Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На націоналізованих підприємствах різко зростала продуктивність праці, збільшувався обсяг виробництва продукції і особливо виплавки чавуну та сталі, видобуток вугілля, будівництво паровозів.
Луганський паровозобудівний завод, наприклад, у жовтні 1917 року випустив З паровози, а в березні 1918 року, тобто через три місяці після націоналізації він випустив 13 паровозів.
Ради і ревкоми Донбасу в перші місяці Радянської влади провели велику роботу по ліквідації поміщицького землеволодіння, по залученню трудящих селян до соціалістичного будівництва. На основі ленінського Декрету про землю було здійснено конфіскацію поміщицьких маєтків і націоналізацію всіх земель. Успішно справилися з цим завданням, наприклад, комуністи Луганського району. В селі Весела Гора у поміщика було конфісковано і розподілено серед селян 5 тис. десятин землі. В селі Олександрівці у поміщика Голубова було конфісковано маєток і 12 тис. десятин землі. Було вжито перших заходів по обмеженню куркулів. У них відбирали лишки
землі і передавали батракам та бідним селянам. Тільки в одному селі Весела Гора у куркулів було відібрано близько 100 десятин землі.
Відповідно до Декрету про землю, прийнятого II Всеросійським з'їздом Рад, Ради Донбасу відразу ж після націоналізації поміщицьких маєтків приступили до створення на їх базі колективних господарств. Уже 17 січня 1918 року в Попаснянському районі створюється перша сільськогосподарська артіль «Муравейник №1». Слідом за цим створюються ще два кооперативні господарства в селах Олександрівна і Весела Гора Луганського району. В січні 1918 року на землях куркулів у Весело- горівській волості виникає перший радгосп.
Робітники Луганська, Алчевська, Кадіївки та інших промислових районів подавали трудовому селянству велику допомогу в створенні перших артілей, комун і радгоспів, а також у ремонті сільськогосподарського реманенту, у збиранні врожаю, виховували селян у соціалістичному дусі. Тим самим вони на практиці зміцнювали союз робітничого класу і селянства.
У цей тяжкий час місцеві Ради здійснюють велику роботу по створенню системи радянської охорони здоров'я. З перших днів встановлення Радянської влади відновили свою роботу лікарні, поліклініки, лікарські і фельдшерські пункти. Вони стали доступними для широких верств населення. Одночасно Ради виділяють кошти на будівництво нових медичних закладів. В 1928 році було закінчено будівництво окружної лікарні в Луганську на 400 ліжок.
З перших днів встановлення Радянської влади скрізь розгорнулася велика робота по розвитку народної освіти: школи було відокремлено від церкви і перетворено в загальноосвітні радянські школи, керівництво якими перейшло в місцеві органи Радянської влади. Старі навчальні програми, підручники і учбові посібники було замінено новими, організовувалися нові школи.
Партійні і профспілкові організації, Ради багато зробили в справі створення культурно-освітніх закладів, організації їх роботи. Скрізь створювалися клуби, бібліотеки, читальні, відкриваючи доступ широким масам трудящих до культури. Всі клуби, що були місцями розваги буржуазії, було націоналізовано і передано у відання робітничих організацій. У Луганську зразу ж після Великої Жовтневої соціалістичної революції на базі гірничо-комерційного клубу було створено Народний дім, який став центром культурного життя всього міста. В ньому було організовано різні гуртки художньої самодіяльності, спортивні гуртки. Тут же почали виступати колективи багатьох театрів Радянського Союзу. В 1927 році зі сцени Народного дому читав свої вірші В. Маяковський, а в 1928 році виступав О. Серафи- мович.
