Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Алчевський гурток скоро став бойовою соціал-демократичною організацією ленінського напряму, яка очолила робітничий рух на заводі і в навколишніх шахтах.
Він розширював зв'язки з робітниками, влаштовував масовки, провадив серед них політичну агітацію, організовував страйки. Алчевські соціал-демократи зміцнювали зв'язки з Катеринославським більшовицьким комітетом, розповсюджували більшовицькі листівки, ленінську газету «Искра» та інші нелегальні видання. Розмножувалися на гектографі сотні примірників листівок, які поширювалися серед робітників селища та найближчих рудників. У поліцейських донесеннях того часу все частіше повідомлялося про діяльність алчевських соціал-демократів, про їхню агітаційну роботу. На початок березня 1902 року на Донецько-Юр'ївському заводі і залізничній станції було розкидано прокламації, що закликали до боротьби проти царського уряду. Напередодні 1 травня 1903 року поліція виявила листівки, в яких говорилося про те, що наближається час, коли робітники і селяни повстануть проти царського самодержавства, за 8-годинний робочий день, за землю селянам.
І цей час настав.
У 1905 році робітники Алчевська, керовані більшовиками, разом з трудящими Донбасу і всім пролетаріатом Росії повстали проти царизму.
Після розстрілу царським урядом мирної робітничої демонстрації в Петербурзі 9 січня 1905 року по всій країні прокотилася хвиля масових політичних страйків і демонстрацій. Одним з перших у Донбасі виступив пролетаріат Алчевська. 19 січня, а потім з 8 по 13 лютого 1905 року на заводі ДЮМО під лозунгами «Геть самодержавство!», «8-годинний робочий день!», «Земля - селянам!» відбулися масові політичні страйки протесту.
Під більшовицькими лозунгами відбувалися страйки та демонстрації і на сусідніх шахтах і рудниках. Під час страйку на Жилівському руднику 1 липня 1905 року на мітингу виступили робітники Сомов, Валінов і приїжджий А. М. Кожанчиков. В донесенні жандармерії відзначалося, що вони закликали робітників діяти одностайно, підтримувати соціал-демократів у боротьбі проти самодержавства, агітатори підкреслювали, що «розв'язана війна з Японією народові непотрібна, як і непотрібний самодержавний уряд». Свої виступи промовці закінчували лозунгами: «Геть самодержавство!», «Хай живе свобода!».
Організатором алчевських робітників у революції 1905-1907 рр. була заводська більшовицька група в складі А. М. Берещанського, І. М. Берещанського, Є. Л. Губарева (Семена), І. А. Кротька, Д. К. Паранича, І. Мірошниченка та інших, яка входила до Алмазно-Юр'ївського підрайону РСДРП. Одним з видатних керівників алчевських робітників був більшовик Ф. Р. Якубовський.
У роки першої російської революції формувався і гартувався союз робітничого класу і селянства. Більшовики роз'яснювали селянам суть і несправедливий характер російсько-японської війни, закликали їх до боротьби з поміщиками і царизмом. До цієї роботи залучалися кращі агітатори з робітників. 6 червня 1905 року робітник Юр'ївського заводу П. М. Коваленко поширював серед трудящих села Покровського листівки під назвою «Хто повинен перемогти?», «Нова мобілізація» і розмножену на гектографі «Марсельєзу». Подібні листівки знайшла поліція 21 червня 1905 року в селі Михайлівці, в навколишніх хуторах і селах Михайлівської волості.
За прикладом пролетарів Іваново-Вознесенська, Москви і Петербурга наприкінці жовтня 1905 року робітники Донбасу створили в деяких містах, у т. ч. і в Алчевську, Ради робітничих депутатів. Алчевська Рада, що називалася «Делегатські збори», керувала страйком на Донецько-Юр'ївському заводі. До її складу входили більшовики Д. К. Паранич, І. А. Кротько, І. Мірошниченко, І. Молчанов та інші.
