Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В околицях міста знайдені залишки поселень епохи неоліту (5-4 тисячоліття до н. е.), поселення та курганні поховання епохи міді-бронзи (3 - початок тисячоліття до н. ери).
Засноване Щастя в середині XVIII століття кріпаками, які тікали з Правобережної України від гніту поміщиків та польської шляхти. Під захистом російських сторожових постів, що були тоді на Сіверському Дінці, поселенці почували себе в безпеці від нападів турків і татар. Назвали вони своє село Щастям. Проте вже у 2-й половині XVIII століття селяни потрапили в кріпацьке ярмо поміщиків Ковалевських, яким належало близько 3 тис. десятин землі.
За реформою 1861 року подушний наділ на ревізьку душу становив 4 десятини. Цього не вистачало селянам, бо місцеві малородючі землі виснажувались частими посухами, піщаними бурями. За наділ селяни щорічно вносили 9 крб. сріблом, відробляли 40 чоловічих та ЗО жіночих днів. їм заборонялось ловити рибу, вимочувати льон і коноплі. За переправу через Сіверський Донець поміщицькому управителю сплачували мито. Викупні платежі, різні податки важким тягарем лягли на плечі селян. Біднякам дуже важко було зводити кінці з кінцями. Тому все більше жителів села в кінці XIX - на початку XX століття йшли на заробітки до Луганська і на сусідні шахти. Населення Щастя зменшувалось. Особливо різко воно скоротилося у роки першої світової війни. Якщо в 1912 році тут проживало 1186 чоловік, то в 1916 році - 3702. У той час село мало всього три вулиці:
Щастя
Сторінка 1 з 6
Щастя - місто, підпорядковане Жовтневій райраді Луганська, розташоване на лівому березі Сіверського Дінця, за 4 км від станції Огородня, на залізниці Москва-Донбас і за 20 км на північ від обласного центру. Зі сходу на захід його перетинає автомагістраль Луганськ-Старобільськ. Населення - 13,2 тис. чоловік.В околицях міста знайдені залишки поселень епохи неоліту (5-4 тисячоліття до н. е.), поселення та курганні поховання епохи міді-бронзи (3 - початок тисячоліття до н. ери).
Засноване Щастя в середині XVIII століття кріпаками, які тікали з Правобережної України від гніту поміщиків та польської шляхти. Під захистом російських сторожових постів, що були тоді на Сіверському Дінці, поселенці почували себе в безпеці від нападів турків і татар. Назвали вони своє село Щастям. Проте вже у 2-й половині XVIII століття селяни потрапили в кріпацьке ярмо поміщиків Ковалевських, яким належало близько 3 тис. десятин землі.
За реформою 1861 року подушний наділ на ревізьку душу становив 4 десятини. Цього не вистачало селянам, бо місцеві малородючі землі виснажувались частими посухами, піщаними бурями. За наділ селяни щорічно вносили 9 крб. сріблом, відробляли 40 чоловічих та ЗО жіночих днів. їм заборонялось ловити рибу, вимочувати льон і коноплі. За переправу через Сіверський Донець поміщицькому управителю сплачували мито. Викупні платежі, різні податки важким тягарем лягли на плечі селян. Біднякам дуже важко було зводити кінці з кінцями. Тому все більше жителів села в кінці XIX - на початку XX століття йшли на заробітки до Луганська і на сусідні шахти. Населення Щастя зменшувалось. Особливо різко воно скоротилося у роки першої світової війни. Якщо в 1912 році тут проживало 1186 чоловік, то в 1916 році - 3702. У той час село мало всього три вулиці: