Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Старобільськ

Сторінка 4 з 13
віддаленістю від залізниці (найближча залізнична станція Сватове знаходилась за 60 верст від Старобільська) і невпорядкованістю ґрунтових шляхів, що утруднювало вивіз зерна з глибинних сіл, спекулянти скуповували за безцінь хліб у селян на місці і відправляли його цілими обозами у Воронезьку губернію та на південь в порти Азовського моря.
Революційні події 1905 року охопили і Старобільськ. У 1905-1907 рр. у місті діяла підпільна соціал-демократична група більшовицького напряму, до якої входили селяни А. М. Желдаков, М. В. Лихобабин і А. Г. Ковтун, студенти М. Д. Леляков та І. П. Тардін, ветеринарний фельдшер Мордухов-Спиртус та інші,- всього
15 чол. Очолював групу А. М. Желдаков (партійний псевдонім «Андрій»). Старобільські соціал-демократи підтримували зв'язок з Харківським комітетом РСДРП і одержували від нього необхідну пропагандистську літературу. Зв'язок цей здійснювався через Інформаційне бюро, організоване Харківським комітетом. Обов'язки зв'язкового виконував службовець А. О. Контрольський, який часто виїжджав з Старобільська в службових справах.
Крім того, старобільські революціонери видавали листівки, які потім розмножували на гектографі і розповсюджували в місті та в навколишніх селах - Нещеретовому, Новій Астрахані, Марківці, Булавинівці, Станиці Луганській, в інших місцях, де бували представники старобільської групи. Виступаючи на мітингах, що влаштовувалися в лісах, у балках і ярах, далі від поліцейських очей, вони закликали селян до повалення самодержавства і захоплення поміщицьких земель.
Під впливом революційної агітації посилились заворушення у волостях Старобільського повіту. Всього в 1905-1907 рр. у Старобільському повіті було зафіксовано 26 випадків підпалу маєтків, 10 - розгрому, 9 - самовільних порубок лісу,
16 - потрав та 2 випадки самовільного захоплення поміщицьких земель.
У листопаді 1907 року в Старобільську, напередодні прийому новобранців, були
розкидані листівки революційного змісту У той же день у місті почались арешти. Схоплених членів соціал-демократичної організації було засуджено до різних строків тюремного ув'язнення, інших вислав у північні губернії.
На початку XX століття Старобільськ мав типовий провінціальний вигляд. Місто було забудоване переважно одноповерховими спорудами, критими очеретом і соломою. Вулиці не впорядковувалися і не освітлювались. Приватний театр, заснований у червні 1909 року місцевим підприємцем Поповичем та відкритий у 1912 році кінематограф «Фурор» могли відвідувати лише привілейовані, оскільки вхідна плата була високою. На все місто була тільки одна (з 1896 р.) бібліотека, в якій налічувалося 4973 томи.
За даними 1909 року в Старобільську працювали чоловіча гімназія, відкрита в 1882 році, жіноча прогімназія і жіноче початкове училище. Здебільшого в них навчалися діти багатих, а переважна більшість дітей бідних батьків лишалась поза школою. Навіть офіційна статистика змушена була визнати, що в першому десятиріччі XX століття 66 проц. дітей шкільного віку в Старобільському повіті не мали можливості навчатися. Серед нечисленної міської інтелігенції було кілька представників з прогресивними переконаннями. Так, учителька П. Ф. Вижлєцова після закінчення Санкт-Петербурзького сирітського інституту, а потім Вищих жіночих Бестужевських курсів приїхала в Старобільськ. Під час навчання вона брала участь у студентських сходках, знайомилася з марксистською літературою.
Охорона здоров'я не забезпечувала потреб населення міста, оскільки його обслуговувала лише одна амбулаторія, де працював фельдшер. Повітова ж лікарня на 25 місць, де працювало 10 медпрацівників, була відкрита тільки в 1906 році. Медичного обладнання не вистачало. Проте й у таких умовах лікарі, докладаючи великих зусиль, допомагали хворим. Так, за ініціативою лікаря-окуліста В. А. Шафрановського в Старобільську організовується очний стаціонар на 10 ліжок. З усіх кінців повіту з'їжджались сюди хворі. В умовах звичайної земської лікарні Шафрановський робив найскладніші операції, повертав людям зір. Пам'ятні імена тодішніх медпрацівників - медсестри Г. П. Філоненко, акушерки А. І. Філевської, лікаря С. Т. Теслі.
Ще більш погіршилося становище трудового народу в роки першої імперіалістичної війни. На фронт було відправлено багатьох селян, робітників і міських ремісників. На капіталістичних підприємствах