Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Масовий суботник з участю М. І. Калініна відбувся в Луганську 29 серпня 1920 року. Голова ВЦВК, який приїздив до Луганська з агітпоїздом «Октябрьская революция», побував на заводах, розмовляв з робітниками, виступав на загальноміських зборах партійного активу і на мітингу трудящих міста.
Завдяки постійному піклуванню і допомозі Комуністичної партії, Радянського уряду і особисто В. І. Леніна, героїчними зусиллями робітничого класу вже в 1923- 1924 рр. ліквідуються паливні труднощі, а на початок 1925 року майже досягається довоєнний рівень промислового виробництвa.
В роки зміцнення Радянської влади і відбудови народного господарства великі зміни відбуваються і в сільському господарстві. Внаслідок розпочатого технічного оснащення цієї галузі народного господарства, а також поданої робітничим класом допомоги селу помітно зросла товарність сільськогосподарського виробництва, почалося соціалістичне перетворення його. Якщо на 1 січня 1922 року в усіх округах Донбасу було 117 колгоспів, то через рік кількість колективних господарств збіль
шилася до 475, з них комун було 53, артілей - 417, меліоративних товариств - 5. Тільки в Луганському округу в квітні 1923 року було 4 комуни, 80 артілей, 37 радгоспів.
Успішно завершивши відбудову народного господарства, радянський народ на чолі з Комуністичною партією взяв курс на соціалістичну індустріалізацію країни, який проголосив XIV з'їзд ВКП(б). У роботі з'їзду активну участь брали і представники Луганської окружної партійної організації, яка, незважаючи на великі втрати в роки громадянської війни, швидко зростала і на початок 1928 року налічувала в в своїх рядах 19 тис. чоловік, причому її пролетарське ядро становило близько 90 проц. До XV окружної партійної конференції (травень 1930 року) число комуністів зросло до 25 327 членів і кандидатів у члени партії, а на момент утворення області (червень 1938 року) - до 50 тисяч.
В результаті великої організаторської роботи комуністів і трудових зусиль робітників уже в 1926 році видобуток вугілля досяг довоєнного рівня, було закінчено спорудження першої черги Штерівської електростанції, відбудовувалися і реконструювалися мартенівські і доменні печі, ставали до ладу нові шахти, почалася реконструкція Луганського паровозобудівного заводу.
В 1927 році за завданням ЦК ВКП(б) до Луганська приїздив голова ВРНГ В. В. Куйбишев, а в 1930 році - Г. К. Орджонікідзе, які допомогли партійним організаціям у здійсненні реконструкції провідних галузей промисловості.
Політика соціалістичної індустріалізації країни натрапила на опір класових ворогів. Луганська партійна організація одностайно схвалила постанову об'єднаного Пленуму ЦК і ЦКК ВКП(б) від 23 липня 1926 року. В одностайно схваленій пленумом Луганського окружкому резолюції говорилося, що ЦК повинен «розпеченим залізом випікати будь-які дальші спроби, звідки вони б не йшли, зривати єдність наших рядів»3.
У травні 1929 року третій окружний з'їзд Рад затвердив перший п'ятирічний план господарського будівництва Луганського округу. Він викликав могутнє трудове піднесення. Тут у 1929 році народився новий рух ударних бригад під лозунгом «П'ятирічку-за чотири роки!», який підхопили трудівники Москви, Ленінграда, Уралу, всієї країни.
Величезну роль у розвитку вугільної промисловості області відіграла постанова ЦК ВКП(б), РНК СРСР і ВРНГ «Про роботу вугільної промисловості Донбасу», прийнята в квітні 1933 року. Добиваючись її реалізації, гірники тільки шахт Лисичанська в 1935 році видобули 1830 тис. тонн вугілля проти 1011 тис. тонн у 1930 році, тобто за п'ять років видобуток палива зріс на 82 проц. Таких темпів піднесення видобутку вугілля не знала жодна капіталістична країна.
