Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
великими містами республіки та Радянського Союзу. Територія Луганська - 267 кв. км. Місто поділяється на чотири адміністративні райони - Ленінський, Жовтневий, Артемівський і Кам'янобродський. Населення - 351,6 тис. чоловік. Луганській міській Раді підпорядковані міста Олександрівськ і Щастя.
«Колискою південної металургії» здавна називають це місто. 14 листопада 1795 року урядом був виданий указ, в якому говорилося: «В Донецькому (Слов'яно-сербському) повіті заснувати ливарний завод, виділити на цю важливу справу 650 тисяч карбованців, що залишилися від озброєння Чорноморського веслового флоту. Виділити заводу до двох тисяч майстрових і поселян». Навколо споруджуваного підприємства виріс населений пункт, який дістав назву селище Луганський завод. 1795 рік вважають роком заснування Луганська.
Проте, на території Луганська виявлено і давніші поселення. Найбільш ранні з них відносяться до раннього палеоліту (100-40 тис. років тому). В районі міста є кургани мідно-бронзового віку (III - початок І тисячоліття до н.е .). На лівому березі Лугані (нинішній Кам'янобродський район міста) і в селищі Вергунці (Жовтневий район міста) в XVII столітті жили запорізькі козаки, які охороняли південні кордони Російської держави. З 1775 року тут розміщалися роти військових поселенців, приписаних до Бахмутського гусарського полку.
Будівництво заводу було викликане рядом причин політичного та економічного характеру. У другій половині XVIII століття Росія здобула ряд важливих воєнних перемог над султанською Туреччиною. Інтенсивно йшло освоєння Чорноморського узбережжя, заселялися південні степи України, Приазов'я, Придоння. Для фортець і молодого, тільки-но створеного Чорноморського флоту потрібні були гармати і боєприпаси. Але возити їх з Уралу, де вони виготовлялися, було довго і дорого. Тому
царський уряд вирішив збудувати на півдні країни казенний металургійний завод, який мав виробляти все потрібне для них.
Завод будувався майже десять років. Але вже 4(16) жовтня 1800 року перша заводська домна видала чавун, виплавлений на лисичанському вугіллі з руди, видобутої в районі ближніх сіл Городища та Білого. Після цього зображення домни стало невід'ємною деталлю герба дореволюційного Луганська. Аж до 70-х років XIX століття тривали спроби налагодити виплавку чавуну на кам'яному вугіллі. Але з цього нічого не вийшло. Залізна руда була низької якості, а лисичанське вугілля слабококсівним. Проте ці спроби мали велике значення для дальшої розробки технології виплавлення чавуну на мінеральному паливі. Дальшу розробку провадили
вже нові казенні заводи в Керчі і Донбасі. А Луганський завод працював на привізному уральському чавуні і постачав гармати, мортири, снаряди Чорноморському флоту, фортецям, поставляв молодим містам півдня різні вироби з чавунного литва.
У період Вітчизняної війни 1812 року завод було значно розширено, і він став одним з основних поставщиків гармат і боєприпасів для російської армії. Самовіддано трудилися робітники Луганського заводу в роки Кримської війни. Тільки в 1855 році героїчним захисникам Севастополя було надіслано близько 300 тис. пудів снарядів.
Первісток чорної металургії на Україні відіграв велику роль у розвитку економіки країни. З введенням його в експлуатацію почалось систематичне промислове видобування кам'яного вугілля, яке до того ввозилося з Англії. Він мав великий вплив на дальший розвиток металургійної та вугільної промисловості Півдня, підготував перші кадри для металургійних заводів. Потреба заводу в сировині спонукала вчених почати глибоке вивчення надр Донецького басейну.
Завод став основою майбутнього міста. Це була типова казенна мануфактура, що базувалася на примусовій праці. Наприкінці 1797 року тут працювало 575 майстрових, надісланих з Петрозаводська, Херсона та з липецьких заводів. До заводу було приписано 2080 душ державних селян навколишніх сіл для виконання допоміжних робіт.
