Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Територія, де пізніше виник населений пункт, була заселена здавна. Найбільш ранні сліди перебування людини в цій місцевості відносяться до епохи міді-бронзи (III - початок І тисячоліття до н. е.). Розкопано кілька курганів з похованнями, що належать до цієї епохи. В околицях міста знайдено також кочівницькі кам'яні баби.
Населений пункт і станцію було засновано наприкінці 70-х років XIX століття під час прокладання Донецької залізниці, що зв'язала Донецький вугільний басейн з промисловими центрами півночі країни. У 1878 році за 4 кілометри від хутора Попасна почалося спорудження станції, яку назвали Попасною. При станції виникло селище з казарм і землянок, в яких селилися робітники. На 1890 рік Попасна вже була зв'язана з великими вузлами і станціями: Дебальцеве, Микитівна, Бахмут, Лисичанськ, а з грудня 1895 року відкрився рух по новозбудованій лінії Лисичанськ-Куп'янськ. Роль цієї залізничної магістралі, що зв'язала Донецький вугільно-металургійний басейн з центральними районами Європейської Росії, швидко зростала. На початку XX століття Попасна перетворилась на залізничний вузол, через який на північ країни відправлялися вугілля і метал, що надходили з сусідніх Алмазнянського і Мар'ївського вугільних рудників. У 1901 році станція Попасна перейшла у відання Катерининської залізниці. Вантажооборот станції швидко зростав. З навколишніх сіл і сусідніх губерній до Попасної на заробітки прибували знедолені селяни, поповнюючи ряди залізничного пролетаріату. В 1903 році в Попасній налічувалось 3735 жителів. Тут були депо, пристанційні склади.
Робітники, які працювали на залізниці, жили в надзвичайно тяжких умовах. Робочий день тривав 12-15 годин. Заробітна плата була дуже низькою. Навіть кваліфіковані робітники одержували не більше 30 крб., а зчіплювачі, стрілочники, обхідники, ремонтні робітники - по 11-12 крб. на місяць. Переважна більшість робітників жила в казармах і землянках. Такі умови життя штовхали пролетарів на боротьбу проти існуючого ладу. Значну роль в об'єднанні залізничних робітників для розгортання революційної боротьби відіграло виникнення в Попасній наприкінці 1904 року соціал-демократичної групи. Вона встановила зв'язок з соціал-демократичною організацією Петровського металургійного заводу в Єнакієвому, де вже працювала підпільна друкарня, друкувались і розповсюджувались прокламації. Одна з листівок, одержаних з Єнакієвого з приводу кривавої неділі в Петербурзі, починалася словами: «Товариші! Згадайте фатальне 9 січня!»
Попаснянська група РСДРП використала листівку під час проведення одноденного страйку-протесту проти кривавої розправи царського уряду над робітниками Петрограда.
Загальний жовтневий політичний страйк 1905 року, що охопив усі станції Катерининської залізниці, в Попасній тривав близько двох тижнів.
Звістка про збройне повстання, що почалося в Москві, дійшла до Попасної на початку грудня 1905 року. 8 грудня розпочався страйк. Робітники паровозного депо, машиністи і службовці всього залізничного вузла кинули роботу. Було створено страйковий розпорядчий комітет та робітничу дружину. Страйкуючі під керівництвом комітету зайняли вокзал і роззброїли поліцію. Робітничій дружині передали зброю, відібрану в поліції, та 80 пік, виготовлених робітниками депо. Було вжито заходів для встановлення на станції і в робітничому селищі революційного порядку.
Щоб створити фонд допомоги страйкарям, комітет запровадив внесок з більш забезпечених робітників - по 80 коп. З цією ж метою було оподатковано місцевих поміщиків, торговців та жителів навколишніх хуторів. Із зібраних 1800 крб. надавалась допомога сім'ям робітників, які найбільше її потребували.
В цей час припинився рух поїздів по всій лінії. Курсували тільки делегатські летучки (поїзд з делегатами від страйкуючих робітників для зв'язку з робітничими організаціями шахт, заводів і сусідніх залізничних станцій)1.
