Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
видобування палива, цей колектив у наступні роки впевнено тримав першість серед підприємств тресту «Брянськвугілля». У січні 1948 року шахту «Анненська» було удостоєно ордена Леніна. За самовіддану працю по відбудові шахти та збільшенню видобутку вугілля орденами і медалями було нагороджено 240 гірників.
Невпинно підвищувалась продуктивність праці. Машиніст врубової машини І. Н. Смоляков з шахти «Анненська» запропонував метод ефективнішого використання врубових машин у подовжених лавах. За його розрахунками, внаслідок подовження лави, продуктивність повинна зрости в 2-3 рази. Незабаром було підготовлено двохсотметрову лаву, і врубова машина дістала широкий простір для роботи. Втроє зросла її продуктивність. У 1948 році новатор завершив виконання свого п'ятирічного плану. За самовіддану працю І. Н. Смолякову було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Відбудова промисловості Брянського району була завершена в 1950 році. План п'ятої п'ятирічки (1951 -1955 рр.) було виконано за 4 роки і 10 місяців. У Брянці розгортається велике промислове будівництво. В 1954 році став до ладу завод залізобетонних виробів, який уже наступного року випустив 5,5 тис. куб. метрів будівельних матеріалів. У жовтні 1957 року в експлуатацію було здано шахту «Замківську-2» з проектною потужністю
1500 тонн вугілля на добу. Недалеко від шахти виросло благоустроєне селище. Крім житлових і адміністративних будинків тут було збудовано дві школи, клуб, лікарню, шість магазинів, два гуртожитки, їдальню, дитячий садок, дитячі ясла.
Робітники Брянки одними з перших підхопили патріотичний почин шахтарів бригади Миколи Мамая, які в 1956 році почали змагання за щоденне перевиконання норми кожним робітником на одну тонну вугілля. Першим відгукнувся на це цінне починання почесний шахтар І. О. Соложеніцин. Він щодня давав понад норму З- 3,5 тонни вугілля. В 1957 році кожний третій шахтар Брянки працював за методом М. Я. Мамая.
Очолене комуністами, на всіх підприємствах Брянки широко розгорнулося соціалістичне змагання за дострокове виконання завдань семирічки (1959-1965 рр.).
За патріотичним почином знатної ткалі Валентини Гаганової відстаючі дільниці очолили і вивели їх в число передових В. М. Антипов, В. І. Бойко, Г. Я. Ізмайлов та інші.
Трудящі Брянки широко розгорнули змагання за комуністичну працю. Першими у серпні 1960 року почесного звання колективів комуністичної праці добилися гірники шахти «Вергелівська» дільниці № 3. В 1960 році в змаганні за комуністичне ставлення до праці брав участь кожний третій робітник, воно стало масовим, поширилося на всі галузі промисловості Брянки. Високого звання було удостоєно прохідників бригади М. К. Станкевічуса, які в січні 1962 року, уміло застосувавши вітчизняну техніку, пройшли за місяць 1029 погонних метрів штреку. Ні один колектив прохідників у світі не добивався такого виробітку. ЦК КП України і Рада Міністрів УРСР поздоровили членів бригади з блискучим успіхом. У 1964 році бригадир передової прохідницької бригади М. П. Москаленко в числі групи гірників Луганської області був удостоєний Ленінської премії за удосконалення методів праці та організацію швидкісного проходження гірничих виробок. На 1966 рік у змаганні за комуністичну працю брав участь кожний другий трудящий Брянки. Звання ударника комуністичної праці були удостоєні 5729 робітників і 124 бригади.
В результаті наполегливої праці трудівники усіх галузей промисловості міста виконали семирічне завдання на півтора місяця раніше строку. Шахтарі Брянки видобули 559 тис. тонн вугілля понад план, заощадили державних коштів на суму 5 млн. крб. По шахтах міста середньодобовий видобуток вугілля зріс проти 1958 року на З0 проц., приріст становив понад 1400 тонн на добу, а продуктивність праці підвищилася на 41 проц. Цьому успіхові в значній мірі сприяли поліпшення організації праці та впровадження на шахтах Брянки нової техніки. Тільки за роки семирічки кількість вугільних комбайнів зросла на 37 проц. У 1966 році гірники Брянки дали Батьківщині
Брянка
Сторінка 9 з 11
В результаті героїчної праці трудівників міста на кінець 1947 року 70 проц. вугільних підприємств Брянки було повністю відбудовано. Найкращих результатів добився колектив шахти «Анненська». Він перший серед шахтарів району ще в 1943 році почав видобувати паливо і наприкінці 1944 року досяг довоєнного рівня видобутку вугілля. Нарощуючи темпи Невпинно підвищувалась продуктивність праці. Машиніст врубової машини І. Н. Смоляков з шахти «Анненська» запропонував метод ефективнішого використання врубових машин у подовжених лавах. За його розрахунками, внаслідок подовження лави, продуктивність повинна зрости в 2-3 рази. Незабаром було підготовлено двохсотметрову лаву, і врубова машина дістала широкий простір для роботи. Втроє зросла її продуктивність. У 1948 році новатор завершив виконання свого п'ятирічного плану. За самовіддану працю І. Н. Смолякову було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Відбудова промисловості Брянського району була завершена в 1950 році. План п'ятої п'ятирічки (1951 -1955 рр.) було виконано за 4 роки і 10 місяців. У Брянці розгортається велике промислове будівництво. В 1954 році став до ладу завод залізобетонних виробів, який уже наступного року випустив 5,5 тис. куб. метрів будівельних матеріалів. У жовтні 1957 року в експлуатацію було здано шахту «Замківську-2» з проектною потужністю
1500 тонн вугілля на добу. Недалеко від шахти виросло благоустроєне селище. Крім житлових і адміністративних будинків тут було збудовано дві школи, клуб, лікарню, шість магазинів, два гуртожитки, їдальню, дитячий садок, дитячі ясла.
Робітники Брянки одними з перших підхопили патріотичний почин шахтарів бригади Миколи Мамая, які в 1956 році почали змагання за щоденне перевиконання норми кожним робітником на одну тонну вугілля. Першим відгукнувся на це цінне починання почесний шахтар І. О. Соложеніцин. Він щодня давав понад норму З- 3,5 тонни вугілля. В 1957 році кожний третій шахтар Брянки працював за методом М. Я. Мамая.
Очолене комуністами, на всіх підприємствах Брянки широко розгорнулося соціалістичне змагання за дострокове виконання завдань семирічки (1959-1965 рр.).
За патріотичним почином знатної ткалі Валентини Гаганової відстаючі дільниці очолили і вивели їх в число передових В. М. Антипов, В. І. Бойко, Г. Я. Ізмайлов та інші.
Трудящі Брянки широко розгорнули змагання за комуністичну працю. Першими у серпні 1960 року почесного звання колективів комуністичної праці добилися гірники шахти «Вергелівська» дільниці № 3. В 1960 році в змаганні за комуністичне ставлення до праці брав участь кожний третій робітник, воно стало масовим, поширилося на всі галузі промисловості Брянки. Високого звання було удостоєно прохідників бригади М. К. Станкевічуса, які в січні 1962 року, уміло застосувавши вітчизняну техніку, пройшли за місяць 1029 погонних метрів штреку. Ні один колектив прохідників у світі не добивався такого виробітку. ЦК КП України і Рада Міністрів УРСР поздоровили членів бригади з блискучим успіхом. У 1964 році бригадир передової прохідницької бригади М. П. Москаленко в числі групи гірників Луганської області був удостоєний Ленінської премії за удосконалення методів праці та організацію швидкісного проходження гірничих виробок. На 1966 рік у змаганні за комуністичну працю брав участь кожний другий трудящий Брянки. Звання ударника комуністичної праці були удостоєні 5729 робітників і 124 бригади.
В результаті наполегливої праці трудівники усіх галузей промисловості міста виконали семирічне завдання на півтора місяця раніше строку. Шахтарі Брянки видобули 559 тис. тонн вугілля понад план, заощадили державних коштів на суму 5 млн. крб. По шахтах міста середньодобовий видобуток вугілля зріс проти 1958 року на З0 проц., приріст становив понад 1400 тонн на добу, а продуктивність праці підвищилася на 41 проц. Цьому успіхові в значній мірі сприяли поліпшення організації праці та впровадження на шахтах Брянки нової техніки. Тільки за роки семирічки кількість вугільних комбайнів зросла на 37 проц. У 1966 році гірники Брянки дали Батьківщині