Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Пожвавилася також діяльність профспілкової організації, яка тільки за час звітної кампанії 1931 року створила 48 госпрозрахункових бригад (1300 робітників) і 60 нових ударних бригад (1680 чоловік).
Соціалістичне змагання змінювало психологію людей, народжувало нове ставлення до праці і виробництва. Алчевські робітники одними з перших відгукнулися на заклик тульських і бакинських трудящих допомогти підприємствам, що відставали у виконанні плану. 300 ударників механічного цеху металургійного заводу взяли зобов'язання відремонтувати у вільний час всі механізми підшефної шахти. Багато трудівників мартенівського та інших цехів навіть під час своєї відпустки допомагали шахтарям.
Кращих успіхів серед підприємств міста добився колектив доменного цеху металургійного заводу. Вміла організація праці, боротьба за економне витрачання матеріалів сприяли зниженню собівартості продукції на 14 проц. Перше місце завоював колектив доменної печі № 2. Передовики заощадили за 1-й квартал 25 тис. крб. і досягли рекордного для нашої металургії того часу коефіцієнту використання об'єму доменної печі - 0,86. В квітні 1931 року бригади цієї печі перевиконали «зустрічний» план і завоювали перше місце у Всеукраїнському конкурсі на кращу домну. Високі зразки праці показували старші горнові І. Крицький і В. Левич, старші каталі І. Аджигітов і М. Свиридов, газівник Т. Литаренко та багато інших.
Колектив домни звернувся через газету «Правда» до всіх металургійних підприємств Радянського Союзу із закликом ліквідувати відставання металургії. Досвід алчевських доменщиків став надбанням металургів усієї країни Алчевці встановили тісні зв'язки з колективами споріднених підприємств Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Донецька та інших міст. У 1931 році в гостях у них побували ударники Тули, в свою чергу делегація ударників домни № 2 ім. «Правды» взяла участь у роботі виробничої наради на заводі ім.Петровського в Дніпропетровську.
В 1933 році Алчевськ відвідав нарком важкої промисловості Г. К. Орджонікідзе. Він докладно ознайомився з підприємствами міста, розмовляв з робітниками, інженерно-технічним персоналом, керівниками громадських організацій, виступив на зборах партійного активу.
Як велике свято відзначала вся країна 29 січня 1933 року пуск потужної механізованої домни на Алчевському заводі - першої домни, збудованої в роки другої п'ятирічки. А скоро, 28 квітня 1934 року, стала до ладу ще потужніша доменна піч з корисним об'ємом у 1030 куб. метрів.
На підприємствах Алчевська ширилося соціалістичне змагання за дострокове виконання завдань другої п'ятирічки. Великого розмаху набрав стахановський рух. Першими включилися в цей рух сталевар Ф. Н. Голофаєв, який зварив за прикладом знатного сталевара країни М. М. Мазая плавку за 6 годин 45 хвилин, машиніст паровоза комуніст П. С. Хардиков, що оброблював за зміну 700-800 вагонів при завданні 420, вальцювальник партгрупорг стану «300» П. І. Чевичелов, майстер прокатного цеху Р. І. Крайній, сталевар Ф. М. Пшонченко, підручний сталевара М. І. Фомін та багато інших. У вересні 1935 року відбувся перший зліт стахановців Алчевська, на якому узагальнено передовий досвід новаторів.
У ході соціалістичного змагання зростали і люди. Нова техніка давала змогу вивільнити робітника від важкої фізичної праці. Зникали звичні раніш професії каталя, чавунника, коногона та багато інших. Держава не шкодувала коштів на механізацію. Однак для успішного оволодіння новою технікою потрібні були знання. І тисячі трудящих без відриву від виробництва наполегливо опановували науку. Каталь металургійного заводу В. Н. Медведєв, помічник машиніста паровоза П. М. Тараканов згодом стали інженерами, начальниками цехів. Інженером, головним енергетиком заводу став колишній розсильний П. Я. Пастушенко, майстром прокатного цеху - колишній коногон Р. Д. Жидов, а чавунник І. Г. Дубровка - майстром доменної печі. В минулому розсильний В. Л. Обложей виріс до начальника цеху, а чорнороб М. Д. Кудрявцев став начальником прокатного стану. Кращих своїх представників висували робітники в керівні партійні й
Комунарськ
Сторінка 10 з 19
Комсомольська організація металургійного заводу налічувала в цей час 3600 чоловік і об'єднувала в своїх рядах 94 проц. усієї заводської молоді. 98 проц. комсомольців брали участь у соціалістичному змаганні. Вони створили в 1931 році 216 ударних бригад. Комсомольськими стали три мартенівські печі, домна № 5, зміна в депо, кочегарка № 6 і ряд інших колективів.Пожвавилася також діяльність профспілкової організації, яка тільки за час звітної кампанії 1931 року створила 48 госпрозрахункових бригад (1300 робітників) і 60 нових ударних бригад (1680 чоловік).
