Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Антрацит

Сторінка 9 з 13
магазини, а через місяць стали до ладу електропідстанції, водопровід, вийшов перший номер районної газети «Знамя стахановца», заговорило радіо. Шахти дали перші тонни вугілля.

В ці суворі дні заспівувачами багатьох славних починань були жінки. їхніми руками кувалися трудові перемоги, поки шахтарська гвардія Боково- Антрацита билася на фронтах Великої Вітчизняної війни. На шахті № 8-9 самовідданою працею відзначалася бригада жінок-наваловідбійниць, яку організувала з домогосподарок Ольга Скачкова. Згодом 0. М. Скачковій за трудові подвиги, здійснені в роки Великої Вітчизняної війни, було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Кожний трудився, не шкодуючи сил, не рахуючись з часом. Багато шахтарів залишалося на другу аміну, щоб попрацювати не тільки за себе, а й за товаришів-фронтовиків. Забійник шахти № 1-1-біс В. А. Смагін у лютому 1944 року виконав змінну норму на 2100 проц. Бурильник цієї я шахти В. П. Колюжко за зміну пробурив 254 погонні метри породи, один справився за 27 чоловік.
День Перемоги над фашистською Німеччиною гірники Боково-Антрацита зустріли високими виробничими показниками. З фронту поверталися воїни - і шахтарська сім'я поповнювалася досвідченими кваліфікованими кадрами.
За бойові подвиги у Великій Вітчизняній війні 7100 трудящих Боково-Антрацита нагороджено орденами й медалями, а п'ятьом присвоєно звання Героя Радянського Союзу - П. Л. Перепелиці (посмертно), М. О. Смирнову, Й. М. Поліщуку, І. Д. Сиволапу та В. С. Химичу.
Щоб швидше піднести видобування вугілля, треба було раціонально використовувати техніку, швидше оволодіти передовими методами праці, чітко організувати виробничий процес. На ці завдання і націлювала увагу шахтарів міська партійна організація.
Найвищої продуктивності на врубову машину в першому післявоєнному році досяг машиніст шахти № 7-7 біс Й. Ф. Адраховський. За місяць він дав 27 тис. тонн вугілля. Тоді це був небачений показник. Ім'я передового гірника і в наступні роки не сходило зі сторінок місцевої і обласних газет. За досвідом до нього приїздили механізатори сусідніх трестів. 26 квітня 1957 року Й. Ф. Адраховський був удостоєний звання Героя Соціалістичної. Праці.
Високопродуктивною працею уславив себе прохідник шахти № 8-9 К. А. Зрянін. Водночас він підготував 17 молодих прохідників, і вони були призначені бригадирами на інші шахти. За високі виробничі показники Зряніна нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора і медалями «За трудову доблесть» та «За відбудову вугільних шахт Донбасу».
Нелегко було в перші післявоєнні роки налагодити ремонт гірничошахтного устаткування і забезпечити машини достатнього кількістю запасних частин. Тому справжнім святом для шахтарів був вступ до ладу першого цеху Боково-Антрацитівського рудоремонтного заводу. Його будівництво було розпочато ще весною 1941 року, але війна перервала роботи, і лише після визволення Донбасу від фашистських загарбників вони поновилися. В 1946 році завод дав першу продукцію - окремі запасні деталі для гірничих машин. З 1950 року завод уже здійснює капітальний ремонт устаткування, випускає металоконструкції, металеве кріплення тощо. Це нове підприємство дало можливість значно поліпшити технічне постачання шахт, ство
рити гірникам умови для високопродуктивної праці.
Основне завдання гірників усього Донбасу полягало в тому, щоб якнайшвидше досягти довоєнного рівня вугледобування. Це питання не сходило з порядку денного партійних, профспілкових і комсомольських зборів. Довоєнне добування вугілля по тресту «Боково-Антрацит» було досягнуто на кінець 1952 року.
Періодом нового творчого піднесення і великих трудових перемог стали для шахтарів Боково-Антрацита роки семирічки. Бойовим девізом кожного колективу стало «працювати без відстаючих». Яскравим проявом нового, комуністичного ставлення до праці був гагановський рух. Передові робітники підприємств міста почали переходити на відстаючі виробничі дільниці з метою вивести їх у передові.
Першими в Боково-Антрациті наслідували приклад знатної текстильниці країни керівники бригад очисного забою шахти № 54 О. В. Карпов та І. Д. Білоусов. Вони попросили перевести їх на відстаючі виробничі дільниці. їх прохання підтримало партійне бюро. Через півроку обидві бригади, куди