Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Продукція підприємств Брянки йде не тільки в міста Радянського Союзу, але й в НДР, Польщу, Чехословаччину, на Кубу, в ДРВ, Бірму, Іран, Афганістан, ОАР та інші країни.
За роки Радянської влади невпізнанно змінилося шахтарське місто. Замість врослих в землю дореволюційних хатин і задушливих казарм виросли красиві багатоповерхові житлові будинки з впорядкованими квартирами. На 1967 рік в місті було понад 946 тис. кв. метрів житлової площі. Тільки за семирічку здано 75 тис. кв. метрів житлової площі. Місто має водопровід, розвинуту каналізаційну сітку. У Брянці 19 скверів, 530 га зелених насаджень.
Рік у рік підвищується добробут трудящих. Скорочується робочий день, неухильно зростає заробітна плата. Тільки за роки семирічки середньомісячна зарплата робітника в Брянці збільшилася з 159,8 крб. (1958 р.) до 192,3 крб. (1965 р.).
У 1950 році з фондів соціального забезпечення пенсіонерам міста було виплачено 1 млн. 160 тис. крб., а в 1966 році - 5 млн. 890 тис. крб. Зростає кількість вкладників ощадних кас. Тільки за семирічку число вкладників збільшилося на 4267 чоловік, а сума вкладів зросла на 4 млн. 189 тис. крб. В особистому користуванні жителів понад 700 легкових автомашин, 1800 мотоциклів та моторолерів, майже кожна родина має радіоприймач і телевізор.
Рік у рік розширюється і торговельна мережа міста. На 1966 рік у Брянці діяло 58 магазинів, близько 25 підприємств громадського харчування. Щороку збільшується продаж населенню промислових і продовольчих товарів. У 1965 році жителі Брянки придбали холодильників на 36 проц., піаніно - на 24, тканин - на 14,5 проц. більше ніж у 1964 році.
До послуг трудящих 45 швейних, взуттєвих і годинникових майстерень, десятки перукарень, авто- і радіомайстерні, прокатні пункти та інші побутові заклади. У місті діє 12 поштових філій, автоматична телефонна станція. За роки Радянської влади в Брянці збудовано 10 лікарень на 1025 місць. Крім того, діє 27 фельдшерських і 4 фельдшерсько-акушерські пункти охорони здоров'я, дитячий кістковотуберкульозний санаторій на 100 чоловік. На шахтах і заводах організовано лікувальні кабінети (водолікування, електропроцедури). У лікувальних закладах міста працює 130 лікарів, 630 чол. середнього медперсоналу. Великою повагою трудящих користуються головний лікар міської лікарні хірург М. Ф. Куперман, старша медична сестра дитячої міської лікарні М. І. Волошина та інші медичні працівники.
За післявоєнні роки в місті створено 27 дитячих ясел та садків на 2,1 тис. місць. На березі Сіверського Дінця збудовано піонерський табір, в якому тільки влітку 1966 року було оздоровлено 1565 дітей.
Зміцненню здоров'я трудящих сприяє добре поставлена фізкультурно-масова робота. В місті є 40 колективів фізкультури, які об'єднують близько 20 тис. чоловік, у 1967 році став до ладу Палац спорту.
За роки Радянської влади піднеслася народна освіта в місті. На 1967 рік у місті діяло 20 масових шкіл, 10 шкіл робітничої молоді та музична школа, в яких навчалося 15 тис. чоловік. В усіх середніх школах є музеї, ленінські зали.
У місті є три професійно-технічні училища, в яких навчається 1500 чоловік. Вони готують машиністів-механіків, електрослюсарів, електрогазозварників та інших спеціалістів.
До послуг трудящих міста два Палаци культури, 11 клубів, 2 кінотеатри, 65 бібліотек. У місті є філіал обласного кінопрокату, 12 кіноустановок. Клуби, палаци культури, бібліотеки проводять широку культурно-масову роботу. У Брянці працює 57 гуртків художньої самодіяльності, в яких бере участь понад тисяча трудящих.
З 1965 року в Брянці виходить міська газета «Труд горняка». На шахтах № 6- 6-біс і № 1-1-біс «Криворіжжя» видаються багатотиражні газети.
За роки Радянської влади невпізнанно змінилося духовне обличчя трудівників шахтарського міста. Про це зокрема свідчить зростання їх творчої активності. Партійні, радянські, комсомольські і профспілкові органи міста залучають робітників і службовців до громадської роботи, виховують свідомих будівників комунізму. Кожний третій житель бере активну участь у громадському житті. Передовики виробництва є народними контролерами,
Брянка
Сторінка 10 з 11
4330 тис. тонн вугілля, що більш як у два рази перевищувало видобуток вугілля в 1940 році.Продукція підприємств Брянки йде не тільки в міста Радянського Союзу, але й в НДР, Польщу, Чехословаччину, на Кубу, в ДРВ, Бірму, Іран, Афганістан, ОАР та інші країни.
Рік у рік підвищується добробут трудящих. Скорочується робочий день, неухильно зростає заробітна плата. Тільки за роки семирічки середньомісячна зарплата робітника в Брянці збільшилася з 159,8 крб. (1958 р.) до 192,3 крб. (1965 р.).
У 1950 році з фондів соціального забезпечення пенсіонерам міста було виплачено 1 млн. 160 тис. крб., а в 1966 році - 5 млн. 890 тис. крб. Зростає кількість вкладників ощадних кас. Тільки за семирічку число вкладників збільшилося на 4267 чоловік, а сума вкладів зросла на 4 млн. 189 тис. крб. В особистому користуванні жителів понад 700 легкових автомашин, 1800 мотоциклів та моторолерів, майже кожна родина має радіоприймач і телевізор.
Рік у рік розширюється і торговельна мережа міста. На 1966 рік у Брянці діяло 58 магазинів, близько 25 підприємств громадського харчування. Щороку збільшується продаж населенню промислових і продовольчих товарів. У 1965 році жителі Брянки придбали холодильників на 36 проц., піаніно - на 24, тканин - на 14,5 проц. більше ніж у 1964 році.
До послуг трудящих 45 швейних, взуттєвих і годинникових майстерень, десятки перукарень, авто- і радіомайстерні, прокатні пункти та інші побутові заклади. У місті діє 12 поштових філій, автоматична телефонна станція. За роки Радянської влади в Брянці збудовано 10 лікарень на 1025 місць. Крім того, діє 27 фельдшерських і 4 фельдшерсько-акушерські пункти охорони здоров'я, дитячий кістковотуберкульозний санаторій на 100 чоловік. На шахтах і заводах організовано лікувальні кабінети (водолікування, електропроцедури). У лікувальних закладах міста працює 130 лікарів, 630 чол. середнього медперсоналу. Великою повагою трудящих користуються головний лікар міської лікарні хірург М. Ф. Куперман, старша медична сестра дитячої міської лікарні М. І. Волошина та інші медичні працівники.
За післявоєнні роки в місті створено 27 дитячих ясел та садків на 2,1 тис. місць. На березі Сіверського Дінця збудовано піонерський табір, в якому тільки влітку 1966 року було оздоровлено 1565 дітей.
Зміцненню здоров'я трудящих сприяє добре поставлена фізкультурно-масова робота. В місті є 40 колективів фізкультури, які об'єднують близько 20 тис. чоловік, у 1967 році став до ладу Палац спорту.
За роки Радянської влади піднеслася народна освіта в місті. На 1967 рік у місті діяло 20 масових шкіл, 10 шкіл робітничої молоді та музична школа, в яких навчалося 15 тис. чоловік. В усіх середніх школах є музеї, ленінські зали.
У місті є три професійно-технічні училища, в яких навчається 1500 чоловік. Вони готують машиністів-механіків, електрослюсарів, електрогазозварників та інших спеціалістів.
До послуг трудящих міста два Палаци культури, 11 клубів, 2 кінотеатри, 65 бібліотек. У місті є філіал обласного кінопрокату, 12 кіноустановок. Клуби, палаци культури, бібліотеки проводять широку культурно-масову роботу. У Брянці працює 57 гуртків художньої самодіяльності, в яких бере участь понад тисяча трудящих.
З 1965 року в Брянці виходить міська газета «Труд горняка». На шахтах № 6- 6-біс і № 1-1-біс «Криворіжжя» видаються багатотиражні газети.
За роки Радянської влади невпізнанно змінилося духовне обличчя трудівників шахтарського міста. Про це зокрема свідчить зростання їх творчої активності. Партійні, радянські, комсомольські і профспілкові органи міста залучають робітників і службовців до громадської роботи, виховують свідомих будівників комунізму. Кожний третій житель бере активну участь у громадському житті. Передовики виробництва є народними контролерами,