Страйк на станції Попасна тривав до 23-го грудня. Лише після розгрому Московського збройного повстання царський уряд зміг вжити заходів для придушення виступів робітників у Донецькому басейні і на Катерининській
Попасна
Сторінка 1 з 11
Попасна - місто районного підпорядкування, в адміністративному відношенні підпорядковане Первомайській міській Раді депутатів трудящих. Розташована за 12 км на захід від Первомайська. Населення 30 тис. чоловік. Великий залізничний вузол на лінії Дебальцеве - Куп'янськ Донецької залізниці. Населений пункт і станцію було засновано наприкінці 70-х років XIX століття під час прокладання Донецької залізниці, що зв'язала Донецький вугільний басейн з промисловими центрами півночі країни. У 1878 році за 4 кілометри від хутора Попасна почалося спорудження станції, яку назвали Попасною. При станції виникло селище з казарм і землянок, в яких селилися робітники. На 1890 рік Попасна вже була зв'язана з великими вузлами і станціями: Дебальцеве, Микитівна, Бахмут, Лисичанськ, а з грудня 1895 року відкрився рух по новозбудованій лінії Лисичанськ-Куп'янськ. Роль цієї залізничної магістралі, що зв'язала Донецький вугільно-металургійний басейн з центральними районами Європейської Росії, швидко зростала. На початку XX століття Попасна перетворилась на залізничний вузол, через який на північ країни відправлялися вугілля і метал, що надходили з сусідніх Алмазнянського і Мар'ївського вугільних рудників. У 1901 році станція Попасна перейшла у відання Катерининської залізниці. Вантажооборот станції швидко зростав. З навколишніх сіл і сусідніх губерній до Попасної на заробітки прибували знедолені селяни, поповнюючи ряди залізничного пролетаріату. В 1903 році в Попасній налічувалось 3735 жителів. Тут були депо, пристанційні склади.
Робітники, які працювали на залізниці, жили в надзвичайно тяжких умовах. Робочий день тривав 12-15 годин. Заробітна плата була дуже низькою. Навіть кваліфіковані робітники одержували не більше 30 крб., а зчіплювачі, стрілочники, обхідники, ремонтні робітники - по 11-12 крб. на місяць. Переважна більшість робітників жила в казармах і землянках. Такі умови життя штовхали пролетарів на боротьбу проти існуючого ладу. Значну роль в об'єднанні залізничних робітників для розгортання революційної боротьби відіграло виникнення в Попасній наприкінці 1904 року соціал-демократичної групи. Вона встановила зв'язок з соціал-демократичною організацією Петровського металургійного заводу в Єнакієвому, де вже працювала підпільна друкарня, друкувались і розповсюджувались прокламації. Одна з листівок, одержаних з Єнакієвого з приводу кривавої неділі в Петербурзі, починалася словами: «Товариші! Згадайте фатальне 9 січня!»
Попаснянська група РСДРП використала листівку під час проведення одноденного страйку-протесту проти кривавої розправи царського уряду над робітниками Петрограда.
Загальний жовтневий політичний страйк 1905 року, що охопив усі станції Катерининської залізниці, в Попасній тривав близько двох тижнів.
Звістка про збройне повстання, що почалося в Москві, дійшла до Попасної на початку грудня 1905 року. 8 грудня розпочався страйк. Робітники паровозного депо, машиністи і службовці всього залізничного вузла кинули роботу. Було створено страйковий розпорядчий комітет та робітничу дружину. Страйкуючі під керівництвом комітету зайняли вокзал і роззброїли поліцію. Робітничій дружині передали зброю, відібрану в поліції, та 80 пік, виготовлених робітниками депо. Було вжито заходів для встановлення на станції і в робітничому селищі революційного порядку.
Щоб створити фонд допомоги страйкарям, комітет запровадив внесок з більш забезпечених робітників - по 80 коп. З цією ж метою було оподатковано місцевих поміщиків, торговців та жителів навколишніх хуторів. Із зібраних 1800 крб. надавалась допомога сім'ям робітників, які найбільше її потребували.
В цей час припинився рух поїздів по всій лінії. Курсували тільки делегатські летучки (поїзд з делегатами від страйкуючих робітників для зв'язку з робітничими організаціями шахт, заводів і сусідніх залізничних станцій)1.
Страйк на станції Попасна тривав до 23-го грудня. Лише після розгрому Московського збройного повстання царський уряд зміг вжити заходів для придушення виступів робітників у Донецькому басейні і на Катерининській