Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У серпні 1941 року фашистські війська наблизилися до Донецького басейну. Почалася евакуація всього цінного устаткування. Верстати, підйомні машини, насоси, мотори вантажили на залізничні платформи і вивозили вглиб країни. Проте ворога було спинено біля воріт Донбасу, і підприємства міста працювали далі у важких умовах прифронтової смуги.
У ці грізні дні в Ровеньківський райком партії і райком комсомолу надходили щодня сотні заяв від трудівників з проханням послати їх на фронт. Удень і вночі тривали роботи на будівництві оборонних рубежів навколо міста. Комсомольці обслуговували військові госпіталі. Молоді патріоти - Клара Стрюк, Зіна Филипенко, Анатолій Пушкаренко - ходили в розвідку, доставляючи радянському командуванню цінні відомості. Валя Фартушна, яка кілька разів переходила лінію фронту, загинула смертю хоробрих.
Але гітлерівцям вдалося прорвати нашу оборону. 18 липня 1942 року фашисти зайняли Ровеньки. Напередодні окупації ворожі бомбардувальники протягом чотирьох днів бомбили місто. Під час нальотів загинуло понад дві тисячі мирних громадян.
З приходом окупантів у місті почалися арешти і розстріли. Було по-звірячому замучено залишених для підпільної роботи комуністів П. К. Анащенка, В. Д. Луганського, І. П. Родіонова, А. Я. Проценка і командира партизанської групи С. Я. Яковлєвa.
Проте ровеньківців не зломили розстріли і арешти. На шахті «Михайлівна» Р. А. Долголенко та його син Петро організували саботаж виконання розпоряджень німецького командування. Населення міста уперто зривало наказ бургомістра про відновлення робіт на шахтах. За це у вересні 1942 року було заарештовано близько 150 ровеньківських гірників.
На шахті № 5 патріоти зірвали пуск підстанції. Ризикуючи життям, робітники заховали від гітлерівців 15 електромоторів, кабель, трансформатори та інше електроустаткування.
Розлючені фашисти і далі жорстоко розправлялися з населенням. За час окупації Ровеньок вони розстріляли і замучили 832 чоловіка, вигнали на каторгу в Німеччину сотні людей. В самому лише Михайлівському таборі (за 6 км на захід від Ровеньок) за півмісяця до визволення міста гітлерівці вбили 117 полонених червоноармійців. Багато ув'язнених померло від хвороб і виснаження.
6 лютого 1943 року в одну з камер гестапівської тюрми, що містилася в підвалі Ровеньківської районної лікарні, штовхнули змучених катуваннями юнаків і дівчат. Серед них були члени краснодонської підпільної комсомольської організації
«Молода гвардія» Люба Шевцова, Олег Кошовий, Семен Остапенко, Віктор Суботін, Дмитро Огурцов. Молодогвардійці стійко трималися до останніх хвилин життя, зберігаючи віру в перемогу свого народу. Олег Кошовий на допиті у шефа ровеньківської польової жандармерії Вернера під час жорстокого катування вигукнув: «Однаково ви загинете, фашистські гади! Крах приходить вам, а наші вже близько!». Побитих, змучених під час допитів членів «Молодої гвардії» гітлерівські кати розстріляли в Гримучому лісі напередодні визволення міста.
17 лютого 1943 року війська Південно-Західного фронту визволили Ровеньки від німецько-фашистських загарбників. У боях за місто брали участь частини 203-ї стрілецької дивізії (командир полковник Г. С. Зданович), 333-ї стрілецької дивізії (командир полковник М. І. Матвєєв), а також 39-а танкова бригада (командир полковник Ф. В. Румянцев) і 56-а мотострілецька бригада (командир підполковник О. Я. Кравцов). На міській площі відбувся мітинг, присвячений зустрічі з воїнами- визволителями. Після мітингу населення міста і воїни Радянської Армії взяли участь у похороні патріотів, розстріляних у Гримучому лісі. їх останки було перенесено у сквер, названий пізніше Молодогвардійським.
Величезної шкоди завдали гітлерівські загарбники Ровенькам. Центр міста було перетворено в руїни. Спалено будинки трьох шкіл, Держбанку, Будинку політичної освіти, десятків магазинів. Відступаючи, гітлерівці висадили в повітря залізничний вокзал, маслозавод, елеватор, будинок пункту «Заготзерно», цілком знищили державний борошномельний завод.
