Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Як у роки революційного піднесення, так і в період спаду революційного руху луганські більшовики, які на початок 1906 року налічували в своїх рядах більш як 2 тис. чоловік, систематично підтримували зв'язок з Центральним Комітетом РСДРП, твердо стояли на ленінських позиціях. Це виявилося і в діяльності їх делегатів на IV з'їзді РСДРП, у роботі якого брав участь К. Є. Ворошилов, і на V з'їзді партії, де луганських більшовиків представляли К. Є. Ворошилов і К. М. Самойлова.
Влітку 1907 року поліції вдалося заарештувати велику групу керівних працівників Луганської більшовицької організації. Але це не зламало бойового духу більшовиків. Ті, хто залишилися на волі, в підпіллі продовжували роботу, готуючи маси до нових боїв з царизмом.
У період спаду першої російської революції і особливо в роки столипінської реакції в Луганську, як і в усій країні, становище трудящих ще більше погіршується. Посилюються поліцейські сваволя, репресії, утиски. Фабриканти і заводчини, використовуючи застій у промисловості, оголошували локаути, закривали заводи і масами звільняли робітників.
Різко скоротилося виробництво на Луганському паровозобудівному заводі, який почав випускати 8-10 паровозів на місяць, замість 20-ЗО у попередні роки. 8 березня 1907 року дирекція заводу Гартмана оголосила локаут, всі 3810 робітників було звільнено, а під час нового набору за воротами заводу опинилося понад 200 робітників, серед яких було багато профспілкових активістів.
На підприємствах збільшувалася тривалість робочого дня, скорочувалася заробітна плата. І до того мізерні заробітки систематично зменшувалися в результаті штрафів. Довгий робочий день доповнювався надурочними роботами. Так, тільки в 1907 році робітники заводу Гартмана відпрацювали понад 88 з половиною тисяч надурочних днів.
Поліція жорстоко переслідувала професійні спілки, робітничі кооперативи. Але головний удар спрямовувався проти партійних організацій.
У ніч на 27 травня 1908 року поліція заарештувала найактивніших членів Луганської більшовицької організації (33 чоловіка), виказаних провокатором. Але й на цей раз більшовики не розгубилися, не згорнули своєї роботи. Навпаки, ті, хто залишився на волі, посилили свою діяльність у профспілках, ощаднопозичковій касі, споживчому товаристві та інших організаціях. Ними використовувались усі легальні можливості. В 1908-1911 рр. не припиняла роботи й підпільна друкарня, організована ще в 1905 році. Продовжували роботу пропагандистські гуртки на заводі Гартмана, проводилась широка пропаганда серед солдатів гарнізону, залізничників і учнів. В агентурних відомостях Донського охоронного відділення за 16 квітня 1909 року повідомлялось про посилену агітацію більшовиків Луганська серед робітників заводів Гартмана і патронного і про бойовий настрій їх.
У цей період, в зв'язку з промисловим піднесенням, яке почалося в Росії в в 1910 році, сталися помітні зміни в розвитку міста. Відкриваються нові заводи і фабрики, зросла кількість робітників, їх концентрація на великих підприємствах. Ще в 1908 році в місті почали працювати цвяховий завод Урдекен і Дюшассан, слюсарно- механічна майстерня Минакова, макаронна фабрикa. В 1909 році відкрився чавуноливарний завод Гуткіна, в 1910 році заснована фабрика «Товариства Луганської мануфактури» (нині тонкосуконний комбінат), яка виробляла сукно і приводні паси.
В 1912 році побудовано трубопрокатний завод Залевського і Григор'єва, в 1913 році- трубопрокатний завод Попова і невелику міську електростанцію Сухомлинова.
В 1914 році у місті було 31 підприємство з обсягом виробництва в 1 888 тис. крб. і 47 ремісничих майстерень.
