Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За післявоєнний час змінився зовнішній вигляд міста. З'явилося багато нових житлових будинків, торговельних підприємств, підприємств комунального господарства, які поліпшують побут людей, прикрашають їх життя. Тепер цілі квартали Попасної забудовані багатоповерховими будинками. Житловий фонд міста тільки за роки семирічки зріс більше як на 30 тис. кв. метрів. За цей час при допомозі держави побудовано 627 індивідуальних будинків. З'явились нові вулиці - Московська, Прудна, ім. Гайдара та інші. Заасфальтовано центральні вулиці і площі, прокладено тисячі кв. метрів тротуарів. Усі центральні вулиці освітлені лампами денного світла.
Зусиллями жителів Попасну перетворено в місто-сад. Щороку трудящі висаджують на вулицях, площах і дворах тисячі декоративних дерев, кущів, квітів.
За семиріччя піднялися суцільні насадження на схилах горбів, поблизу міського ставка.
Особливо прикрашають своє соцмістечко вагоноремонтники. На території заводу плодоносить фруктовий сад площею 32 га. Селище відділене від заводу великим упорядкованим парком з газонами квітів, ажурними альтанками, іскристими фонтанами. Значні суми з фондів підприємства витрачаються на упорядкування містечка. За роки семирічки тут побудовано стадіон, піонерський табір.
За роки семирічки значно поліпшилось побутове обслуговування населення. В місті створено бюро добрих послуг. Обсяг побутових послуг населенню за три роки ( 1963-1965 рр.) зріс у три рази. Тільки в роки семирічки тут збудовано 12 добре обладнаних магазинів і підприємств громадського харчування, в тому числі великий універсальний магазин, продовольчі, подарункові магазини тощо.
В місті зросла мережа медичних закладів. В 1967 році населення обслуговували три лікарні на 450 ліжок, три поліклініки, водолікарня, дитячий нічний санаторій, медичні пункти на всіх підприємствах міста. У Попасній працювало 105 лікарів і 354 працівники середнього медичного персоналу. Велику любов і вдячність населення здобули лікарі Н. І. Сєрікова, Л. П. Андріанов, нагороджений орденом Леніна, Л. С. Маничева, нагороджена у роки Великої Вітчизняної війни орденом Червоної Зірки.
У Попасній функціонує сім дитячих садків, в яких виховується 525 дітей, і шість дитячих ясел на 400 місць.
Великих успіхів досягнуто і в розвитку народної освіти. У 1961 році в Попасній виросло нове містечко школи-інтернату на 600 учнів - комплекс учбових і житлових будинків для учнів і учителів, з допоміжними службами, спортивним залом, спортивними майданчиками. У 1966/1967 навчальному році в місті працювало 4 середніх, 6 восьмирічних і 3 початкових школи, в яких навчалось близько 7 тис. учнів.
Учбово-виховний процес у школах Попасної провадиться на широкій політехнічній основі, в тісному зв'язку з життям, виробництвом, практикою комуністичного будівництва.
В місті функціонує медичне училище, відкрите в 1963 році, та залізничне професійно-технічне училище. З 1961 року тут працює дитяча музична школа, де навчається 160 дітей по класу фортепіано, баяна, домри, духових інструментів.
Жителям міста є де проводити дозвілля. До їх послуг Палац культури імені В. І. Леніна на залізничному вузлі, Будинок культури вагоноремонтного заводу, клуб склозаводу. Палац культури залізничників, зруйнований гітлерівцями в 1942 році, був відбудований і значно розширений. Тут є зал для глядачів на 960 місць, лекційний, читальний і спортивний зали, просторі фойє, кімнати для роботи гуртків художньої самодіяльності, дві бібліотеки - загальна і технічна, широкоекранна кіноустановка. При Палаці працюють університет технічного прогресу, лекторій для батьків, лекторії медичних і природничих знань. У шести гуртках художньої самодіяльності - хоровому, драматичному, естрадному, духовому, літературному, сольного співу - беруть участь близько 200 чол. В березні 1966 року на огляді художньої самодіяльності Донецької залізниці Палац культури посів третє місце.
