Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
26 грудня 1919 року Червона Армія вигнала з Алчевська денікінські частини. В місті встановлено Радянську владу. Почалося відродження господарства, зруйнованого війною та інтервенцією. Відразу ж після визволення міста Донецько-Юр'ївський металургійний завод націоналізовано. Новообране робітниче правління зуміло організувати роботу мартенівського, прокатного і дротового цехів, які випускали продукцію для фронту.
Велику допомогу більшовицьким організаціям і місцевим органам Радянської влади в боротьбі з господарською розрухою подав агітпоїзд ім. Жовтневої революції, очолюваний М. І. Калініним. У 1920 році агітпоїзд побував у ряді міст і робітничих селищ Донбасу, в т. ч. і в Алчевську. Михайло Іванович виступав перед трудящими з доповідями, дав їм багато цінних порад.
На початку 1920 року в Алчевському районі налічувалося 17 партійних осередків, що об'єднували 400 членів і 1500 кандидатів партії. Для зміцнення партійних організацій у Донбас прибували досвідчені партійні працівники з РРФСР. Секретарем Алчевського райкому партії після визволення міста від денікінців став Власов посланий сюди Калузьким губкомом РКП(б)2.
Наприкінці березня - на початку квітня 1920 року в Донецькій губернії відбулися вибори до місцевих Рад. Виборча кампанія супроводилася трудовим і політичним піднесенням трудящих мас міста і села. Металурги і залізничники Алчевська провели кілька суботників для найшвидшого відродження промисловості і транспорту. Вибори до Ради показали зростання впливу Комуністичної партії на маси. Меншовики і есери, повсюдно зазнаючи поразки, почали перефарбовуватися в «безпартійних». Однак їм не вдалося ввести в оману робітників. До Алчевської Ради обрано переважно комуністів.
Велику увагу приділяла Алчевська парторганізація створенню і зміцненню комуністичної спілки молоді. Початок існуванню комсомольської організації в Алчевську поклала ініціативна група в складі 14 чоловік, створена за активною участю
секретаря Алчевського райкому партії т. Власова. На чолі ініціативної групи стали молоді комуністи М. І. Шульгін, М. І. Сложенікіна, І. І. Красножон. Перший районний з'їзд комсомолу обрав головою райкому М. І.Шульгіна. Секретарем райкому комсомолу обрали О. М. Карначову, завідуючою політосвітнім відділом - О. Н. Тарасову. Активно працювали в комсомолі М. І. Виногрєєв, В.Штерляєв (тепер генерал Радянської Армії) та інші. Восени 1920 року багато комсомольців Алчевська пішло за комсомольською мобілізацією на фронт громити білогвардійців В р ангеля.
Розгром іноземної воєнної інтервенції і переможне завершення громадянської війни створили умови для відбудови і розвитку народного господарства.
Перехід до мирного будівництва здійснювався у винятково складних умовах. На Донецько-Юр'ївському металургійному заводі залишилося менш як 2000 робітників. Багато пішло в армію і загинуло на фронтах, інші, рятуючись від голоду, перебралися в село. В доменному цеху, який не діяв з часу німецької окупації, лишилося тільки 12 чоловік; мертвими стояли коксові батареї. В місті було зруйновано багато будинків, не вистачало продовольства, палива, води, не працювала електростанція. Найближчі шахти були затоплені.
Вся країна допомагала відбудовувати Донбас. На початку 1921 року проводився місячник сприяння Донбасу. Тільки за тиждень робітники Донбасу одержали з РРФСР близько 250 тис. пудів хліба, 10 тис. пудів масла. Робітники Москви і Петрограда, що самі сиділи на голодному пайку, відправили кілька ешелонів з продовольством і подарунками для трудящих Донбасу.
В голодному 1921 році робітники Донецько-Юр'ївського заводу не одержували і 50 проц. мінімальної норми продовольства. Проте вони не залишали своїх агрегатів і верстатів. Ціною героїчних зусиль, в умовах гострої нестачі палива і продовольства, колектив заводу виробив у 1922
Комунарськ
Сторінка 8 з 19
банди захопили весь Донецький басейн, у т. ч. й Алчевськ. На заводі і шахтах був установлений жорстокий режим. Денікінці розстрілювали активістів без суду і слідства, реквізували хліб та інші продукти. Трудящі Алчевська під керівництвом підпільного партійного комітету провадили боротьбу проти денікінських банд, не давали їм спокою ні вдень, ні вночі. Велику допомогу більшовицьким організаціям і місцевим органам Радянської влади в боротьбі з господарською розрухою подав агітпоїзд ім. Жовтневої революції, очолюваний М. І. Калініним. У 1920 році агітпоїзд побував у ряді міст і робітничих селищ Донбасу, в т. ч. і в Алчевську. Михайло Іванович виступав перед трудящими з доповідями, дав їм багато цінних порад.
На початку 1920 року в Алчевському районі налічувалося 17 партійних осередків, що об'єднували 400 членів і 1500 кандидатів партії. Для зміцнення партійних організацій у Донбас прибували досвідчені партійні працівники з РРФСР. Секретарем Алчевського райкому партії після визволення міста від денікінців став Власов посланий сюди Калузьким губкомом РКП(б)2.
Наприкінці березня - на початку квітня 1920 року в Донецькій губернії відбулися вибори до місцевих Рад. Виборча кампанія супроводилася трудовим і політичним піднесенням трудящих мас міста і села. Металурги і залізничники Алчевська провели кілька суботників для найшвидшого відродження промисловості і транспорту. Вибори до Ради показали зростання впливу Комуністичної партії на маси. Меншовики і есери, повсюдно зазнаючи поразки, почали перефарбовуватися в «безпартійних». Однак їм не вдалося ввести в оману робітників. До Алчевської Ради обрано переважно комуністів.
Велику увагу приділяла Алчевська парторганізація створенню і зміцненню комуністичної спілки молоді. Початок існуванню комсомольської організації в Алчевську поклала ініціативна група в складі 14 чоловік, створена за активною участю
секретаря Алчевського райкому партії т. Власова. На чолі ініціативної групи стали молоді комуністи М. І. Шульгін, М. І. Сложенікіна, І. І. Красножон. Перший районний з'їзд комсомолу обрав головою райкому М. І.Шульгіна. Секретарем райкому комсомолу обрали О. М. Карначову, завідуючою політосвітнім відділом - О. Н. Тарасову. Активно працювали в комсомолі М. І. Виногрєєв, В.Штерляєв (тепер генерал Радянської Армії) та інші. Восени 1920 року багато комсомольців Алчевська пішло за комсомольською мобілізацією на фронт громити білогвардійців В р ангеля.
Розгром іноземної воєнної інтервенції і переможне завершення громадянської війни створили умови для відбудови і розвитку народного господарства.
Перехід до мирного будівництва здійснювався у винятково складних умовах. На Донецько-Юр'ївському металургійному заводі залишилося менш як 2000 робітників. Багато пішло в армію і загинуло на фронтах, інші, рятуючись від голоду, перебралися в село. В доменному цеху, який не діяв з часу німецької окупації, лишилося тільки 12 чоловік; мертвими стояли коксові батареї. В місті було зруйновано багато будинків, не вистачало продовольства, палива, води, не працювала електростанція. Найближчі шахти були затоплені.
Вся країна допомагала відбудовувати Донбас. На початку 1921 року проводився місячник сприяння Донбасу. Тільки за тиждень робітники Донбасу одержали з РРФСР близько 250 тис. пудів хліба, 10 тис. пудів масла. Робітники Москви і Петрограда, що самі сиділи на голодному пайку, відправили кілька ешелонів з продовольством і подарунками для трудящих Донбасу.
В голодному 1921 році робітники Донецько-Юр'ївського заводу не одержували і 50 проц. мінімальної норми продовольства. Проте вони не залишали своїх агрегатів і верстатів. Ціною героїчних зусиль, в умовах гострої нестачі палива і продовольства, колектив заводу виробив у 1922