Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Тяжкою для жителів міста була звістка про смерть В. І. Леніна. У місті, як і по всій країні, було оголошено траур. У дні ленінського призову до первинних партійних організацій Старобільського округу надійшли сотні заяв.
Виконуючи заповіти Ілліча, трудівники міста вже на кінець 1924 року завершили будівництво електростанції потужністю 80 квт. У будинках на вулиці Кірова (колишня Старотаганрозька) і Харківській засвітилися лампочки Ілліча. Частина коштів, зекономлених на будівництві електростанції, була передана на благоустрій міста.
Поступово налагоджувалося медичне обслуговування трудящих. У 1924 році в місті вже працювали дитяча і жіноча поліклініки, а в 1925 році - протитуберкульозний диспансер і робітничо-селянська поліклініка. Це були лікувальні заклади нового типу, які поєднували лікувальну і профілактичну роботу. В 1925 році в медичних закладах Старобільська працювало 8 лікарів і 73 середні медичні працівники.
У місті й селах округу проводилася велика робота по ліквідації неписьменності. У 1925 році було відкрито 138 пунктів, де навчались грамоти понад 4 тис. трудівни
ків. У самому Старобільську функціонували 2 пункти, де працювало З вчителі і навчалося 114 неписьменних. У місті було створено 2 трудові школи-семирічки, в яких у 1925 році навчалося 778 учнів, педагогічний технікум на 120 учнів, 2 профшколи
1 сільськогосподарська школа по підготовці спеціалістів сільського господарства. Відкрито було також
2 дитячі будинки для дітей-сиріт.
За ініціативою комуністів і комсомольців у місті були відкриті
3 бібліотеки з книжковим фондом 26 117 томів, 2 клуби, Будинок народної освіти. Працювали 3 пересувні політичні школи, в кожній з яких навчалося по 30 чоловік. Багато комсомольців вивчали марксистськоленінську теорію у політгуртках,
створених при кожній комсомольській організації. У 1926 році молодь заснувала в Старобільську товариство друзів радіо. Всі бажаючі могли прослухувати радіопередачі з Москви і Харкова в спеціальній радіоаудиторії клубу. Комсомольці взяли шефство над одним з есмінців Військово-Морського Флоту, здійснювали туристські походи до Луганська, Донецька та Ростова. Організовуються також гуртки «Новий побут», члени яких ведуть боротьбу з приватновласницькою психологією, хуліганством, пияцтвом. Активісти цих гуртків пропагують нові радянські обряди, красу житла, одягу та інше.
Комуністи міста брали активну участь в соціалістичній перебудові сільського господарства округи. В період колективізації вони допомагали сільським партійним осередкам і органам Радянської влади придушувати опір куркульства, створювати колгоспи. На заклик окружкому партії робітники промислових підприємств міста у вільний від роботи час допомагали молодим колективним господарствам ремонтувати сільськогосподарський реманент. Так, трудівники майстерень зібрали і привели в порядок сівалки, культиватори і молотарки для кількох колгоспів, навчали колгоспників управляти сільськогосподарською технікою. В Старобільську були створені курси по підготовці трактористів, якими керував механік тракторних майстерень А. А. Фремер. їх відвідували Д. Д. Бур'ян, П. Ф. Вакуленко та інші перші колгоспні механізатори.
У 30-х роках продовжує розвиватися промисловість Старобільська. Був побудований новий маслосирзавод, який переробляв за рік до 1500 тонн молока. На базі кустарних майстерень створюється державна швейна фабрика. Реконструюються майстерні по ремонту сільгоспреманенту, які в 1934 році були об'єднані в завод ім. Блюхера, що став підприємством республіканського значення. Крім ремонту сільськогосподарської техніки завод став випускати деталі та різні насоси для підприємств борошномельної і маслоробної промисловості. Напередодні Великої Вітчизняної війни тут працювало понад 500 робітників, інженерно-технічних працівників і службовців. У 1940 році колектив підприємства випустив продукції на суму 2 млн. 800 тис. карбованців.
