Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Важливу роль в організації і згуртуванні робітників у боротьбі проти капіталістів відіграли обрані в ході страйку Депутатські збори. На заводі Гартмана до Депутатських зборів увійшло по два чоловіка від кожного цеху (всього 56 чоловік). За прикладом паровозобудівників Депутатські збори обираються і на інших підприємствах міста. Вони були органами боротьби за економічні і політичні інтереси робітників, зародковою формою Рад робітничих депутатів.
Небачений розмах страйку і згуртованість робітників налякали місцеві власті, які викликали війська. 18 лютого в Луганськ прибула рота піхоти. Не наважуючись однак піти на збройну сутичку, влада рекомендувала адміністрації підприємств піти на деякі поступки робітникам. Дирекція паровозобудівного заводу прийняла основну частину вимог робітників, у тому числі змушена була визнати Депутатські збори як постійно діючий орган захисту інтересів робітників. На вимогу страйкуючих було встановлено 9-годинний робочий день на заводі Гартмана і в залізничних майстернях.
Лютневий загальний політичний страйк у Луганську закінчився перемогою робітників. Це був перший могутній, організований виступ луганських робітників під керівництвом більшовиків.
Загальне піднесення революційної боротьби супроводилось зростанням числа соціал-демократичних гуртків. На заводі Гартмана такі гуртки створюються в кожному цеху і відділі. Зміцніла і зросла партійна організація міста. В результаті цього її довелося поділити на чотири райони: Гартманський, Патронний, Залізничний і Міський. Кожний район обирав своїх представників до загальноміського комітету, який був керівником всієї Луганської партійної організації.
Свою більшовицьку стійкість Луганська організація проявила і напередодні III з'їзду партії. Луганський комітет у спеціальній резолюції гаряче підтримав вимогу В. І. Леніна про скликання III з'їзду, засудив перехід «Искры» на меншовицькі позиції. Цю резолюцію було зачитано на одному з засідань III з'їзду і включено до його протоколів.
Після III з'їзду РСДРП революційний рух в Луганську посилюється. Більшовики організовували страйки на заводах, масовки за містом, мітинги, збори, випускали прокламації і листівки.
Виконуючи рішення III з'їзду РСДРП про керівництво селянським рухом, Луганський комітет зміцнює зв'язки з селянськими масами, очолює їх боротьбу проти поміщиків. При комітеті створено селянську групу, яка випускала листівки для селян, керувала їх революційними виступами.
У липні 1905 року відбувся новий страйк луганських робітників. Почали його 6 липня робітники залізничних майстерень. Восьмого липня до них приєдналися робітники заводу Гартмана. Проте цей страйк закінчився поразкою. Більше двохсот робітників було звільнено з заводу і виселено з міста. Керівників страйку було заарештовано.
Розгром липневого страйку не зломив бойового духу луганських пролетарів. Більшовики заводу Гартмана, що уникнули арешту, відновили діяльність комітету, налагодили роботу гуртків, почали організовувати масовки. Активізувались соціал-демократичні організації залізничних майстерень, патронного заводу та інших підприємств.
У жовтні 1905 року робітники Луганська активно включились у Всеросійський жовтневий політичний страйк. У цей час під тиском мас з тюрми було звільнено групу політичних в'язнів. Щоб зупинити розвиток революційних подій, чорносотенці спробували організувати в Луганську єврейський погром. Однак цьому перешкодила бойова робітнича дружина на чолі з О. Я. Пархоменком. Цей факт відзначив і високо оцінив В. І. Ленін як зразок енергійних дій, згуртованості, сили робітничої єдності в своїй статті «Реакція починає збройну боротьбу».