Луганськa область
Сторінка 20 з 37
Зачинателями славних трудових справ виступали комуністи. Так, з ініціативи партійного осередку шахти «Катеринодон» (тепер Краснодон) у період Всеросійського суботника було видобуто 17 вагонів вугілля. 17 липня на Кадіївському руднику в недільнику на честь відкриття II конгресу Комінтерну взяло участь 1835 робітників. Вони видобули 8159 пудів вугілля, вивантажили 10 вагонів лісу і виконали інші роботи. Завдяки постійному піклуванню і допомозі Комуністичної партії, Радянського уряду і особисто В. І. Леніна, героїчними зусиллями робітничого класу вже в 1923- 1924 рр. ліквідуються паливні труднощі, а на початок 1925 року майже досягається довоєнний рівень промислового виробництвa.
В роки зміцнення Радянської влади і відбудови народного господарства великі зміни відбуваються і в сільському господарстві. Внаслідок розпочатого технічного оснащення цієї галузі народного господарства, а також поданої робітничим класом допомоги селу помітно зросла товарність сільськогосподарського виробництва, почалося соціалістичне перетворення його. Якщо на 1 січня 1922 року в усіх округах Донбасу було 117 колгоспів, то через рік кількість колективних господарств збіль
шилася до 475, з них комун було 53, артілей - 417, меліоративних товариств - 5. Тільки в Луганському округу в квітні 1923 року було 4 комуни, 80 артілей, 37 радгоспів.
Успішно завершивши відбудову народного господарства, радянський народ на чолі з Комуністичною партією взяв курс на соціалістичну індустріалізацію країни, який проголосив XIV з'їзд ВКП(б). У роботі з'їзду активну участь брали і представники Луганської окружної партійної організації, яка, незважаючи на великі втрати в роки громадянської війни, швидко зростала і на початок 1928 року налічувала в в своїх рядах 19 тис. чоловік, причому її пролетарське ядро становило близько 90 проц. До XV окружної партійної конференції (травень 1930 року) число комуністів зросло до 25 327 членів і кандидатів у члени партії, а на момент утворення області (червень 1938 року) - до 50 тисяч.
В результаті великої організаторської роботи комуністів і трудових зусиль робітників уже в 1926 році видобуток вугілля досяг довоєнного рівня, було закінчено спорудження першої черги Штерівської електростанції, відбудовувалися і реконструювалися мартенівські і доменні печі, ставали до ладу нові шахти, почалася реконструкція Луганського паровозобудівного заводу.
В 1927 році за завданням ЦК ВКП(б) до Луганська приїздив голова ВРНГ В. В. Куйбишев, а в 1930 році - Г. К. Орджонікідзе, які допомогли партійним організаціям у здійсненні реконструкції провідних галузей промисловості.
Політика соціалістичної індустріалізації країни натрапила на опір класових ворогів. Луганська партійна організація одностайно схвалила постанову об'єднаного Пленуму ЦК і ЦКК ВКП(б) від 23 липня 1926 року. В одностайно схваленій пленумом Луганського окружкому резолюції говорилося, що ЦК повинен «розпеченим залізом випікати будь-які дальші спроби, звідки вони б не йшли, зривати єдність наших рядів»3.
У травні 1929 року третій окружний з'їзд Рад затвердив перший п'ятирічний план господарського будівництва Луганського округу. Він викликав могутнє трудове піднесення. Тут у 1929 році народився новий рух ударних бригад під лозунгом «П'ятирічку-за чотири роки!», який підхопили трудівники Москви, Ленінграда, Уралу, всієї країни.
Величезну роль у розвитку вугільної промисловості області відіграла постанова ЦК ВКП(б), РНК СРСР і ВРНГ «Про роботу вугільної промисловості Донбасу», прийнята в квітні 1933 року. Добиваючись її реалізації, гірники тільки шахт Лисичанська в 1935 році видобули 1830 тис. тонн вугілля проти 1011 тис. тонн у 1930 році, тобто за п'ять років видобуток палива зріс на 82 проц. Таких темпів піднесення видобутку вугілля не знала жодна капіталістична країна.