Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Територія нинішнього міста склалася з сіл Яр Кам'яний, Протік Гриценків, Лозова, Павлівка, Краснопілля, Сабівка, Замківка, Ломоватка та інших.
Перші поселенці на території міста з'явилися в 1696 році. Вони й заснували селище, яке дістало назву Яр Кам'яний. В 1707 році неподалік від селища виник другий населений пункт, що дістав назву Протік Гриценків - за ім'ям сотника Гриценка; в 1730 році вони об'єдналися, утворивши село Лозову. В 1776 році серб секунд-майор Міокович на належній йому землі поблизу Лозової заснував селище, назвавши його Павлівною. У 1787 році Лозова і Павлівка злилися, утворивши село Лозову-Павлівку. В 1819 році поміщик Сабо заснував за 7 верст від Лозової-Пав- лівки село Сабівку. В цей же час неподалік від Лозової-Павлівки виникли села Краснопілля і Замківка.
В 30-і роки XIX століття у зв'язку зі зрослою потребою в кам'яному вугіллі для Луганського чавуноливарного заводу, посилюється геологічна розвідка надр. В 1837-1839 рр. дослідні експедиції, що працювали в цих місцях, виявили ряд родовищ кам'яного вугілля, в тому числі Саботурське, Павлівське, Анненське, Єленівське. Протягом 1851-1861 рр. тут виникли перші дрібні вугільні копальні: «Лому- ватка» - поміщика Акімова, «Краснопілля» - Вагнера, «Єленівка» - Раєвських
та ін. На цих шахтах застосовувалася безплатна праця кріпаків. Видобувалось вугілля здебільшого взимку і восени, коли роботи на полях закінчувалися.
Кустарна експлуатація дрібних копалень не давала великих доходів їх власникам - поміщикам. Поблизу не було ні залізниць, ні споживачів, волами вугілля далеко не повезеш. Видобуте паливо не йшло на ринок, а використовувалось ковалями, у винокурних і салотопних підприємствах, на опалення приміщень.
Після скасування кріпосного права з сіл потекла на заводи і шахти дешева робоча сила. Країні потрібно було вугілля. І тоді до скарбів донецької землі потяглися жадібні до наживи промисловці.
1861-1890 рр. були періодом виникнення та бурхливого розвитку шахт, залізниць. У 1867 році на базі невеликої шахти біля села Краснопілля виник Краснопільський рудник, що складався з двох вертикальних шахт і однієї штольні завдовжки 120 саженів. Тут працювали сезонні робітники артілями по 30-40 чоловік. Це були переважно селяни навколишніх сіл, які не порвали ще зв'язку з хліборобством і йшли на шахти шукати заробітку після закінчення сільськогосподарських робіт. Видобуток вугілля на цих шахтах швидко зростав; у 1872 році тут накопичилось 3,75 млн. пудів палива. Через відсутність залізниць шахти довелося закрити. Збудована в 1876-1878 рр. Донецька залізниця, що сполучила Луганськ із Дебальцевим, сприяла виникненню нових шахт на території нинішнього міста. В 1878 році було відкрито Орлово-Єленовський і Кам'янський, а в 1880 році - рудник Завадського (Семенівський). У 1886 році була прокладена перша залізнична вітка, що сполучила рудник Завадського з станцією Алмазнa.
Наявність залізниці прискорила збут вугілля, попит на яке невпинно зростав. Шахтовласник Завадський зі своїм компаньйоном Лемешевським придбав у районі Лозової-Павлівки вугленосні землі з дрібними шахтами, що належали товариству Брянського заводу. За три кілометри від Лозової-Павлівки, на базі однієї з малих шахт, Завадський у 1889 році заклав велику як на той час капітальну шахту № 6; вона й стала основою виникнення Брянського рудника. Крім місцевих жителів, на будівництві вугільних підприємств працювали прийшлі робітники - зубожілі селяни з багатьох губерній України і Центральної Росії. Недалеко від шахти № 6 було закладено таку ж за величиною шахту № 1 Орлово-Єленовського рудника, яку в 1890 році власник Єленов здав в оренду Акціонерному товариству Криворізьких залізних руд. Звідси й рудник дістан назву Криворіжжя. Прибуткова справа привела до утворення 22 грудня 1896 року «Товариства
Брянка
Сторінка 1 з 11
Брянка - місто обласного підпорядкування, розташоване біля річки Лозової (права притока річки Лугані), на північно-східних відрогах Донецького кряжа, за 50 км на захід від Луганська і за 5 км на південь від Кадіївки. Брянка зв'язана залізницею через станції Алмазна і Сентянівка з сіткою залізниць Донбасу. Через місто проходить автомагістраль Луганськ - Сєверодонецьк. Брянській міській Раді підпорядкована Южно-Ломуватська селищна Рада. Населення - 88,2 тис. чоловік. Перші поселенці на території міста з'явилися в 1696 році. Вони й заснували селище, яке дістало назву Яр Кам'яний. В 1707 році неподалік від селища виник другий населений пункт, що дістав назву Протік Гриценків - за ім'ям сотника Гриценка; в 1730 році вони об'єдналися, утворивши село Лозову. В 1776 році серб секунд-майор Міокович на належній йому землі поблизу Лозової заснував селище, назвавши його Павлівною. У 1787 році Лозова і Павлівка злилися, утворивши село Лозову-Павлівку. В 1819 році поміщик Сабо заснував за 7 верст від Лозової-Пав- лівки село Сабівку. В цей же час неподалік від Лозової-Павлівки виникли села Краснопілля і Замківка.
В 30-і роки XIX століття у зв'язку зі зрослою потребою в кам'яному вугіллі для Луганського чавуноливарного заводу, посилюється геологічна розвідка надр. В 1837-1839 рр. дослідні експедиції, що працювали в цих місцях, виявили ряд родовищ кам'яного вугілля, в тому числі Саботурське, Павлівське, Анненське, Єленівське. Протягом 1851-1861 рр. тут виникли перші дрібні вугільні копальні: «Лому- ватка» - поміщика Акімова, «Краснопілля» - Вагнера, «Єленівка» - Раєвських
та ін. На цих шахтах застосовувалася безплатна праця кріпаків. Видобувалось вугілля здебільшого взимку і восени, коли роботи на полях закінчувалися.
Кустарна експлуатація дрібних копалень не давала великих доходів їх власникам - поміщикам. Поблизу не було ні залізниць, ні споживачів, волами вугілля далеко не повезеш. Видобуте паливо не йшло на ринок, а використовувалось ковалями, у винокурних і салотопних підприємствах, на опалення приміщень.
Після скасування кріпосного права з сіл потекла на заводи і шахти дешева робоча сила. Країні потрібно було вугілля. І тоді до скарбів донецької землі потяглися жадібні до наживи промисловці.
1861-1890 рр. були періодом виникнення та бурхливого розвитку шахт, залізниць. У 1867 році на базі невеликої шахти біля села Краснопілля виник Краснопільський рудник, що складався з двох вертикальних шахт і однієї штольні завдовжки 120 саженів. Тут працювали сезонні робітники артілями по 30-40 чоловік. Це були переважно селяни навколишніх сіл, які не порвали ще зв'язку з хліборобством і йшли на шахти шукати заробітку після закінчення сільськогосподарських робіт. Видобуток вугілля на цих шахтах швидко зростав; у 1872 році тут накопичилось 3,75 млн. пудів палива. Через відсутність залізниць шахти довелося закрити. Збудована в 1876-1878 рр. Донецька залізниця, що сполучила Луганськ із Дебальцевим, сприяла виникненню нових шахт на території нинішнього міста. В 1878 році було відкрито Орлово-Єленовський і Кам'янський, а в 1880 році - рудник Завадського (Семенівський). У 1886 році була прокладена перша залізнична вітка, що сполучила рудник Завадського з станцією Алмазнa.
Наявність залізниці прискорила збут вугілля, попит на яке невпинно зростав. Шахтовласник Завадський зі своїм компаньйоном Лемешевським придбав у районі Лозової-Павлівки вугленосні землі з дрібними шахтами, що належали товариству Брянського заводу. За три кілометри від Лозової-Павлівки, на базі однієї з малих шахт, Завадський у 1889 році заклав велику як на той час капітальну шахту № 6; вона й стала основою виникнення Брянського рудника. Крім місцевих жителів, на будівництві вугільних підприємств працювали прийшлі робітники - зубожілі селяни з багатьох губерній України і Центральної Росії. Недалеко від шахти № 6 було закладено таку ж за величиною шахту № 1 Орлово-Єленовського рудника, яку в 1890 році власник Єленов здав в оренду Акціонерному товариству Криворізьких залізних руд. Звідси й рудник дістан назву Криворіжжя. Прибуткова справа привела до утворення 22 грудня 1896 року «Товариства