Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У перші дні після визволення міста комуністи організують трудящих на ліквідацію наслідків окупації. Життя в місті набуває нормального ритму. Буквально другого дня після визволення міста учні прийшли на подвір'я
своїх зруйнованих шкіл. Відбудовні роботи проходили вдень і вночі. Восени 1943 року почалося навчання в загальноосвітніх школах міста, гірничому технікумі, школі ФЗН. Через кілька днів після визволення Ровеньок почали працювати районна лікарня, магазини, клуб. 19 лютого вийшов перший після вигнання окупантів номер газети «Вперед». Почав працювати радіовузол. У березні 1943 року однією з перших в Ровеньках була пущена шахта № 10 «Роза». Потім до ладу діючих стала шахта № 59. Наприкінці 1943 року на цій шахті вперше в районі після визволення було освоєно врубову машину. Її повів комсомолець Г. Бєляєв. Юнак виконував по дві норми за зміну. За десять місяців він нарубав 67 тис. тонн вугілля і навчив водити врубову машину більш як 20 своїх товаришів.
Над шахтами взяла шефство комсомольська організація міста, очолювана колишнім учасником Краснодонського підпілля М. Т. Щищенком. В Ровеньки за комсомольськими путівками прибували сотні ентузіастів, випускників ремісничих училищ і шкіл ФЗН. У 1944 році в Ровеньках уже працювало 50 комсомольсько-молодіжних бригад. За рік після визволення міста вони видобули понад план більше 24 ешелонів вугілля. За ударну працю і перевиконання плану видобутку вугілля в 1944 році дев'ять комсомольсько-молодіжних бригад було нагороджено почесними грамотами ЦК ВЛКСМ4, а комсомольці Б. Бєліков і М. Стежников з шахти № 28 «Венгерівка» удостоєні ордена Трудового Червоного Прапора.
Активну участь у відбудовних роботах брали жінки. Вони успішно оволодівали шахтарськими професіями. Робітниці В. Цупко, М. Буравко, Є. Филипенко виконували по півтори норми.
Старий гірник Лобівського шахтоуправління Т. Р. Ковтун звернувся з закликом до пенсіонерів стати на трудову вахту. «Я пропрацював на шахті тридцять років,- писав він у своїй заяві на ім'я начальника шахтоуправління.- Держава мене добре
забезпечила. Але тепер я не можу сидіти, склавши руки». Слідом за Т. Р. Ковтуном у вибій пішли десятки літніх шахтарів.
Про ровеньківських новаторів заговорили в Донбасі. Зарубник шахти № 28 «Венгерівка» Л. Т. Голоколосов розробив і впровадив новий метод нарізування лав. Працюючи по-новому, Л. Т. Голоколосов за 1944 рік виконав п'ять річних норм. Він був удостоєний Державної премії.
Про темпи відбудовних робіт можна судити з того, що в тресті «Фрунзевугілля» на кінець війни вже діяло 13 вугільних підприємств з середньодобовим видобутком 2600 тонн. Значних успіхів було досягнуто в справі механізації цього процесу і підвищення продуктивності врубових машин. У 1945 році механізований видобуток по тресту становив 82,6 проц., а продуктивність врубових машин перевищила планову на 34,5 процентa.
Поряд з вугільними відбудовувалися і інші промислові підприємства. Після визволення від окупантів було створено і пущено цехи: паперовий, гвоздильний та інші. Став до ладу також шкіряний завод.
Мужньо билися ровеньківці на фронтах Великої Вітчизняної війни. Безсмертний подвиг учинив на Житомирщині колишній ровеньківський робітник, командир 64-ї гвардійської танкової бригади, комуніст О. Ф. Бурда. До призову в Червону Армію О. Бурда працював слюсарем на шахті № 15 «Ударник». Потім він закінчив танкове училище і в перший день Великої Вітчизняної війни вже воював з ворогом. Його танкісти билися під Москвою, на Орловсько-Курській дузі, визволяли Україну. 24 квітня 1944 року в районі населеного пункту Цибулевого Житомирської області штаб його танкової бригади був оточений гітлерівцями. В руки ворога могли потрапити цінні документи.
І тоді командир бригади О. Ф. Бурда в своєму танку Т-34 вступив у бій з дванадцятьма ворожими «тиграми». Бій був нерівний. Увесь радянський екіпаж загинув, але зате штабні машини вирвалися з вогневого кільця.
Посмертно О. Ф. Бурді було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Колишній вибійник В. А. Тру шин командував 61-м гвардійським стрілецьким полком. Беручи участь у прориві оборони противника біля села Калнуяй Литовської РСР, 6 жовтня 1944 року полк під командуванням В. А. Трушина
Ровеньки
Сторінка 10 з 15
Було виведено з ладу всі вугільні підприємства. Загальна сума шкоди тільки по тресту «Фрунзевугілля» становила 50 млн. карбованців.У перші дні після визволення міста комуністи організують трудящих на ліквідацію наслідків окупації. Життя в місті набуває нормального ритму. Буквально другого дня після визволення міста учні прийшли на подвір'я
Над шахтами взяла шефство комсомольська організація міста, очолювана колишнім учасником Краснодонського підпілля М. Т. Щищенком. В Ровеньки за комсомольськими путівками прибували сотні ентузіастів, випускників ремісничих училищ і шкіл ФЗН. У 1944 році в Ровеньках уже працювало 50 комсомольсько-молодіжних бригад. За рік після визволення міста вони видобули понад план більше 24 ешелонів вугілля. За ударну працю і перевиконання плану видобутку вугілля в 1944 році дев'ять комсомольсько-молодіжних бригад було нагороджено почесними грамотами ЦК ВЛКСМ4, а комсомольці Б. Бєліков і М. Стежников з шахти № 28 «Венгерівка» удостоєні ордена Трудового Червоного Прапора.
Активну участь у відбудовних роботах брали жінки. Вони успішно оволодівали шахтарськими професіями. Робітниці В. Цупко, М. Буравко, Є. Филипенко виконували по півтори норми.
Старий гірник Лобівського шахтоуправління Т. Р. Ковтун звернувся з закликом до пенсіонерів стати на трудову вахту. «Я пропрацював на шахті тридцять років,- писав він у своїй заяві на ім'я начальника шахтоуправління.- Держава мене добре
забезпечила. Але тепер я не можу сидіти, склавши руки». Слідом за Т. Р. Ковтуном у вибій пішли десятки літніх шахтарів.
Про ровеньківських новаторів заговорили в Донбасі. Зарубник шахти № 28 «Венгерівка» Л. Т. Голоколосов розробив і впровадив новий метод нарізування лав. Працюючи по-новому, Л. Т. Голоколосов за 1944 рік виконав п'ять річних норм. Він був удостоєний Державної премії.
Про темпи відбудовних робіт можна судити з того, що в тресті «Фрунзевугілля» на кінець війни вже діяло 13 вугільних підприємств з середньодобовим видобутком 2600 тонн. Значних успіхів було досягнуто в справі механізації цього процесу і підвищення продуктивності врубових машин. У 1945 році механізований видобуток по тресту становив 82,6 проц., а продуктивність врубових машин перевищила планову на 34,5 процентa.
Поряд з вугільними відбудовувалися і інші промислові підприємства. Після визволення від окупантів було створено і пущено цехи: паперовий, гвоздильний та інші. Став до ладу також шкіряний завод.
Мужньо билися ровеньківці на фронтах Великої Вітчизняної війни. Безсмертний подвиг учинив на Житомирщині колишній ровеньківський робітник, командир 64-ї гвардійської танкової бригади, комуніст О. Ф. Бурда. До призову в Червону Армію О. Бурда працював слюсарем на шахті № 15 «Ударник». Потім він закінчив танкове училище і в перший день Великої Вітчизняної війни вже воював з ворогом. Його танкісти билися під Москвою, на Орловсько-Курській дузі, визволяли Україну. 24 квітня 1944 року в районі населеного пункту Цибулевого Житомирської області штаб його танкової бригади був оточений гітлерівцями. В руки ворога могли потрапити цінні документи.
І тоді командир бригади О. Ф. Бурда в своєму танку Т-34 вступив у бій з дванадцятьма ворожими «тиграми». Бій був нерівний. Увесь радянський екіпаж загинув, але зате штабні машини вирвалися з вогневого кільця.
Посмертно О. Ф. Бурді було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Колишній вибійник В. А. Тру шин командував 61-м гвардійським стрілецьким полком. Беручи участь у прориві оборони противника біля села Калнуяй Литовської РСР, 6 жовтня 1944 року полк під командуванням В. А. Трушина
Дивиться також інші населені пункти району: