Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Булавинівка (первісна назва - Іванівська Лука) виникла наприкінці першої половини XVII століття, коли відповідно до указу російського царя Михайла Федоровича на правому березі річки Айдару в 1637 році було засновано сторожове укріплення Осиновий Острог. Першими поселенцями Іванівської Луки, назва якої пов'язана з іменем її засновника, були українські і російські селяни-втікачі. Перебуваючи під захистом сторожових постів від нападів турків і татар, вони займалися хліборобством, ловили рибу в річках та озерах, полювали.
Задовольняючи настирливі вимоги поміщиків повернути збіглих кріпаків, царизм у 1707 році відрядив для їх розшуку на береги Айдару каральну експедицію під командуванням князя Юрія Долгорукого. Карателі виловлювали втікачів, жорстоко знущалися з них і козаків, що їх переховували. Захищаючись від царських військ, населення на чолі з своїм ватажком К.Булавіним виступило проти карателів. Активну участь у повстанні взяли жителі Іванівської Луки, куди після розгрому загону карателів у Шульгин-містечку Булавін перемістив свій табір. Неподалік від села було збудовано лінію укріплень, що тяглася від річки Айдару до села Проїжджого. На листопад 1707 року кількість повстанців досягла 20 тис. чол. Частина з них переправилась на правий берег Айдару і розмістилась неподалік від Іванівської Луки - у великому і малому Іванівських лісах.
Для придушення повстання з Дону наближалося військо під командуванням Лук'яна Максимова. Грудневого ранку 1707 року передовий загін козаків у складі 300 вершників, що був направлений царськими катами проти повстанців, спробував переправитися через Айдар неподалік від Іванівської Луки. Повстанці зустріли карателів вогнем з рушниць і пищалів. Козаків охопила паніка, коні збились посеред річки, лід не витримав і провалився. Відтоді місце біля старого русла Айдару стали називати Проваллям. Жорстока битва повстанців з карателями відбулася й північніше Іванівської Луки. З того часу це місце народ назвав Січиною.
Жорстоко розправляючись з повстанцями, царські війська спалили та зруйнували майже всі містечка й села дощенту. Знищено було й Іванівську Луку. Понад 20 років територія понад Айдаром лишалася безлюдною, тому що царизм боявся нового повстання. Лише в 1717 році було дозволено заселяти ці землі. В 1719 році вони були включені до складу Острогозького слобідського козацького полку. Однак велике переселення українських козаків на Айдар відбулося тільки влітку 1732 року з сіл Урива, Гвоздівки, Єндовища і Перлівки. Поступово відроджувалися поселення на старих згарищах. Виникло нове село і на місці Іванівської Луки. В пам'ять про народне повстання воно було назване Булавинівкою, хоч офіційно в документах ця назва вперше зустрічається за 1782 рік.
Після виходу царського указу 1765 року, за яким слобідські козацькі полки перетворювалися на регулярні гусарські та уланські, рядові козаки Булавинівки були позбавлені всіх привілеїв і насильно переведені в розряд т. зв. військових обивателів, зобов'язаних проходити 25-річну військову службу. їх було приписано до Острогозького гусарського полку. Козацька старшина, одержавши право виходити у відставку, осідала на своїх землях і займалася сільським господарством.
У 1829 році Булавинівку було перетворено на військове поселення, де розмістився другий ескадрон Псковського кірасирського полку, штаб якого перебував у Закам'янці. В 1830 році в Булавинівці налічувалося 179 будинків військових поселенців, в яких проживали 54 господарі, 65 помічників, 547 військових поселян різного звання і 613 жінок.
Життя військових поселенців було нелегке. Багато часу відбирали в них військова муштра і сільськогосподарські роботи. Крім цього, поселенців часто підстерігали епідемії. Так, у 1848 році в Булавинівці померло від холери 138 чол., в 1849 році від цинги-233 чоловікa.
В результаті реформи 1861 року мешканці Булавинівки, які після ліквідації військових поселень були на становищі державних селян, одержали 7329 десятин землі (в середньому на ревізьку душу припадало 5,4 десятини). Однак третина селянських господарств не мала змоги обробляти свої наділи. Незалежно від цього селяни були обкладені великими податками. Так, за
Булавинівка
Сторінка 1 з 4
Булавинівка - село Пісківської сільради Новопсковського району, розташоване на лівому березі Айдару за 20 км від районного центру. Населення - 830 чол. Через Булавинівку проходить шосейна дорога, що сполучає Новопсков з Луганськом. Задовольняючи настирливі вимоги поміщиків повернути збіглих кріпаків, царизм у 1707 році відрядив для їх розшуку на береги Айдару каральну експедицію під командуванням князя Юрія Долгорукого. Карателі виловлювали втікачів, жорстоко знущалися з них і козаків, що їх переховували. Захищаючись від царських військ, населення на чолі з своїм ватажком К.Булавіним виступило проти карателів. Активну участь у повстанні взяли жителі Іванівської Луки, куди після розгрому загону карателів у Шульгин-містечку Булавін перемістив свій табір. Неподалік від села було збудовано лінію укріплень, що тяглася від річки Айдару до села Проїжджого. На листопад 1707 року кількість повстанців досягла 20 тис. чол. Частина з них переправилась на правий берег Айдару і розмістилась неподалік від Іванівської Луки - у великому і малому Іванівських лісах.
Для придушення повстання з Дону наближалося військо під командуванням Лук'яна Максимова. Грудневого ранку 1707 року передовий загін козаків у складі 300 вершників, що був направлений царськими катами проти повстанців, спробував переправитися через Айдар неподалік від Іванівської Луки. Повстанці зустріли карателів вогнем з рушниць і пищалів. Козаків охопила паніка, коні збились посеред річки, лід не витримав і провалився. Відтоді місце біля старого русла Айдару стали називати Проваллям. Жорстока битва повстанців з карателями відбулася й північніше Іванівської Луки. З того часу це місце народ назвав Січиною.
Жорстоко розправляючись з повстанцями, царські війська спалили та зруйнували майже всі містечка й села дощенту. Знищено було й Іванівську Луку. Понад 20 років територія понад Айдаром лишалася безлюдною, тому що царизм боявся нового повстання. Лише в 1717 році було дозволено заселяти ці землі. В 1719 році вони були включені до складу Острогозького слобідського козацького полку. Однак велике переселення українських козаків на Айдар відбулося тільки влітку 1732 року з сіл Урива, Гвоздівки, Єндовища і Перлівки. Поступово відроджувалися поселення на старих згарищах. Виникло нове село і на місці Іванівської Луки. В пам'ять про народне повстання воно було назване Булавинівкою, хоч офіційно в документах ця назва вперше зустрічається за 1782 рік.
Після виходу царського указу 1765 року, за яким слобідські козацькі полки перетворювалися на регулярні гусарські та уланські, рядові козаки Булавинівки були позбавлені всіх привілеїв і насильно переведені в розряд т. зв. військових обивателів, зобов'язаних проходити 25-річну військову службу. їх було приписано до Острогозького гусарського полку. Козацька старшина, одержавши право виходити у відставку, осідала на своїх землях і займалася сільським господарством.
У 1829 році Булавинівку було перетворено на військове поселення, де розмістився другий ескадрон Псковського кірасирського полку, штаб якого перебував у Закам'янці. В 1830 році в Булавинівці налічувалося 179 будинків військових поселенців, в яких проживали 54 господарі, 65 помічників, 547 військових поселян різного звання і 613 жінок.
Життя військових поселенців було нелегке. Багато часу відбирали в них військова муштра і сільськогосподарські роботи. Крім цього, поселенців часто підстерігали епідемії. Так, у 1848 році в Булавинівці померло від холери 138 чол., в 1849 році від цинги-233 чоловікa.
В результаті реформи 1861 року мешканці Булавинівки, які після ліквідації військових поселень були на становищі державних селян, одержали 7329 десятин землі (в середньому на ревізьку душу припадало 5,4 десятини). Однак третина селянських господарств не мала змоги обробляти свої наділи. Незалежно від цього селяни були обкладені великими податками. Так, за
Дивиться також інші населені пункти району:
- Танюшівка
- Степне
- Риб'янцеве
- Піски
- Павленкове
- Осинове
- Новорозсош
- Новобіла
- Кам'янка
- Закотне
- Заайдарівка
- Донцівка