У період промислового піднесення значно розширились найбільші підприємства міста - паровозобудівний і патронний заводи. На
Луганськ
Сторінка 7 з 36
Луганський комітет РСДРП і його газета, Рада депутатів і профспілкові організації вели активну агітаційну роботу в період виборів у II Державну думу, розглядаючи її як один із засобів виховання та організації пролетаріату. З усіх соціал-демократичних партійних організацій Донбасу тільки Луганська під час виборчої кампанії не пішла на угоду з буржуазними партіями, продемонструвала класову самостійність і забезпечила перемогу соціал-демократичного списку кандидатів у виборщики. Як у роки революційного піднесення, так і в період спаду революційного руху луганські більшовики, які на початок 1906 року налічували в своїх рядах більш як 2 тис. чоловік, систематично підтримували зв'язок з Центральним Комітетом РСДРП, твердо стояли на ленінських позиціях. Це виявилося і в діяльності їх делегатів на IV з'їзді РСДРП, у роботі якого брав участь К. Є. Ворошилов, і на V з'їзді партії, де луганських більшовиків представляли К. Є. Ворошилов і К. М. Самойлова.
Влітку 1907 року поліції вдалося заарештувати велику групу керівних працівників Луганської більшовицької організації. Але це не зламало бойового духу більшовиків. Ті, хто залишилися на волі, в підпіллі продовжували роботу, готуючи маси до нових боїв з царизмом.
У період спаду першої російської революції і особливо в роки столипінської реакції в Луганську, як і в усій країні, становище трудящих ще більше погіршується. Посилюються поліцейські сваволя, репресії, утиски. Фабриканти і заводчини, використовуючи застій у промисловості, оголошували локаути, закривали заводи і масами звільняли робітників.
Різко скоротилося виробництво на Луганському паровозобудівному заводі, який почав випускати 8-10 паровозів на місяць, замість 20-ЗО у попередні роки. 8 березня 1907 року дирекція заводу Гартмана оголосила локаут, всі 3810 робітників було звільнено, а під час нового набору за воротами заводу опинилося понад 200 робітників, серед яких було багато профспілкових активістів.
На підприємствах збільшувалася тривалість робочого дня, скорочувалася заробітна плата. І до того мізерні заробітки систематично зменшувалися в результаті штрафів. Довгий робочий день доповнювався надурочними роботами. Так, тільки в 1907 році робітники заводу Гартмана відпрацювали понад 88 з половиною тисяч надурочних днів.
Поліція жорстоко переслідувала професійні спілки, робітничі кооперативи. Але головний удар спрямовувався проти партійних організацій.
У ніч на 27 травня 1908 року поліція заарештувала найактивніших членів Луганської більшовицької організації (33 чоловіка), виказаних провокатором. Але й на цей раз більшовики не розгубилися, не згорнули своєї роботи. Навпаки, ті, хто залишився на волі, посилили свою діяльність у профспілках, ощаднопозичковій касі, споживчому товаристві та інших організаціях. Ними використовувались усі легальні можливості. В 1908-1911 рр. не припиняла роботи й підпільна друкарня, організована ще в 1905 році. Продовжували роботу пропагандистські гуртки на заводі Гартмана, проводилась широка пропаганда серед солдатів гарнізону, залізничників і учнів. В агентурних відомостях Донського охоронного відділення за 16 квітня 1909 року повідомлялось про посилену агітацію більшовиків Луганська серед робітників заводів Гартмана і патронного і про бойовий настрій їх.
У цей період, в зв'язку з промисловим піднесенням, яке почалося в Росії в в 1910 році, сталися помітні зміни в розвитку міста. Відкриваються нові заводи і фабрики, зросла кількість робітників, їх концентрація на великих підприємствах. Ще в 1908 році в місті почали працювати цвяховий завод Урдекен і Дюшассан, слюсарно- механічна майстерня Минакова, макаронна фабрикa. В 1909 році відкрився чавуноливарний завод Гуткіна, в 1910 році заснована фабрика «Товариства Луганської мануфактури» (нині тонкосуконний комбінат), яка виробляла сукно і приводні паси.
В 1912 році побудовано трубопрокатний завод Залевського і Григор'єва, в 1913 році- трубопрокатний завод Попова і невелику міську електростанцію Сухомлинова.
В 1914 році у місті було 31 підприємство з обсягом виробництва в 1 888 тис. крб. і 47 ремісничих майстерень.
У період промислового піднесення значно розширились найбільші підприємства міста - паровозобудівний і патронний заводи. На