Ровеньки
Сторінка 9 з 15
перемоги 30 млн. крб. Тисячі ровеньківців брали участь у спорудженні оборонних рубежів на річці Міус і в інших районах.У серпні 1941 року фашистські війська наблизилися до Донецького басейну. Почалася евакуація всього цінного устаткування. Верстати, підйомні машини, насоси, мотори вантажили на залізничні платформи і вивозили вглиб країни. Проте ворога було спинено біля воріт Донбасу, і підприємства міста працювали далі у важких умовах прифронтової смуги.
Але гітлерівцям вдалося прорвати нашу оборону. 18 липня 1942 року фашисти зайняли Ровеньки. Напередодні окупації ворожі бомбардувальники протягом чотирьох днів бомбили місто. Під час нальотів загинуло понад дві тисячі мирних громадян.
З приходом окупантів у місті почалися арешти і розстріли. Було по-звірячому замучено залишених для підпільної роботи комуністів П. К. Анащенка, В. Д. Луганського, І. П. Родіонова, А. Я. Проценка і командира партизанської групи С. Я. Яковлєвa.
Проте ровеньківців не зломили розстріли і арешти. На шахті «Михайлівна» Р. А. Долголенко та його син Петро організували саботаж виконання розпоряджень німецького командування. Населення міста уперто зривало наказ бургомістра про відновлення робіт на шахтах. За це у вересні 1942 року було заарештовано близько 150 ровеньківських гірників.
На шахті № 5 патріоти зірвали пуск підстанції. Ризикуючи життям, робітники заховали від гітлерівців 15 електромоторів, кабель, трансформатори та інше електроустаткування.
Розлючені фашисти і далі жорстоко розправлялися з населенням. За час окупації Ровеньок вони розстріляли і замучили 832 чоловіка, вигнали на каторгу в Німеччину сотні людей. В самому лише Михайлівському таборі (за 6 км на захід від Ровеньок) за півмісяця до визволення міста гітлерівці вбили 117 полонених червоноармійців. Багато ув'язнених померло від хвороб і виснаження.
6 лютого 1943 року в одну з камер гестапівської тюрми, що містилася в підвалі Ровеньківської районної лікарні, штовхнули змучених катуваннями юнаків і дівчат. Серед них були члени краснодонської підпільної комсомольської організації
«Молода гвардія» Люба Шевцова, Олег Кошовий, Семен Остапенко, Віктор Суботін, Дмитро Огурцов. Молодогвардійці стійко трималися до останніх хвилин життя, зберігаючи віру в перемогу свого народу. Олег Кошовий на допиті у шефа ровеньківської польової жандармерії Вернера під час жорстокого катування вигукнув: «Однаково ви загинете, фашистські гади! Крах приходить вам, а наші вже близько!». Побитих, змучених під час допитів членів «Молодої гвардії» гітлерівські кати розстріляли в Гримучому лісі напередодні визволення міста.
17 лютого 1943 року війська Південно-Західного фронту визволили Ровеньки від німецько-фашистських загарбників. У боях за місто брали участь частини 203-ї стрілецької дивізії (командир полковник Г. С. Зданович), 333-ї стрілецької дивізії (командир полковник М. І. Матвєєв), а також 39-а танкова бригада (командир полковник Ф. В. Румянцев) і 56-а мотострілецька бригада (командир підполковник О. Я. Кравцов). На міській площі відбувся мітинг, присвячений зустрічі з воїнами- визволителями. Після мітингу населення міста і воїни Радянської Армії взяли участь у похороні патріотів, розстріляних у Гримучому лісі. їх останки було перенесено у сквер, названий пізніше Молодогвардійським.
Величезної шкоди завдали гітлерівські загарбники Ровенькам. Центр міста було перетворено в руїни. Спалено будинки трьох шкіл, Держбанку, Будинку політичної освіти, десятків магазинів. Відступаючи, гітлерівці висадили в повітря залізничний вокзал, маслозавод, елеватор, будинок пункту «Заготзерно», цілком знищили державний борошномельний завод.
Дивиться також інші населені пункти району: