Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Глибокий сум і скорботу у трудящих Попасної викликала смерть засновника і вождя Комуністичної партії і Радянської держави В. І. Леніна. Після одержання скорботної звістки робітники і службовці міста зібрались на траурний мітинг і прийняли резолюцію про те, що смерть В. І. Леніна ще більше згуртує робітничий клас навколо Комуністичної партії. «Зневірі, хитанням і сумнівам нема місця в наших рядах... Вічна пам'ять і слава кращому з кращих борців революції, нашому дорогому вчителю і другу В. І. Леніну» - писали вони. Смерть Ілліча сколихнула народні маси. У дні ленінського призову понад 300 робітників-залізничників депо станції Попасна поповнили ряди Комуністичної партії.
Рішення XIV з'їзду Комуністичної партії, що націлили партію на індустріалізацію країни, були сприйняті Попаснянською партійною організацією як програма до дії. 8 січня 1926 року на пленумі Попаснянського райпарткому спільно з активом була одностайно схвалена лінія XIV з'їзду партії і різко засуджена «нова опозиція».
Охоплені трудовим ентузіазмом, трудящі Попасної подавали посильну допомогу тим, хто стояв на ключових позиціях в індустріалізації країни. У жовтні 1926 року залізничники, гірники і селяни Попаснянського району надіслали в подарунок путіловським робітникам 15 вагонів вугілля, видобутого понад план, та 15 вагонів хліба.
У роки першої п'ятирічки посилилось значення Попасної як залізничного вузла. У кілька раз зросли перевозки народногосподарських вантажів. Збільшений попит країни на транспортні перевезення вимагав розширення вузлового залізничного господарства. В зв'язку з цим у 1930-1939 рр. було реконструйовано паровозне депо. У 1933 році за три кілометри на північний захід від станції Попасна розгорнулось будівництво великого вагоноремонтного заводу. На площі 125 га протягом трьох років зросли просторі і світлі корпуси цехів. 1 Травня 1935 року з заводських воріт вийшов перший відремонтований вагон. Рік у рік нарощуючи виробничі потужності, колектив заводу випускав щомісяця не менш як 250 відремонтованих вагонів.
Нарощував виробничі потужності і скляний завод. За роки перших п'ятирічок тут побудували два нових цехи. У 1940 році на заводі працювало 300 чоловік. Виробництво скла на цей час збільшилось в два рази.
Як і в усій країні, передвоєнні п'ятирічки в Попасній ознаменувались широким розвитком соціалістичного змагання. Рух за високу продуктивність праці, розпочатий у 1935 році кадіївським шахтарем О. Стахановим, знайшов численних послідовників серед трудящих селища. Сотні залізничників, колійників, працівників служби руху, ремонтників, вагонників змагалися за виконання і перевиконання п'ятирічних планів. Масовість руху новаторів знайшла своє втілення у виникненні стахановських змін, бригад, цехів, дільниць. На 1 січня 1940 року в місті понад 80 проц. працюючих були стахановцями. Розвиток соціалістичного змагання сприяв поліпшенню роботи транспорту і промислових підприємств Попасної. Краще почало використовуватись устаткування, зменшилися витрати матеріалів, палива, електроенергії. Продуктивність праці на підприємствах Попасної збільшилась у 1940 році порівняно з 1913 роком у чотири рази, а порівняно з 1921 роком - майже в 9 разів.
Значна роль у розвитку соціалістичного змагання в Попасній належала районній газеті «Ленінський шлях», що почала виходити в 1930 році. Газета об'єднала навколо себе робкорівський актив, активно втручалася у виробниче життя. На своїх сторінках вона систематично висвітлювала досвід роботи передових робітників, кращих бригад і дільниць.
За роки Радянської влади поліпшився стан охорони здоров'я трудящих Попасної. У 1938 році тут відкрили нову лікарню на 100 ліжок, працювала поліклініка. В лікувальних закладах селища працювало 42 лікарі і 150 чол. середнього медичного персоналу.
Попасна
Сторінка 6 з 11
часом, зросла майже в два рази. З 1923 року почала працювати залізнична професійна школа на 120 учнів. Водночас на склозаводі і залізничному вузлі відкрили три школи для малописьменних, працювало кілька груп лікнепу. В роботі по ліквідації неписьменності активну участь брали вчителі, комсомольці. В 1924/25 навчальному році в пунктах лікнепу і школах малописьменних навчалось 236 чол., а в наступному році - 342 чоловіки. Рішення XIV з'їзду Комуністичної партії, що націлили партію на індустріалізацію країни, були сприйняті Попаснянською партійною організацією як програма до дії. 8 січня 1926 року на пленумі Попаснянського райпарткому спільно з активом була одностайно схвалена лінія XIV з'їзду партії і різко засуджена «нова опозиція».
Охоплені трудовим ентузіазмом, трудящі Попасної подавали посильну допомогу тим, хто стояв на ключових позиціях в індустріалізації країни. У жовтні 1926 року залізничники, гірники і селяни Попаснянського району надіслали в подарунок путіловським робітникам 15 вагонів вугілля, видобутого понад план, та 15 вагонів хліба.
У роки першої п'ятирічки посилилось значення Попасної як залізничного вузла. У кілька раз зросли перевозки народногосподарських вантажів. Збільшений попит країни на транспортні перевезення вимагав розширення вузлового залізничного господарства. В зв'язку з цим у 1930-1939 рр. було реконструйовано паровозне депо. У 1933 році за три кілометри на північний захід від станції Попасна розгорнулось будівництво великого вагоноремонтного заводу. На площі 125 га протягом трьох років зросли просторі і світлі корпуси цехів. 1 Травня 1935 року з заводських воріт вийшов перший відремонтований вагон. Рік у рік нарощуючи виробничі потужності, колектив заводу випускав щомісяця не менш як 250 відремонтованих вагонів.
Нарощував виробничі потужності і скляний завод. За роки перших п'ятирічок тут побудували два нових цехи. У 1940 році на заводі працювало 300 чоловік. Виробництво скла на цей час збільшилось в два рази.
Як і в усій країні, передвоєнні п'ятирічки в Попасній ознаменувались широким розвитком соціалістичного змагання. Рух за високу продуктивність праці, розпочатий у 1935 році кадіївським шахтарем О. Стахановим, знайшов численних послідовників серед трудящих селища. Сотні залізничників, колійників, працівників служби руху, ремонтників, вагонників змагалися за виконання і перевиконання п'ятирічних планів. Масовість руху новаторів знайшла своє втілення у виникненні стахановських змін, бригад, цехів, дільниць. На 1 січня 1940 року в місті понад 80 проц. працюючих були стахановцями. Розвиток соціалістичного змагання сприяв поліпшенню роботи транспорту і промислових підприємств Попасної. Краще почало використовуватись устаткування, зменшилися витрати матеріалів, палива, електроенергії. Продуктивність праці на підприємствах Попасної збільшилась у 1940 році порівняно з 1913 роком у чотири рази, а порівняно з 1921 роком - майже в 9 разів.
Значна роль у розвитку соціалістичного змагання в Попасній належала районній газеті «Ленінський шлях», що почала виходити в 1930 році. Газета об'єднала навколо себе робкорівський актив, активно втручалася у виробниче життя. На своїх сторінках вона систематично висвітлювала досвід роботи передових робітників, кращих бригад і дільниць.
За роки Радянської влади поліпшився стан охорони здоров'я трудящих Попасної. У 1938 році тут відкрили нову лікарню на 100 ліжок, працювала поліклініка. В лікувальних закладах селища працювало 42 лікарі і 150 чол. середнього медичного персоналу.