Старобільськ
Сторінка 8 з 13
дерева, 2 невеликі миловарні, 1 свічковий, 1 шкіряний і 7 шерстеобробних заводів.Тяжкою для жителів міста була звістка про смерть В. І. Леніна. У місті, як і по всій країні, було оголошено траур. У дні ленінського призову до первинних партійних організацій Старобільського округу надійшли сотні заяв.
Поступово налагоджувалося медичне обслуговування трудящих. У 1924 році в місті вже працювали дитяча і жіноча поліклініки, а в 1925 році - протитуберкульозний диспансер і робітничо-селянська поліклініка. Це були лікувальні заклади нового типу, які поєднували лікувальну і профілактичну роботу. В 1925 році в медичних закладах Старобільська працювало 8 лікарів і 73 середні медичні працівники.
У місті й селах округу проводилася велика робота по ліквідації неписьменності. У 1925 році було відкрито 138 пунктів, де навчались грамоти понад 4 тис. трудівни
ків. У самому Старобільську функціонували 2 пункти, де працювало З вчителі і навчалося 114 неписьменних. У місті було створено 2 трудові школи-семирічки, в яких у 1925 році навчалося 778 учнів, педагогічний технікум на 120 учнів, 2 профшколи
1 сільськогосподарська школа по підготовці спеціалістів сільського господарства. Відкрито було також
2 дитячі будинки для дітей-сиріт.
За ініціативою комуністів і комсомольців у місті були відкриті
3 бібліотеки з книжковим фондом 26 117 томів, 2 клуби, Будинок народної освіти. Працювали 3 пересувні політичні школи, в кожній з яких навчалося по 30 чоловік. Багато комсомольців вивчали марксистськоленінську теорію у політгуртках,
створених при кожній комсомольській організації. У 1926 році молодь заснувала в Старобільську товариство друзів радіо. Всі бажаючі могли прослухувати радіопередачі з Москви і Харкова в спеціальній радіоаудиторії клубу. Комсомольці взяли шефство над одним з есмінців Військово-Морського Флоту, здійснювали туристські походи до Луганська, Донецька та Ростова. Організовуються також гуртки «Новий побут», члени яких ведуть боротьбу з приватновласницькою психологією, хуліганством, пияцтвом. Активісти цих гуртків пропагують нові радянські обряди, красу житла, одягу та інше.
Комуністи міста брали активну участь в соціалістичній перебудові сільського господарства округи. В період колективізації вони допомагали сільським партійним осередкам і органам Радянської влади придушувати опір куркульства, створювати колгоспи. На заклик окружкому партії робітники промислових підприємств міста у вільний від роботи час допомагали молодим колективним господарствам ремонтувати сільськогосподарський реманент. Так, трудівники майстерень зібрали і привели в порядок сівалки, культиватори і молотарки для кількох колгоспів, навчали колгоспників управляти сільськогосподарською технікою. В Старобільську були створені курси по підготовці трактористів, якими керував механік тракторних майстерень А. А. Фремер. їх відвідували Д. Д. Бур'ян, П. Ф. Вакуленко та інші перші колгоспні механізатори.
У 30-х роках продовжує розвиватися промисловість Старобільська. Був побудований новий маслосирзавод, який переробляв за рік до 1500 тонн молока. На базі кустарних майстерень створюється державна швейна фабрика. Реконструюються майстерні по ремонту сільгоспреманенту, які в 1934 році були об'єднані в завод ім. Блюхера, що став підприємством республіканського значення. Крім ремонту сільськогосподарської техніки завод став випускати деталі та різні насоси для підприємств борошномельної і маслоробної промисловості. Напередодні Великої Вітчизняної війни тут працювало понад 500 робітників, інженерно-технічних працівників і службовців. У 1940 році колектив підприємства випустив продукції на суму 2 млн. 800 тис. карбованців.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чмирівка
- Хворостянівка
- Титарівка
- Тецьке
- Світле
- Половинкине
- Підгорівка
- Новоборове
- Нижньопокровка
- Малохатка
- Лиман
- Караяшник
- Калмиківка
- Верхня Покровка
- Шульгинка