Важливу роль у розвитку революції в Росії відіграли Ради робітничих депутатів, створені творчістю народних мас у буремні дні Всеросійського жовтневого політичного страйку. В жовтні 1905 року Рада робітничих депутатів створюється і в Луганську. При її організації був використаний досвід Депутатських зборів, які виникли ще під час лютневого страйку 1905
Луганськ
Сторінка 5 з 36
Страйкуючі пред'явили адміністрації підприємств свої політичні та економічні вимоги: 8-годинний робочий день, участь народних представників в управлінні державними справами, свобода слова, друку, зборів, союзів і страйків, державне страхування робітників за рахунок капіталістів та інші.Важливу роль в організації і згуртуванні робітників у боротьбі проти капіталістів відіграли обрані в ході страйку Депутатські збори. На заводі Гартмана до Депутатських зборів увійшло по два чоловіка від кожного цеху (всього 56 чоловік). За прикладом паровозобудівників Депутатські збори обираються і на інших підприємствах міста. Вони були органами боротьби за економічні і політичні інтереси робітників, зародковою формою Рад робітничих депутатів.
Небачений розмах страйку і згуртованість робітників налякали місцеві власті, які викликали війська. 18 лютого в Луганськ прибула рота піхоти. Не наважуючись однак піти на збройну сутичку, влада рекомендувала адміністрації підприємств піти на деякі поступки робітникам. Дирекція паровозобудівного заводу прийняла основну частину вимог робітників, у тому числі змушена була визнати Депутатські збори як постійно діючий орган захисту інтересів робітників. На вимогу страйкуючих було встановлено 9-годинний робочий день на заводі Гартмана і в залізничних майстернях.
Лютневий загальний політичний страйк у Луганську закінчився перемогою робітників. Це був перший могутній, організований виступ луганських робітників під керівництвом більшовиків.
Загальне піднесення революційної боротьби супроводилось зростанням числа соціал-демократичних гуртків. На заводі Гартмана такі гуртки створюються в кожному цеху і відділі. Зміцніла і зросла партійна організація міста. В результаті цього її довелося поділити на чотири райони: Гартманський, Патронний, Залізничний і Міський. Кожний район обирав своїх представників до загальноміського комітету, який був керівником всієї Луганської партійної організації.
Свою більшовицьку стійкість Луганська організація проявила і напередодні III з'їзду партії. Луганський комітет у спеціальній резолюції гаряче підтримав вимогу В. І. Леніна про скликання III з'їзду, засудив перехід «Искры» на меншовицькі позиції. Цю резолюцію було зачитано на одному з засідань III з'їзду і включено до його протоколів.
Після III з'їзду РСДРП революційний рух в Луганську посилюється. Більшовики організовували страйки на заводах, масовки за містом, мітинги, збори, випускали прокламації і листівки.
Виконуючи рішення III з'їзду РСДРП про керівництво селянським рухом, Луганський комітет зміцнює зв'язки з селянськими масами, очолює їх боротьбу проти поміщиків. При комітеті створено селянську групу, яка випускала листівки для селян, керувала їх революційними виступами.
У липні 1905 року відбувся новий страйк луганських робітників. Почали його 6 липня робітники залізничних майстерень. Восьмого липня до них приєдналися робітники заводу Гартмана. Проте цей страйк закінчився поразкою. Більше двохсот робітників було звільнено з заводу і виселено з міста. Керівників страйку було заарештовано.
Розгром липневого страйку не зломив бойового духу луганських пролетарів. Більшовики заводу Гартмана, що уникнули арешту, відновили діяльність комітету, налагодили роботу гуртків, почали організовувати масовки. Активізувались соціал-демократичні організації залізничних майстерень, патронного заводу та інших підприємств.
У жовтні 1905 року робітники Луганська активно включились у Всеросійський жовтневий політичний страйк. У цей час під тиском мас з тюрми було звільнено групу політичних в'язнів. Щоб зупинити розвиток революційних подій, чорносотенці спробували організувати в Луганську єврейський погром. Однак цьому перешкодила бойова робітнича дружина на чолі з О. Я. Пархоменком. Цей факт відзначив і високо оцінив В. І. Ленін як зразок енергійних дій, згуртованості, сили робітничої єдності в своїй статті «Реакція починає збройну боротьбу».
Важливу роль у розвитку революції в Росії відіграли Ради робітничих депутатів, створені творчістю народних мас у буремні дні Всеросійського жовтневого політичного страйку. В жовтні 1905 року Рада робітничих депутатів створюється і в Луганську. При її організації був використаний досвід Депутатських зборів, які виникли ще під час лютневого страйку 1905