Кращих успіхів серед підприємств міста добився колектив доменного цеху металургійного заводу. Вміла організація праці, боротьба за економне витрачання матеріалів сприяли зниженню собівартості продукції на 14 проц. Перше місце завоював колектив доменної печі № 2. Передовики заощадили за 1-й квартал 25 тис. крб. і досягли рекордного для нашої металургії того часу коефіцієнту використання об'єму доменної печі - 0,86. В квітні 1931 року бригади цієї печі перевиконали «зустрічний» план і завоювали перше місце у Всеукраїнському конкурсі на кращу домну. Високі зразки праці показували старші горнові І. Крицький і В. Левич, старші каталі І. Аджигітов і М. Свиридов, газівник Т. Литаренко та багато інших.
Колектив домни звернувся через газету «Правда» до всіх металургійних підприємств Радянського Союзу із закликом ліквідувати відставання металургії. Досвід алчевських доменщиків став надбанням металургів усієї країни Алчевці встановили тісні зв'язки з колективами споріднених підприємств Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Донецька та інших міст. У 1931 році в гостях у них побували ударники Тули, в свою чергу делегація ударників домни № 2 ім. «Правды» взяла участь у роботі виробничої наради на заводі ім.Петровського в Дніпропетровську.
В 1933 році Алчевськ відвідав нарком важкої промисловості Г. К. Орджонікідзе. Він докладно ознайомився з підприємствами міста, розмовляв з робітниками, інженерно-технічним персоналом, керівниками громадських організацій, виступив на зборах партійного активу.
Як велике свято відзначала вся країна 29 січня 1933 року пуск потужної механізованої домни на Алчевському заводі - першої домни, збудованої в роки другої п'ятирічки. А скоро, 28 квітня 1934 року, стала до ладу ще потужніша доменна піч з корисним об'ємом у 1030 куб. метрів.
На підприємствах Алчевська ширилося соціалістичне змагання за дострокове виконання завдань другої п'ятирічки. Великого розмаху набрав стахановський рух. Першими включилися в цей рух сталевар Ф. Н. Голофаєв, який зварив за прикладом знатного сталевара країни М. М. Мазая плавку за 6 годин 45 хвилин, машиніст паровоза комуніст П. С. Хардиков, що оброблював за зміну 700-800 вагонів при завданні 420, вальцювальник партгрупорг стану «300» П. І. Чевичелов, майстер прокатного цеху Р. І. Крайній, сталевар Ф. М. Пшонченко, підручний сталевара М. І. Фомін та багато інших. У вересні 1935 року відбувся перший зліт стахановців Алчевська, на якому узагальнено передовий досвід новаторів.
У ході соціалістичного змагання зростали і люди. Нова техніка давала змогу вивільнити робітника від важкої фізичної праці. Зникали звичні раніш професії каталя, чавунника, коногона та багато інших. Держава не шкодувала коштів на механізацію. Однак для успішного оволодіння новою технікою потрібні були знання. І тисячі трудящих без відриву від виробництва наполегливо опановували науку. Каталь металургійного заводу В. Н. Медведєв, помічник машиніста паровоза П. М. Тараканов згодом стали інженерами, начальниками цехів. Інженером, головним енергетиком заводу став колишній розсильний П. Я. Пастушенко, майстром прокатного цеху - колишній коногон Р. Д. Жидов, а чавунник І. Г. Дубровка - майстром доменної печі. В минулому розсильний В. Л. Обложей виріс до начальника цеху, а чорнороб М. Д. Кудрявцев став начальником прокатного стану. Кращих своїх представників висували робітники в керівні партійні й