заводі з жовтня 1917 по березень 1918 року щомісячний випуск паровозів зріс з трьох до тринадцяти.
В листопаді-грудні 1917 року в зв'язку із зростанням загрози Луганську з боку контрреволюційних сил - військ генерала Каледіна та Центральної ради - вживаються термінові заходи для організації оборони міста. К. Є. Ворошилов і 0. Я. Пархоменко очолили штаб Червоної гвардії Луганська, до складу якого також увійшли І. Ю. Набивач, П. І. Шовковий, І. І. Усачов, Ф. Р. Якубовський та інші. В розпорядженні штабу було близько 3 тис. червоногвардійців. Незабаром їм довелося вступити в бій з загоном українських буржуазних націоналістів, присланим у Луганськ Центральною радою. Націоналістичний загін зазнав поразки і за вказівкою Луганського комітету більшовиків був роззброєний і розформований.
Для боротьби з Каледіним у Луганську були сформовані робітничі загони, які влилися в групу військ під командуванням Г. Саблінa. Луганчани хоробро билися з каледінськими військами. В результаті запеклих і кровопролитних боїв Дон і Донбас було визволено від білогвардійців. Але в лютому 1918 року на Україну вдерлися австро-німецькі окупанти. В скрутний для Радянської Республіки період, коли більшість території України була окупована німецькими військами і інтервенти підходили вже до Харкова, в Луганську проводиться велика робота по організації відсічі ворогові. В березні 1918 року в місті починається формування загонів для боротьби з
Луганськ
Сторінка 12 з 36
зусиль для закріплення за собою цього впливу. Ми розуміємо значення вашої організації».Виконуючи вказівки ЦК партії, Луганська Рада енергійно взялася за озброєння робітників. Гарнізонна Рада солдатських депутатів виділила зброю.
В ніч з 25 на 26 жовтня 1917 року революційні війська і червоногвардійські загони Петрограда штурмом узяли Зимовий палац, заарештували Тимчасовий уряд.
Одержавши телеграму з Петрограда про повалення Тимчасового уряду, Луганська Рада доручила загонам червоногвардійців взяти під охорону банк, телеграф, підприємства міста.
З перших же днів після Великої Жовтневої соціалістичної революції Луганська Рада, партійна організація міста починають впроваджувати в життя законодавчі акти Радянської держави, покликані закріпити політичні і соціальні завоювання трудящих. Закладаються основи нової радянської економіки, нових виробничих відносин.
Перехідним етапом до націоналізації промисловості було запровадження робітничого контролю. На підставі декрету Ради Народних Комісарів у грудні 1917 року Луганська Рада запроваджує робітничий контроль на паровозобудівному, патронному, емалювальному заводах, у залізничних майстернях та інших підприємствах.
Одночасно із запровадженням робітничого контролю на виробництві, здійсненням 8-годинного робочого дня Луганська Рада робітничих депутатів повністю бере в свої руки і продовольчу справу. В місті створюється продовольчий комітет, який взяв на облік усі склади, магазини і товари, що були в них, встановив у магазинах приватників контрольні робітничі пости, повів боротьбу з саботажем торговців.
Встановлення робітничого контролю над виробництвом і розподілом продовольства та промислових товарів відіграло велику роль у налагодженні роботи підприємств, було важливим кроком у залученні трудящих до управління народним господарством.
У січні 1918 року в Луганську створюється районна Рада народного господарствa.
В ході радянського будівництва підприємства, банки, транспорт націоналізуються. Так, в січні 1918 року був виданий декрет Народного Секретаріату Української Робітничо-Селянської Республіки про націоналізацію паровозобудівного заводу Гартманa. Керівництво всіма справами було покладено на комітет, до якого ввійшли А. Каменський, М. Латишев, І. Шевченко, І. Шмиров.
Були націоналізовані цвяховий, емалювальний, трубопрокатний заводи, фабрика «Луганська мануфактура» та багато інших.
Націоналізація підприємств викликала піднесення трудової активності робітників, ентузіазм, революційну творчість. Значно підвищилась продуктивність праці. Так, наприклад, на Луганському паровозобудівному заводі з жовтня 1917 по березень 1918 року щомісячний випуск паровозів зріс з трьох до тринадцяти.
В листопаді-грудні 1917 року в зв'язку із зростанням загрози Луганську з боку контрреволюційних сил - військ генерала Каледіна та Центральної ради - вживаються термінові заходи для організації оборони міста. К. Є. Ворошилов і 0. Я. Пархоменко очолили штаб Червоної гвардії Луганська, до складу якого також увійшли І. Ю. Набивач, П. І. Шовковий, І. І. Усачов, Ф. Р. Якубовський та інші. В розпорядженні штабу було близько 3 тис. червоногвардійців. Незабаром їм довелося вступити в бій з загоном українських буржуазних націоналістів, присланим у Луганськ Центральною радою. Націоналістичний загін зазнав поразки і за вказівкою Луганського комітету більшовиків був роззброєний і розформований.
Для боротьби з Каледіним у Луганську були сформовані робітничі загони, які влилися в групу військ під командуванням Г. Саблінa. Луганчани хоробро билися з каледінськими військами. В результаті запеклих і кровопролитних боїв Дон і Донбас було визволено від білогвардійців. Але в лютому 1918 року на Україну вдерлися австро-німецькі окупанти. В скрутний для Радянської Республіки період, коли більшість території України була окупована німецькими військами і інтервенти підходили вже до Харкова, в Луганську проводиться велика робота по організації відсічі ворогові. В березні 1918 року в місті починається формування загонів для боротьби з