Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
діяльність меншовиків, есерів, українських буржуазних націоналістів, активно виступала за припинення війни і передачу всієї влади Радам.
У середині червня 1917 року Луганський комітет РСДРП(б) організував на великих заводах і фабриках міста комітети партії, які розгорнули велику агітаційну кампанію за передачу всієї влади в руки Ради і виведення з її складу угодовців. 22 червня 1917 року під головуванням К. Є. Ворошилова відбулось засідання всіх комітетів РСДРП(б) Луганська. Після обговорення питання про стан справ у міській Раді було прийнято рішення: «Вжити заходів до реорганізації Ради шляхом введення туди нових представників на підставі пропорціонального представництва і відкликання з Ради її членів, які не мають нічого спільного з інтересами робітничого класу».
Більшовики Донбасу вели велику роботу по завоюванню на свій бік солдатських мас. У великих тилових гарнізонах діяли більшовицькі військові організації. В Луганську військова організація оформилась ще в квітні 1917 року. Луганська більшовицька організація встановила постійний зв'язок з солдатами на фронті, посилала в діючу армію антивоєнну літературу.
Після липневих подій в Петрограді VI з'їзд РСДРП(б) націлив партію на збройне повстання. На цей час у Луганській більшовицькій організації налічувалось 2596 чоловік. На з'їзді її представляли два делегати - К. Є. Ворошилов та А. 3. Каменський.
Бойова енергія пролетаріату Луганська, керованого більшовиками, з особливою силою проявилась у період боротьби з корніловським заколотом. Під впливом більшовиків Рада прийняла резолюцію протесту проти Московської наради, вимагаючи скасування смертної кари на фронті і в тилу і припинення репресій проти робітничого класу. Рада заявила, що «тільки зусиллями революційного пролетаріату та найбіднішого селянства країна може бути виведена з тупику, до якого вона потрапила завдяки політиці угодовства дрібної і великої буржуазії».
На об'єднаному засіданні більшовицького комітету і більшовицької фракції Ради було обрано Комітет врятування революції. Комітет вжив заходів проти контрреволюційних сил. За розпорядженням Комітету були заарештовані офіцери місцевого гарнізону, визначні представники буржуазії і колишні вищі чиновники органів царської влади. В усі урядові установи, банки, пошту, телеграф та інші Комітет послав своїх комісарів, які одержали завдання стежити за нормальним ходом роботи і припиняти будь-які спроби саботажу. Червона гвардія Луганська, створена з бойових дружин, взяла під охорону фабрики і заводи.
ЗО серпня в усіх частинах Луганського гарнізону проводились вибори командирів. Новий командний склад і солдати гарнізону стали на бік Рад і заявили, що вони на перший же заклик Комітету виступлять проти корніловщини. 31 серпня гарнізонні збори ухвалили резолюцію, в якій вимагали «воєнно-польового суду над корніловцями».
В боротьбі з контрреволюцією зростала активність і ініціатива революційних мас. Після розгрому корніловщини по всій країні почалося пожвавлення діяльності та оновлення Рад, більшовизація їх. 19 вересня проходили вибори до Луганської міської Ради. На виборах до Ради більшовики здобули повну перемогу. Серед 120 обраних депутатів було 82 члени РСДРП(б).
22 вересня К. Є. Ворошилов, обраний головою Луганської Ради, доповідав у Центральний комітет партії: «Всі організації міста в наших руках. Щодня з повіту звертаються до наших організацій за агітаторами, лекторами, але немає людей, і ми не можемо задовольняти всі запити. Нам доводиться вести велику роботу. Голова в місті, члени управи, голова думи, Рада депутатів, професійні ради, газети - все це в наших руках».