Попасна
Сторінка 10 з 11
Протягом 1958-1965 років значно розширено швейну фабрику, введену в дію у 1943 році. Чисельність робітників на ній зросла з 156 до 447 чол., а випуск валової продукції тільки за 1 рік (з 1965 по 1966) зріс більш як у два рази. Свою семирічку колектив фабрики виконав достроково, 24 липня 1965 року. Зусиллями жителів Попасну перетворено в місто-сад. Щороку трудящі висаджують на вулицях, площах і дворах тисячі декоративних дерев, кущів, квітів.
За семиріччя піднялися суцільні насадження на схилах горбів, поблизу міського ставка.
Особливо прикрашають своє соцмістечко вагоноремонтники. На території заводу плодоносить фруктовий сад площею 32 га. Селище відділене від заводу великим упорядкованим парком з газонами квітів, ажурними альтанками, іскристими фонтанами. Значні суми з фондів підприємства витрачаються на упорядкування містечка. За роки семирічки тут побудовано стадіон, піонерський табір.
За роки семирічки значно поліпшилось побутове обслуговування населення. В місті створено бюро добрих послуг. Обсяг побутових послуг населенню за три роки ( 1963-1965 рр.) зріс у три рази. Тільки в роки семирічки тут збудовано 12 добре обладнаних магазинів і підприємств громадського харчування, в тому числі великий універсальний магазин, продовольчі, подарункові магазини тощо.
В місті зросла мережа медичних закладів. В 1967 році населення обслуговували три лікарні на 450 ліжок, три поліклініки, водолікарня, дитячий нічний санаторій, медичні пункти на всіх підприємствах міста. У Попасній працювало 105 лікарів і 354 працівники середнього медичного персоналу. Велику любов і вдячність населення здобули лікарі Н. І. Сєрікова, Л. П. Андріанов, нагороджений орденом Леніна, Л. С. Маничева, нагороджена у роки Великої Вітчизняної війни орденом Червоної Зірки.
У Попасній функціонує сім дитячих садків, в яких виховується 525 дітей, і шість дитячих ясел на 400 місць.
Великих успіхів досягнуто і в розвитку народної освіти. У 1961 році в Попасній виросло нове містечко школи-інтернату на 600 учнів - комплекс учбових і житлових будинків для учнів і учителів, з допоміжними службами, спортивним залом, спортивними майданчиками. У 1966/1967 навчальному році в місті працювало 4 середніх, 6 восьмирічних і 3 початкових школи, в яких навчалось близько 7 тис. учнів.
Учбово-виховний процес у школах Попасної провадиться на широкій політехнічній основі, в тісному зв'язку з життям, виробництвом, практикою комуністичного будівництва.
В місті функціонує медичне училище, відкрите в 1963 році, та залізничне професійно-технічне училище. З 1961 року тут працює дитяча музична школа, де навчається 160 дітей по класу фортепіано, баяна, домри, духових інструментів.
Жителям міста є де проводити дозвілля. До їх послуг Палац культури імені В. І. Леніна на залізничному вузлі, Будинок культури вагоноремонтного заводу, клуб склозаводу. Палац культури залізничників, зруйнований гітлерівцями в 1942 році, був відбудований і значно розширений. Тут є зал для глядачів на 960 місць, лекційний, читальний і спортивний зали, просторі фойє, кімнати для роботи гуртків художньої самодіяльності, дві бібліотеки - загальна і технічна, широкоекранна кіноустановка. При Палаці працюють університет технічного прогресу, лекторій для батьків, лекторії медичних і природничих знань. У шести гуртках художньої самодіяльності - хоровому, драматичному, естрадному, духовому, літературному, сольного співу - беруть участь близько 200 чол. В березні 1966 року на огляді художньої самодіяльності Донецької залізниці Палац культури посів третє місце.