Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У серпні 1915 року до Старобільська приїжджає член РСДРП з 1898 року Ф. Д. Панфілов. Ще в 1884 році за участь в народницькому русі його було кинуто в тюрму. В 1898 році арештовують вдруге вже як члена соціал-демократичної групи.
Панфілова добре знали робітники Луганська, Ростова, Маріуполя, Катеринослава. У Маріуполі він очолював соціал-демократичний гурток. У Катеринославі в 1905 році розповсюджував прокламації на міських околицях, брав участь у створенні бойової робітничої дружини, бився в її рядах на барикадах. У 1909 році його знову заарештували і відправили до Усть-Сисольська.
Після повернення із заслання Федір Дмитрович працював майстром у Старобільському ремісничому училищі.
Під керівництвом Панфілова в місті та повіті розгортається агітаційна робота. Більшовицькі агітатори викривають злочинний характер імперіалістичної війни,
розповідають про завдання робітників і селян у революційній боротьбі. У червні 1916 року в місті відбувся виступ жінок-солдаток під лозунгом «Геть війну!», яку вів царизм.
Перші звістки про перемогу Лютневої революції в Петрограді надійшли до Старобільська 1 березня 1917 року. В місті та навколишніх селах відбулися мітинги. Організовували їх Ф. Д. Панфілов, муратівський селянин О. П. Кухтін, смолянинівський селянин В. Ф. Кравцов, жителі Старобільська Т. М. Козлятин, П. І. Твердохлібов та інші. Вони закликали населення міста і повіту не припиняти боротьби проти експлуататорів, викривали меншовиків і есерів, що закликали селян підтримувати Тимчасовий уряд та чекати скликання Установчих зборів, які, мовляв, розв'яжуть наболілі питання. Під впливом більшовиків безземельні і малоземельні селяни в квітні 1917 року приступили до поділу поміщицьких земель.
Велику допомогу місцевим більшовикам у їх роботі серед населення подали представники Харківської Ради робітничих і солдатських депутатів Шкиря, М. М. Іларіонов, І. С. Нечушкін, Захряпін та інші. Вони роз'їхались по селах повіту, викривали есерів і закликали селян організовувати революційно-селянські комітети, їм допомагали солдати, що поверталися з фронту.
Восени 1917 року в багатьох селах повіту сільські сходи висунули вимоги про безплатну передачу всієї землі тим, хто її обробляє. Такі ухвали були прийняті селянами Василівни, Верхньої Покровки, Лиману та інших сіл.
Про повалення Тимчасового уряду в Петрограді трудящих Старобільська повідомила телеграмою Харківська Рада. З сторінок луганської більшовицької газети «Донецкий пролетарий» селяни дізнались про ленінські декрети про землю і мир. У селах повіту почався поділ поміщицьких земель.
У відповідь на це есеро-меншовицька земська управа, до якої входили куркулі, місцеві поміщики і духівництво, присягнула на вірність Українській Центральній раді. Білі офіцери, синки поміщиків і купців почали формувати та озброювати контрреволюційні загони.
В ці важкі і напружені дні у місті створюється установча комісія, яка допомагала згодом готувати вибори до Рад. До неї були обрані Ф. Д. Панфілов (голова), Д. Й. Шевцов, С. Л. Білько, М. Д. Циганков і В. В. Верховод. Пізніше були кооптовані В. Г. Циганков і 3. Ф. Петренко.
Перший з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів Старобільського повіту відкрився 4 січня 1918 року. Він обговорив питання про поточний момент, про створення Рад на місцях, про вибори повітового виконкому.
На останньому засіданні з'їзду був обраний виконком повітової Ради в складі 64 чол. Очолив його більшовик Д. Й. Шевцов.
На першому засіданні виконком розглянув питання про конфіскацію поміщицьких земель і їх розподіл між селянами, про скасування кабальних боргів, організацію загонів Червоної гвардії. Для проведення націоналізації підприємств у місті було створено комісію на чолі з Ф. Д. Панфіловим. У лютому 1918 року, коли в усіх волостях були створені волосні Ради, земська
Старобільськ
Сторінка 5 з 13
посилювалася експлуатація робітників. До кінця розорювалися бідняцькі господарства, що були зв'язані з обробітком землі. В той же час підвищувалися ціни на промислові товари. Все це викликало незадоволення в робітничому і селянському середовищі.У серпні 1915 року до Старобільська приїжджає член РСДРП з 1898 року Ф. Д. Панфілов. Ще в 1884 році за участь в народницькому русі його було кинуто в тюрму. В 1898 році арештовують вдруге вже як члена соціал-демократичної групи.
Після повернення із заслання Федір Дмитрович працював майстром у Старобільському ремісничому училищі.
Під керівництвом Панфілова в місті та повіті розгортається агітаційна робота. Більшовицькі агітатори викривають злочинний характер імперіалістичної війни,
розповідають про завдання робітників і селян у революційній боротьбі. У червні 1916 року в місті відбувся виступ жінок-солдаток під лозунгом «Геть війну!», яку вів царизм.
Перші звістки про перемогу Лютневої революції в Петрограді надійшли до Старобільська 1 березня 1917 року. В місті та навколишніх селах відбулися мітинги. Організовували їх Ф. Д. Панфілов, муратівський селянин О. П. Кухтін, смолянинівський селянин В. Ф. Кравцов, жителі Старобільська Т. М. Козлятин, П. І. Твердохлібов та інші. Вони закликали населення міста і повіту не припиняти боротьби проти експлуататорів, викривали меншовиків і есерів, що закликали селян підтримувати Тимчасовий уряд та чекати скликання Установчих зборів, які, мовляв, розв'яжуть наболілі питання. Під впливом більшовиків безземельні і малоземельні селяни в квітні 1917 року приступили до поділу поміщицьких земель.
Велику допомогу місцевим більшовикам у їх роботі серед населення подали представники Харківської Ради робітничих і солдатських депутатів Шкиря, М. М. Іларіонов, І. С. Нечушкін, Захряпін та інші. Вони роз'їхались по селах повіту, викривали есерів і закликали селян організовувати революційно-селянські комітети, їм допомагали солдати, що поверталися з фронту.
Восени 1917 року в багатьох селах повіту сільські сходи висунули вимоги про безплатну передачу всієї землі тим, хто її обробляє. Такі ухвали були прийняті селянами Василівни, Верхньої Покровки, Лиману та інших сіл.
Про повалення Тимчасового уряду в Петрограді трудящих Старобільська повідомила телеграмою Харківська Рада. З сторінок луганської більшовицької газети «Донецкий пролетарий» селяни дізнались про ленінські декрети про землю і мир. У селах повіту почався поділ поміщицьких земель.
У відповідь на це есеро-меншовицька земська управа, до якої входили куркулі, місцеві поміщики і духівництво, присягнула на вірність Українській Центральній раді. Білі офіцери, синки поміщиків і купців почали формувати та озброювати контрреволюційні загони.
В ці важкі і напружені дні у місті створюється установча комісія, яка допомагала згодом готувати вибори до Рад. До неї були обрані Ф. Д. Панфілов (голова), Д. Й. Шевцов, С. Л. Білько, М. Д. Циганков і В. В. Верховод. Пізніше були кооптовані В. Г. Циганков і 3. Ф. Петренко.
Перший з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів Старобільського повіту відкрився 4 січня 1918 року. Він обговорив питання про поточний момент, про створення Рад на місцях, про вибори повітового виконкому.
На останньому засіданні з'їзду був обраний виконком повітової Ради в складі 64 чол. Очолив його більшовик Д. Й. Шевцов.
На першому засіданні виконком розглянув питання про конфіскацію поміщицьких земель і їх розподіл між селянами, про скасування кабальних боргів, організацію загонів Червоної гвардії. Для проведення націоналізації підприємств у місті було створено комісію на чолі з Ф. Д. Панфіловим. У лютому 1918 року, коли в усіх волостях були створені волосні Ради, земська
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чмирівка
- Хворостянівка
- Титарівка
- Тецьке
- Світле
- Половинкине
- Підгорівка
- Новоборове
- Нижньопокровка
- Малохатка
- Лиман
- Караяшник
- Калмиківка
- Верхня Покровка
- Шульгинка