ЦК партії високо оцінював діяльність Луганської більшовицької організації. В другій половині вересня 1917 року в листі до Луганського комітету більшовиків член ЦК РСДРП(б) Я. М. Свердлов писав: «Дуже раді, що ви завоювали вплив у широких масах. Само собою, необхідно докласти всіх
Луганськ
Сторінка 11 з 36
На добровільні внески робітників більшовики організували і почали видавати з 1 червня газету «Донецкий пролетарий» - орган Луганського комітету РСДРП(б). Газета розповсюджувалась не тільки в Луганську, але й в усьому Донбасі. На сторінках «Донецкого пролетария» друкувалось багато кореспонденцій робітників, передруковувались статті і виступи В. І. Леніна та інших діячів більшовицької партії. Газета викривала зрадницьку У середині червня 1917 року Луганський комітет РСДРП(б) організував на великих заводах і фабриках міста комітети партії, які розгорнули велику агітаційну кампанію за передачу всієї влади в руки Ради і виведення з її складу угодовців. 22 червня 1917 року під головуванням К. Є. Ворошилова відбулось засідання всіх комітетів РСДРП(б) Луганська. Після обговорення питання про стан справ у міській Раді було прийнято рішення: «Вжити заходів до реорганізації Ради шляхом введення туди нових представників на підставі пропорціонального представництва і відкликання з Ради її членів, які не мають нічого спільного з інтересами робітничого класу».
Більшовики Донбасу вели велику роботу по завоюванню на свій бік солдатських мас. У великих тилових гарнізонах діяли більшовицькі військові організації. В Луганську військова організація оформилась ще в квітні 1917 року. Луганська більшовицька організація встановила постійний зв'язок з солдатами на фронті, посилала в діючу армію антивоєнну літературу.
Після липневих подій в Петрограді VI з'їзд РСДРП(б) націлив партію на збройне повстання. На цей час у Луганській більшовицькій організації налічувалось 2596 чоловік. На з'їзді її представляли два делегати - К. Є. Ворошилов та А. 3. Каменський.
Бойова енергія пролетаріату Луганська, керованого більшовиками, з особливою силою проявилась у період боротьби з корніловським заколотом. Під впливом більшовиків Рада прийняла резолюцію протесту проти Московської наради, вимагаючи скасування смертної кари на фронті і в тилу і припинення репресій проти робітничого класу. Рада заявила, що «тільки зусиллями революційного пролетаріату та найбіднішого селянства країна може бути виведена з тупику, до якого вона потрапила завдяки політиці угодовства дрібної і великої буржуазії».
На об'єднаному засіданні більшовицького комітету і більшовицької фракції Ради було обрано Комітет врятування революції. Комітет вжив заходів проти контрреволюційних сил. За розпорядженням Комітету були заарештовані офіцери місцевого гарнізону, визначні представники буржуазії і колишні вищі чиновники органів царської влади. В усі урядові установи, банки, пошту, телеграф та інші Комітет послав своїх комісарів, які одержали завдання стежити за нормальним ходом роботи і припиняти будь-які спроби саботажу. Червона гвардія Луганська, створена з бойових дружин, взяла під охорону фабрики і заводи.
ЗО серпня в усіх частинах Луганського гарнізону проводились вибори командирів. Новий командний склад і солдати гарнізону стали на бік Рад і заявили, що вони на перший же заклик Комітету виступлять проти корніловщини. 31 серпня гарнізонні збори ухвалили резолюцію, в якій вимагали «воєнно-польового суду над корніловцями».
В боротьбі з контрреволюцією зростала активність і ініціатива революційних мас. Після розгрому корніловщини по всій країні почалося пожвавлення діяльності та оновлення Рад, більшовизація їх. 19 вересня проходили вибори до Луганської міської Ради. На виборах до Ради більшовики здобули повну перемогу. Серед 120 обраних депутатів було 82 члени РСДРП(б).
22 вересня К. Є. Ворошилов, обраний головою Луганської Ради, доповідав у Центральний комітет партії: «Всі організації міста в наших руках. Щодня з повіту звертаються до наших організацій за агітаторами, лекторами, але немає людей, і ми не можемо задовольняти всі запити. Нам доводиться вести велику роботу. Голова в місті, члени управи, голова думи, Рада депутатів, професійні ради, газети - все це в наших руках».
ЦК партії високо оцінював діяльність Луганської більшовицької організації. В другій половині вересня 1917 року в листі до Луганського комітету більшовиків член ЦК РСДРП(б) Я. М. Свердлов писав: «Дуже раді, що ви завоювали вплив у широких масах. Само собою, необхідно докласти всіх