Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Антрацит

Сторінка 6 з 13
обіцяємо завойовані Великою Жовтневою революцією права міцно тримати в своїх руках».
21 січня 1924 року країну Рад, увесь міжнародний пролетаріат спіткало велике горе: помер Володимир Ілліч Ленін. У Боково-Антрациті, після одержання сумної звістки, на шахтах і в установах пройшли масові траурні мітинги. Трудящі давали клятву бути вірними заповітам вождя, віддати всі сили на будівництво соціалізму.

Свого слова, даного партії в дні всенародного трауру, шахтарі дотримали. Самовідданою працею вони вносили свою частку у зміцнення Республіки Рад. До 1925 року не тільки були відбудовані зруйновані в період громадянської війни шахти, ай закладені нові потужні вугільні підприємства - шахти №2-2-біс, 7-7-біс, 1-1-біс, 23-25-біс, 22-53 і З0.
Вугільні підприємства відбудовувались на новій технічній основі. Нова техніка впроваджувалась на видобутку і вантаженні вугілля. На зміну відбійному молотку приходили врубові машини. Про темпи механізації шахт у цей період свідчать такі дані: якщо у лютому 1926 року врубовими машинами видобуто по Боковському рудоуправлінню лише 921 тонну антрациту, то у вересні того ж року - вже 12 607 тонн, тобто майже в 14 разів більше.
За 1925-1926 господарчий рік гірники Боковського рудоуправління видали на-гора 722 717 тонн вугілля, зайнявши третє місце по Донецькому басейну.
Поряд з відбудовою і реконструкцією шахт розгорталося житлове будівництво. Тільки за один 1926 рік житловий фонд селища зріс на 20 проц. Було споруджено 114 двоквартирних будинків, 4 гуртожитки для шахтарів.
Конференція гірників Боково-Антрацита, яка відбулася в 1926 році, вирішила на кошти громадськості збудувати клуб і школу. І незабаром у центрі селища виросли два нові просторі будинки. Кожен шахтар відрахував на це будівництво свій дводенний заробіток.
З перших років Радянської влади особлива увага партійних, радянських і профспілкових організацій була приділена здійсненню загального навчання дітей і ліквідації неписьменності серед дорослого населення. В 1920 році в Боково-Аитрациті відкрилася перша школа для дітей гірників. Водночас почала працювати і школа по ліквідації неписьменності, в якій навчалось спочатку 120, а пізніше понад 500 чоловік. До роботи по ліквідації неписьменності були залучені вчителі, комсомольці і члени профспілки.
Місцеві органи влади піклувалися і про охорону здоров'я трудящих. В 1926 році в селищі було збудовано новий корпус лікарні. З року в рік збільшувались асигнування на спорудження й обладнання медичних закладів.
За роки першої п'ятирічки в селищі була збудована велика високомеханізована шахта «Центральна Боковська». В авангарді будівельників ішли комуністи І. М. Заболоцький, С. В. Волков та інші.
Значна увага приділялася підготовці технічно грамотних кадрів, здатних оволодівати і керувати новою технікою, творчо боротися за підвищення продуктивності праці. Серед перших випускників Донецького гірничого інституту в 1930 році був комуніст Р. Федорченко, кращий вагонник шахти № 14 Боковського рудоуправління. Оцінюючи цей випуск, газета «Диктатура пролетариата» писала: «Перші 11 радянських інженерів-прохідників, випущених радянським вузом,- це досягнення не менше, ніж перший трактор зі Сталінградського гіганту... Це наші інженери - кість від кості і плоть від плоті робітничого класу. Вони народилися на шахтах, працювали в шахтах і вчилися для шахт».
В ці роки особливо важливого значення набирала організація масового навчання робітників передової техніки без відриву від виробництва. Пропаганда технічних знань стала насущною справою партійних і господарських організацій. На шахтах Боково-Антрацита створювалися гуртки підвищення кваліфікації. Технічним навчанням було охоплено близько 65 проц. гірників Боково-Антрацитa.
Гаряче підхопили робітники Боково-Антрацита патріотичний почин знатного шахтаря Донбасу Олексія Стаханова, розгорнувши боротьбу за підвищення продуктивності праці і дальшу механізацію процесів виробництва.
В 1936 році Боковське рудоуправління було реорганізовано в самостійний трест «Боково-Антрацит». Гірники тресту продовжували удосконалювати технічне оснащення шахт.