Уже в перші роки Радянської влади багато робітників і селян Луганщини починає прилучатися до літературної творчості. Від висвітлення окремих
Луганськa область
Сторінка 18 з 37
Перехід підприємств до рук трудящих розв'язав їхню творчу ініціативу, викликав нечуваний трудовий героїзм, підвищив дисципліну. На заводах і шахтах запроваджувалися нові правила внутрішнього розпорядку, переглядалися норми продуктивності і оплати праці, вироблялися статути підприємств тощо. Суворий режим економії, чесне ставлення до праці, вміла організація виробництва в перші місяці становлення Радянської влади є прикладом безмежної відданості трудящих справі зміцнення соціалістичної економіки. Луганський паровозобудівний завод, наприклад, у жовтні 1917 року випустив З паровози, а в березні 1918 року, тобто через три місяці після націоналізації він випустив 13 паровозів.
Ради і ревкоми Донбасу в перші місяці Радянської влади провели велику роботу по ліквідації поміщицького землеволодіння, по залученню трудящих селян до соціалістичного будівництва. На основі ленінського Декрету про землю було здійснено конфіскацію поміщицьких маєтків і націоналізацію всіх земель. Успішно справилися з цим завданням, наприклад, комуністи Луганського району. В селі Весела Гора у поміщика було конфісковано і розподілено серед селян 5 тис. десятин землі. В селі Олександрівці у поміщика Голубова було конфісковано маєток і 12 тис. десятин землі. Було вжито перших заходів по обмеженню куркулів. У них відбирали лишки
землі і передавали батракам та бідним селянам. Тільки в одному селі Весела Гора у куркулів було відібрано близько 100 десятин землі.
Відповідно до Декрету про землю, прийнятого II Всеросійським з'їздом Рад, Ради Донбасу відразу ж після націоналізації поміщицьких маєтків приступили до створення на їх базі колективних господарств. Уже 17 січня 1918 року в Попаснянському районі створюється перша сільськогосподарська артіль «Муравейник №1». Слідом за цим створюються ще два кооперативні господарства в селах Олександрівна і Весела Гора Луганського району. В січні 1918 року на землях куркулів у Весело- горівській волості виникає перший радгосп.
Робітники Луганська, Алчевська, Кадіївки та інших промислових районів подавали трудовому селянству велику допомогу в створенні перших артілей, комун і радгоспів, а також у ремонті сільськогосподарського реманенту, у збиранні врожаю, виховували селян у соціалістичному дусі. Тим самим вони на практиці зміцнювали союз робітничого класу і селянства.
У цей тяжкий час місцеві Ради здійснюють велику роботу по створенню системи радянської охорони здоров'я. З перших днів встановлення Радянської влади відновили свою роботу лікарні, поліклініки, лікарські і фельдшерські пункти. Вони стали доступними для широких верств населення. Одночасно Ради виділяють кошти на будівництво нових медичних закладів. В 1928 році було закінчено будівництво окружної лікарні в Луганську на 400 ліжок.
З перших днів встановлення Радянської влади скрізь розгорнулася велика робота по розвитку народної освіти: школи було відокремлено від церкви і перетворено в загальноосвітні радянські школи, керівництво якими перейшло в місцеві органи Радянської влади. Старі навчальні програми, підручники і учбові посібники було замінено новими, організовувалися нові школи.
Партійні і профспілкові організації, Ради багато зробили в справі створення культурно-освітніх закладів, організації їх роботи. Скрізь створювалися клуби, бібліотеки, читальні, відкриваючи доступ широким масам трудящих до культури. Всі клуби, що були місцями розваги буржуазії, було націоналізовано і передано у відання робітничих організацій. У Луганську зразу ж після Великої Жовтневої соціалістичної революції на базі гірничо-комерційного клубу було створено Народний дім, який став центром культурного життя всього міста. В ньому було організовано різні гуртки художньої самодіяльності, спортивні гуртки. Тут же почали виступати колективи багатьох театрів Радянського Союзу. В 1927 році зі сцени Народного дому читав свої вірші В. Маяковський, а в 1928 році виступав О. Серафи- мович.
Уже в перші роки Радянської влади багато робітників і селян Луганщини починає прилучатися до літературної творчості. Від висвітлення окремих