Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Антрацит

Сторінка 10 з 13
прийшли комуністи Карпов і Білоусов, стали передовими, їм було присвоєно звання колективів комуністичної праці.
У післявоєнні роки Боково-Антрацит швидко зростав, перетворюючись на великий індустріальний центр Донбасу. Указом Президії Верховної Ради УРСР від ЗО грудня 1962 року його віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. З цього часу місто стало називатися Антрацитом. Відповідно змінив свою назву і вугільний трест.

В роки семирічки в Антрациті, як і по всій країні, почався рух за звання колективів і ударників комуністичної праці. Цим змаганням було охоплено понад 15 тис. чол. У 1966 році 187 бригад і шахт були удостоєні звання колективів комуністичної праці.
Високою культурою виробництва прославилась шахта № 54. Головне в роботі її колективу - постійне творче шукання. З лав і забоїв цього підприємства одержали путівки на шахти басейну нові типи вугільних комбайнів - ЛГД, «Донбас», «Гірник» та інші машини. В 1962 році колектив передової бригади забійників шахти, яку очолює комуніст В. І. Щебетовський, разом з конструкторами взявся освоювати нову машину - вугледобувний струг УСБ-2М. В установку гірники вносили нові конструктивні зміни, удосконалення, поліпшували організацію праці. Трирічна напружена праця, творчі зусилля принесли чудові результати. В день відзначення 20-річчя перемоги над фашизмом у Великій Вітчизняній війні гірники бригади В. І. Щебетовського рапортували Батьківщині про світовий рекорд: за 31 робочий день вони видали на-гора 102 360 тонн антрациту.
Самовіддана праця шахтарів, які здійснили справжній переворот у техніці видобування вугілля, була високо оцінена партією і урядом. 16 липня 1965 року В. І. Щебетовському присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Два члени бригади нагороджені орденом Леніна, п'ятеро - орденом Трудового Червоного Прапора, 9 чол.- орденом «Знак Пошани» і 32 чол.- медалями «За трудову доблесть» та «За трудову відзнаку».
Поряд з опануванням нової гірничої техніки вирішальною умовою зростання вуглевидобутку було підвищення темпів проходження підготовчих виробок. У цьому напрямі за роки семирічки теж досягнуто чималих успіхів. Якщо в 1958 році на шахтах тресту за місяць у середньому припадало 36,6 погонних метрів виробок, то в 1965 році цей показник зріс до 107 погонних метрів.
Значний вклад у досягнення цих успіхів внесли інжеиерно-технічні працівники підприємств. У 1964 році головний інженер шахти № 3 «Нагольчанська» О. О. Деменков за удосконалення організації і методів проходження підготовчих виробок удостоєний звання лауреата Ленінської премії.
Широкий розмах творчої активності мас викликав нові форми змагання за піднесення культури виробництва. В січні 1964 року гірники міста разом з шахтарями тресту «Кадіїввугілля» виступили застрільниками славного почину - економити по одній копійці на кожному карбованці виробничих затрат. Ця ініціатива, підтримана обласним комітетом партії, поширилась на всіх підприємствах області, а потім і всього Донецького басейну. Вона внесла в змагання якісні зміни: оцінювати роботу не тільки за кількістю виробленої продукції, а й за тим, наскільки знижено її собівартість. Тільки в 1964 році держава одержала від антрацитівських шахтарів 390 тис. крб. зекономлених коштів.
Повсякденна політико-виховна робота партійних організацій принесла добрі наслідки: 24 жовтня 1965 року, на два з лишком місяці раніше строку, трест «Антрацит» першим в області виконав семирічне завдання. За ці роки шахтарі міста відправили країні понад план 1 млн. 250 тис. тонн вугілля.
За роки семирічки невпізнанно змінилося обличчя вугільних підприємств міста. На шести шахтах була здійснена комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, в результаті чого вивільнено і переведено в основну сферу виробництва 647 допоміжних робітників. На чотирьох шахтах проведена цілковита реконструкція гірничого господарства. Вугільні підприємства були оснащені великою кількістю комбайнів, потужних електровозів, породонавантажувальних агрегатів.
В боротьбі за вугілля, за успішне втілення в життя грандіозних завдань побудови матеріально-технічної бази комунізму народжувались чудові люди. Шахтарі Антрацита заслужено пишаються тим, що в їхніх рядах 5 Героїв