Луганськ
Сторінка 1 з 36
Луганськ - адміністративний центр Луганської області, одне з великих індустріальних міст Української РСР - розташований у східній частині Донецького басейну, на місці злиття річок Лугані та Вільхової. Залізничні, шосейні і повітряні шляхи зв'язують Луганськ з усіма районами області, «Колискою південної металургії» здавна називають це місто. 14 листопада 1795 року урядом був виданий указ, в якому говорилося: «В Донецькому (Слов'яно-сербському) повіті заснувати ливарний завод, виділити на цю важливу справу 650 тисяч карбованців, що залишилися від озброєння Чорноморського веслового флоту. Виділити заводу до двох тисяч майстрових і поселян». Навколо споруджуваного підприємства виріс населений пункт, який дістав назву селище Луганський завод. 1795 рік вважають роком заснування Луганська.
Проте, на території Луганська виявлено і давніші поселення. Найбільш ранні з них відносяться до раннього палеоліту (100-40 тис. років тому). В районі міста є кургани мідно-бронзового віку (III - початок І тисячоліття до н.е .). На лівому березі Лугані (нинішній Кам'янобродський район міста) і в селищі Вергунці (Жовтневий район міста) в XVII столітті жили запорізькі козаки, які охороняли південні кордони Російської держави. З 1775 року тут розміщалися роти військових поселенців, приписаних до Бахмутського гусарського полку.
Будівництво заводу було викликане рядом причин політичного та економічного характеру. У другій половині XVIII століття Росія здобула ряд важливих воєнних перемог над султанською Туреччиною. Інтенсивно йшло освоєння Чорноморського узбережжя, заселялися південні степи України, Приазов'я, Придоння. Для фортець і молодого, тільки-но створеного Чорноморського флоту потрібні були гармати і боєприпаси. Але возити їх з Уралу, де вони виготовлялися, було довго і дорого. Тому
царський уряд вирішив збудувати на півдні країни казенний металургійний завод, який мав виробляти все потрібне для них.
Завод будувався майже десять років. Але вже 4(16) жовтня 1800 року перша заводська домна видала чавун, виплавлений на лисичанському вугіллі з руди, видобутої в районі ближніх сіл Городища та Білого. Після цього зображення домни стало невід'ємною деталлю герба дореволюційного Луганська. Аж до 70-х років XIX століття тривали спроби налагодити виплавку чавуну на кам'яному вугіллі. Але з цього нічого не вийшло. Залізна руда була низької якості, а лисичанське вугілля слабококсівним. Проте ці спроби мали велике значення для дальшої розробки технології виплавлення чавуну на мінеральному паливі. Дальшу розробку провадили
вже нові казенні заводи в Керчі і Донбасі. А Луганський завод працював на привізному уральському чавуні і постачав гармати, мортири, снаряди Чорноморському флоту, фортецям, поставляв молодим містам півдня різні вироби з чавунного литва.
У період Вітчизняної війни 1812 року завод було значно розширено, і він став одним з основних поставщиків гармат і боєприпасів для російської армії. Самовіддано трудилися робітники Луганського заводу в роки Кримської війни. Тільки в 1855 році героїчним захисникам Севастополя було надіслано близько 300 тис. пудів снарядів.
Первісток чорної металургії на Україні відіграв велику роль у розвитку економіки країни. З введенням його в експлуатацію почалось систематичне промислове видобування кам'яного вугілля, яке до того ввозилося з Англії. Він мав великий вплив на дальший розвиток металургійної та вугільної промисловості Півдня, підготував перші кадри для металургійних заводів. Потреба заводу в сировині спонукала вчених почати глибоке вивчення надр Донецького басейну.
Завод став основою майбутнього міста. Це була типова казенна мануфактура, що базувалася на примусовій праці. Наприкінці 1797 року тут працювало 575 майстрових, надісланих з Петрозаводська, Херсона та з липецьких заводів. До заводу було приписано 2080 душ державних селян навколишніх сіл для виконання допоміжних робіт.