Рада стала органом влади на заводі, в місті та його околицях, під її керівництвом створювалися бойові дружини. В листопаді-грудні 1905 року під керівництвом більшовиків Рада проводила політичні мітинги, на яких виступали Д. Паранич, лікар заводської лікарні Езергін і професіональний
Комунарськ
Сторінка 3 з 19
Пізніше активну участь в ньому брали вчителі заводської школи Шустова, О. В. Крюкова та її сестри Марія і Ганна, вчитель Василівської школи С. М. Рижков, слюсар заводу А. Т. Сложенікін, конторник Н. Ф. Іванов, фельдшер В. М. Соколов, І. Виногрєєв та інші. В цьому гуртку почав свій славний шлях пролетарського революціонера К. Є. Ворошилов.Алчевський гурток скоро став бойовою соціал-демократичною організацією ленінського напряму, яка очолила робітничий рух на заводі і в навколишніх шахтах.
І цей час настав.
У 1905 році робітники Алчевська, керовані більшовиками, разом з трудящими Донбасу і всім пролетаріатом Росії повстали проти царизму.
Після розстрілу царським урядом мирної робітничої демонстрації в Петербурзі 9 січня 1905 року по всій країні прокотилася хвиля масових політичних страйків і демонстрацій. Одним з перших у Донбасі виступив пролетаріат Алчевська. 19 січня, а потім з 8 по 13 лютого 1905 року на заводі ДЮМО під лозунгами «Геть самодержавство!», «8-годинний робочий день!», «Земля - селянам!» відбулися масові політичні страйки протесту.
Під більшовицькими лозунгами відбувалися страйки та демонстрації і на сусідніх шахтах і рудниках. Під час страйку на Жилівському руднику 1 липня 1905 року на мітингу виступили робітники Сомов, Валінов і приїжджий А. М. Кожанчиков. В донесенні жандармерії відзначалося, що вони закликали робітників діяти одностайно, підтримувати соціал-демократів у боротьбі проти самодержавства, агітатори підкреслювали, що «розв'язана війна з Японією народові непотрібна, як і непотрібний самодержавний уряд». Свої виступи промовці закінчували лозунгами: «Геть самодержавство!», «Хай живе свобода!».
Організатором алчевських робітників у революції 1905-1907 рр. була заводська більшовицька група в складі А. М. Берещанського, І. М. Берещанського, Є. Л. Губарева (Семена), І. А. Кротька, Д. К. Паранича, І. Мірошниченка та інших, яка входила до Алмазно-Юр'ївського підрайону РСДРП. Одним з видатних керівників алчевських робітників був більшовик Ф. Р. Якубовський.
У роки першої російської революції формувався і гартувався союз робітничого класу і селянства. Більшовики роз'яснювали селянам суть і несправедливий характер російсько-японської війни, закликали їх до боротьби з поміщиками і царизмом. До цієї роботи залучалися кращі агітатори з робітників. 6 червня 1905 року робітник Юр'ївського заводу П. М. Коваленко поширював серед трудящих села Покровського листівки під назвою «Хто повинен перемогти?», «Нова мобілізація» і розмножену на гектографі «Марсельєзу». Подібні листівки знайшла поліція 21 червня 1905 року в селі Михайлівці, в навколишніх хуторах і селах Михайлівської волості.
За прикладом пролетарів Іваново-Вознесенська, Москви і Петербурга наприкінці жовтня 1905 року робітники Донбасу створили в деяких містах, у т. ч. і в Алчевську, Ради робітничих депутатів. Алчевська Рада, що називалася «Делегатські збори», керувала страйком на Донецько-Юр'ївському заводі. До її складу входили більшовики Д. К. Паранич, І. А. Кротько, І. Мірошниченко, І. Молчанов та інші.
Рада стала органом влади на заводі, в місті та його околицях, під її керівництвом створювалися бойові дружини. В листопаді-грудні 1905 року під керівництвом більшовиків Рада проводила політичні мітинги, на яких виступали Д. Паранич, лікар заводської лікарні Езергін і професіональний