Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Найважливішим завданням культурної революції була ліквідація неписьменності, запровадження загальної початкової освіти. З ініціативи ровеньківських комуністів почала працювати мережа гуртків по ліквідації неписьменності (лікнепи). До них залучалися трудящі від 16 до 50 років. У 1926 році в пунктах лікнепу Ровеньок навчалося 658 чоловік.
Багато уваги приділялось загальному навчанню дітей. Працювали семирічна та початкові школи, які охоплювали навчанням усіх дітей шкільного віку.
У боротьбі за ліквідацію культурної відсталості величезне значення мало створення сільбудів, хат-читалень, робітничих клубів, політшкіл. У 20-х роках у Ровеньках було відкрито сім сільбудів і 13 хат-читалень, шість спеціально обладнаних військових кутків. У шахтних селищах з'явилися перші кінопересувки. Ровеньківці встановлюють культурні зв'язки з найвідомішими письменниками України. В 1928 році в слободі побували Петро Панч, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Іван Микитенко, які виступали перед робітниками.
У роки передвоєнних п'ятирічок далі розвивалися вугільні підприємства Ровеньок. Дбаючи про зростання видобутку, партійна організація брала курс на реконструкцію шахт і впровадження механізації. У 1932 році було закінчено роботи по реконструкції шахти № 2-3 ім. Ф. Е. Дзержинського, яка раніше давала лише 80 тонн вугілля на добу. Дореволюційні «пастки» перетворилися у вугільні підприємства з новими надшахтними спорудами, скіповим підйомом, сортувалкою, бункерами, ширококолійною залізницею. В шахті № 2-3 ім. Ф. Е. Дзержинського в цей час уже працювало 8 електровозів, 15 врубових машин, гірничий комбайн, механічні навантажувачі породи. Замість обушка і кайла почали застосовувати відбійні молотки і електросвердла. Середньодобовий видобуток цієї шахти досяг 2500 тонн.
Проводилися роботи по реконструкції і на інших шахтах тресту «Фрунзевугілля». В результаті значно зріс видобуток вугілля. Так, наприклад, на шахті № 30 «Михайлівна» в 1935 році він збільшився вдвоє проти 1925 року.
В роки соціалістичної реконструкції Донбасу всенародного характеру набуває соціалістичне змагання. В боротьбі за вугілля на ровеньківських шахтах виросло чимало чудових гірників. Кадрові шахтарі-ударники Ф. Д. Розвязєв, П. М. Барабанщиков, С. Д. Антипов, М. С. Сочава, О. Т. Мартиненко досягли великих успіхів у першій п'ятирічці.
У роки другої п'ятирічки (1932-1937 рр.) серед шахтарів розгорнувся стахановський рух - найвищий на той час етап соціалістичного змагання. Ровеньківці пишалися знатними людьми з шахти № 28 «Венгерівка» М. О. Стежниковим, А. Я. Сасуновим, Є. Є. Петченком, П. В. Бєліковим та багатьма іншими.
У роки передвоєнних п'ятирічок змінює своє обличчя і стара слобода. В 1934 році її було перетворено в місто. На вулицях міста прокладено тротуари з каменю-плитняку, шосейні шляхи, проведено освітлення, водопровід. У 1939 році населення Ровеньок становило 20 904 чоловіка.
Велику увагу органи Радянської влади приділяли розвиткові охорони здоров'я. 1925 року в Ровеньках було збудовано нову лікарню на 150 ліжок, оснащену найновішим медичним обладнанням. На початок 1940 року в місті, крім лікарні, працювали поліклініка, жіноча і дитяча консультації, дитяча молочна кухня, санітарно-епідемічна станція. В медичних закладах налічувалося 30 лікарів і близько 300 середніх медичних працівників. Для забезпечення лікувальних закладів медичними кадрами в 1936 році в місті було відкрито медичну школу.
За роки довоєнних п'ятирічок далі розвивалася народна освіта. В 1940 році на території міста, включаючи і шахтні селища, було 11 шкіл. Особливо хороші були новозбудовані середні школи № 1, 2 і 5 та семирічна школа № 3. В численних лабораторіях учні провадили дослідну роботу, підтримуючи зв'язки з науково-дослідними установами різних міст. Так, агробіологічний гурток середньої школи №1 під керівництвом І. Г. Тоглієвої мав зв'язки з науково-дослідними інститутами Москви, Києва, Харкова, Свердловська, одержував від них насіння і рекомендації. А в інститути повідомлялися результати спостережень на дослідних ділянках.
Ровеньки
Сторінка 7 з 15
підвищення кваліфікації і навчання кадрів. У січні 1927 року у Ровеньках було відкрито робітфак.Найважливішим завданням культурної революції була ліквідація неписьменності, запровадження загальної початкової освіти. З ініціативи ровеньківських комуністів почала працювати мережа гуртків по ліквідації неписьменності (лікнепи). До них залучалися трудящі від 16 до 50 років. У 1926 році в пунктах лікнепу Ровеньок навчалося 658 чоловік.
У боротьбі за ліквідацію культурної відсталості величезне значення мало створення сільбудів, хат-читалень, робітничих клубів, політшкіл. У 20-х роках у Ровеньках було відкрито сім сільбудів і 13 хат-читалень, шість спеціально обладнаних військових кутків. У шахтних селищах з'явилися перші кінопересувки. Ровеньківці встановлюють культурні зв'язки з найвідомішими письменниками України. В 1928 році в слободі побували Петро Панч, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Іван Микитенко, які виступали перед робітниками.
У роки передвоєнних п'ятирічок далі розвивалися вугільні підприємства Ровеньок. Дбаючи про зростання видобутку, партійна організація брала курс на реконструкцію шахт і впровадження механізації. У 1932 році було закінчено роботи по реконструкції шахти № 2-3 ім. Ф. Е. Дзержинського, яка раніше давала лише 80 тонн вугілля на добу. Дореволюційні «пастки» перетворилися у вугільні підприємства з новими надшахтними спорудами, скіповим підйомом, сортувалкою, бункерами, ширококолійною залізницею. В шахті № 2-3 ім. Ф. Е. Дзержинського в цей час уже працювало 8 електровозів, 15 врубових машин, гірничий комбайн, механічні навантажувачі породи. Замість обушка і кайла почали застосовувати відбійні молотки і електросвердла. Середньодобовий видобуток цієї шахти досяг 2500 тонн.
Проводилися роботи по реконструкції і на інших шахтах тресту «Фрунзевугілля». В результаті значно зріс видобуток вугілля. Так, наприклад, на шахті № 30 «Михайлівна» в 1935 році він збільшився вдвоє проти 1925 року.
В роки соціалістичної реконструкції Донбасу всенародного характеру набуває соціалістичне змагання. В боротьбі за вугілля на ровеньківських шахтах виросло чимало чудових гірників. Кадрові шахтарі-ударники Ф. Д. Розвязєв, П. М. Барабанщиков, С. Д. Антипов, М. С. Сочава, О. Т. Мартиненко досягли великих успіхів у першій п'ятирічці.
У роки другої п'ятирічки (1932-1937 рр.) серед шахтарів розгорнувся стахановський рух - найвищий на той час етап соціалістичного змагання. Ровеньківці пишалися знатними людьми з шахти № 28 «Венгерівка» М. О. Стежниковим, А. Я. Сасуновим, Є. Є. Петченком, П. В. Бєліковим та багатьма іншими.
У роки передвоєнних п'ятирічок змінює своє обличчя і стара слобода. В 1934 році її було перетворено в місто. На вулицях міста прокладено тротуари з каменю-плитняку, шосейні шляхи, проведено освітлення, водопровід. У 1939 році населення Ровеньок становило 20 904 чоловіка.
Велику увагу органи Радянської влади приділяли розвиткові охорони здоров'я. 1925 року в Ровеньках було збудовано нову лікарню на 150 ліжок, оснащену найновішим медичним обладнанням. На початок 1940 року в місті, крім лікарні, працювали поліклініка, жіноча і дитяча консультації, дитяча молочна кухня, санітарно-епідемічна станція. В медичних закладах налічувалося 30 лікарів і близько 300 середніх медичних працівників. Для забезпечення лікувальних закладів медичними кадрами в 1936 році в місті було відкрито медичну школу.
За роки довоєнних п'ятирічок далі розвивалася народна освіта. В 1940 році на території міста, включаючи і шахтні селища, було 11 шкіл. Особливо хороші були новозбудовані середні школи № 1, 2 і 5 та семирічна школа № 3. В численних лабораторіях учні провадили дослідну роботу, підтримуючи зв'язки з науково-дослідними установами різних міст. Так, агробіологічний гурток середньої школи №1 під керівництвом І. Г. Тоглієвої мав зв'язки з науково-дослідними інститутами Москви, Києва, Харкова, Свердловська, одержував від них насіння і рекомендації. А в інститути повідомлялися результати спостережень на дослідних ділянках.
Дивиться також інші населені пункти району: