Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значна увага в роки п'ятирічок приділялася підготовці технічно грамотних кадрів. У 1929 році в Ровеньках відкрився філіал Краснолуцького гірничого технікуму, а потім - вищі інженерні курси по підготовці спеціалістів.
Тисячі гірників пройшли складний шлях від малописьменного робітника до інженерно-технічного працівника, керівника виробництва. Так, П. М. Барабанщиков до революції був неписьменним. Працював у шахті з 1913 року. Радянська влада дала можливість робітникові вчитися. Спочатку навчався в лікнепі, потім на курсах по підготовці спеціалістів. Ударник першої п'ятирічки П. М. Барабанщиков у 1930 році був висунутий на посаду начальника шахти, закінчив Промака- демію. Такий шлях пройшло багато тпахтарів-ровеньківців.
У 1940 році в місті було відкрито гірничий технікум.
Центром культурно-освітньої роботи серед населення став збудований у 1934 році міський Будинок культури. Широкого розмаху набирає художня самодіяльність. Тільки в місті працювало понад 50 гуртків. Одним із кращих був ансамбль пісні і танцю середньої школи № 1. У місті було відкрито також клуб піонерів. Працював кінотеатр. Було організовано редакцію місцевого радіомовлення. В 1941 році районна газета «Вперед» відзначила 12-у річницю з дня виходу першого номера. Широко пропагували твори радянських письменників бібліотеки при Будинку культури і червоних кутках на підприємствах.
Піклування партії і уряду окрилювало гірників, запалювало їх на нові трудові перемоги. В 1940 році ровеньківські шахтарі видобули 2100 тис. тонн антрациту. Це був чималий вклад у справу зміцнення економіки країни.
З першого дня Великої Вітчизняної війни лозунг «Все для фронту, все для перемоги!» став основним законом життя трудівників міста.
У липневі дні 1941 року в міському парку культури і відпочинку відбулися багатолюдні мітинги, присвячені проводам ровеньківців на фронт. Відразу після мітингів майбутні захисники Батьківщини йшли в Луганськ, де формувалася шахтарська дивізія. Понад 60 проц. комуністів і комсомольців Ровеньок взялися за зброю в перші дні війни. Серед них були гірники І. Є. Довженко, К. І. Сереженко, майстер зв'язку Д. X. Друпов, учитель П. А. Семенко, бухгалтер П. П. Клименко і багато інших.
В місті створювалося народне ополчення. Незабаром в його рядах налічувалося 6500 чол. У шахтах Ровеньок, ставши на зміну гірникам, які пішли на фронт, працювали ветерани праці, жінки, підлітки. Незважаючи на труднощі воєнного часу, шахти не знижували темпів роботи. В липні 1941 року середньодобовий видобуток вугілля по тресту «Фрунзевугілля» зріс проти травня того самого року на 500 тонн.
«У моїй бригаді,- згадує кадровий робітник бригадир А. М. Скляров,- працювало п'ять чоловіків, дев'ять жінок і підлітків. Середньозмінний наряд становив 65 тонн. Він був розрахований на бригаду професійних гірників. Проте я не пам'ятаю такого дня, щоб ми не виконали завдання. Жінки і підлітки в роботі не відставали від кадрових шахтарів. Ні артилерійські обстріли, що почалися, коли фронт наблизився до міста, ні нальоти ворожої авіації не зломили бойового духу шахтарів і шахтарок».
Для потреб фронту працювали й інші промислові підприємства міста. Робітники центральних електромеханічних майстерень і Ровеньківської МТС почали виготовляти корпуси мін і організували ремонт стрілецької зброї. Вже за перший рік війни вони виготовили 14 тис. корпусів мін і відремонтували понад 100 тис. гвинтівок. Робітники Ровеньківської МТС виявили велику винахідливість, пристосувавши верстати для виготовлення окремих частин стрілецької зброї. Ровеньківський хлібозавод щодня давав для фронту 3 тонни сухарів.
Виявляючи високе почуття любові до Батьківщини і героїчної Червоної Армії, комсомольські організації району зібрали протягом першого року війни на будівництво танкової колони ім. Ленінського комсомолу 242 тис. крб. Понад 100 тис. крб. було внесено на будівництво авіаескадрильї. Всього ж за роки війни трудящі Ровеньок з своїх особистих заощаджень внесли в фонд нашої
Ровеньки
Сторінка 8 з 15
Великою популярністю серед населення користувалися вчителі Г. О. Карасьова, В. Д. Погрібна, П. Ф. Матяш. Ім'я Єлизавети Михайлівни Бирюкової було добре відоме не тільки дітям, але й людям старшого покоління, які навчалися у неї письма. В 1938 році ровеньківці виявили їй велике довір'я, обравши депутатом Верховної Ради УРСР. Тисячі гірників пройшли складний шлях від малописьменного робітника до інженерно-технічного працівника, керівника виробництва. Так, П. М. Барабанщиков до революції був неписьменним. Працював у шахті з 1913 року. Радянська влада дала можливість робітникові вчитися. Спочатку навчався в лікнепі, потім на курсах по підготовці спеціалістів. Ударник першої п'ятирічки П. М. Барабанщиков у 1930 році був висунутий на посаду начальника шахти, закінчив Промака- демію. Такий шлях пройшло багато тпахтарів-ровеньківців.
У 1940 році в місті було відкрито гірничий технікум.
Центром культурно-освітньої роботи серед населення став збудований у 1934 році міський Будинок культури. Широкого розмаху набирає художня самодіяльність. Тільки в місті працювало понад 50 гуртків. Одним із кращих був ансамбль пісні і танцю середньої школи № 1. У місті було відкрито також клуб піонерів. Працював кінотеатр. Було організовано редакцію місцевого радіомовлення. В 1941 році районна газета «Вперед» відзначила 12-у річницю з дня виходу першого номера. Широко пропагували твори радянських письменників бібліотеки при Будинку культури і червоних кутках на підприємствах.
Піклування партії і уряду окрилювало гірників, запалювало їх на нові трудові перемоги. В 1940 році ровеньківські шахтарі видобули 2100 тис. тонн антрациту. Це був чималий вклад у справу зміцнення економіки країни.
З першого дня Великої Вітчизняної війни лозунг «Все для фронту, все для перемоги!» став основним законом життя трудівників міста.
У липневі дні 1941 року в міському парку культури і відпочинку відбулися багатолюдні мітинги, присвячені проводам ровеньківців на фронт. Відразу після мітингів майбутні захисники Батьківщини йшли в Луганськ, де формувалася шахтарська дивізія. Понад 60 проц. комуністів і комсомольців Ровеньок взялися за зброю в перші дні війни. Серед них були гірники І. Є. Довженко, К. І. Сереженко, майстер зв'язку Д. X. Друпов, учитель П. А. Семенко, бухгалтер П. П. Клименко і багато інших.
В місті створювалося народне ополчення. Незабаром в його рядах налічувалося 6500 чол. У шахтах Ровеньок, ставши на зміну гірникам, які пішли на фронт, працювали ветерани праці, жінки, підлітки. Незважаючи на труднощі воєнного часу, шахти не знижували темпів роботи. В липні 1941 року середньодобовий видобуток вугілля по тресту «Фрунзевугілля» зріс проти травня того самого року на 500 тонн.
«У моїй бригаді,- згадує кадровий робітник бригадир А. М. Скляров,- працювало п'ять чоловіків, дев'ять жінок і підлітків. Середньозмінний наряд становив 65 тонн. Він був розрахований на бригаду професійних гірників. Проте я не пам'ятаю такого дня, щоб ми не виконали завдання. Жінки і підлітки в роботі не відставали від кадрових шахтарів. Ні артилерійські обстріли, що почалися, коли фронт наблизився до міста, ні нальоти ворожої авіації не зломили бойового духу шахтарів і шахтарок».
Для потреб фронту працювали й інші промислові підприємства міста. Робітники центральних електромеханічних майстерень і Ровеньківської МТС почали виготовляти корпуси мін і організували ремонт стрілецької зброї. Вже за перший рік війни вони виготовили 14 тис. корпусів мін і відремонтували понад 100 тис. гвинтівок. Робітники Ровеньківської МТС виявили велику винахідливість, пристосувавши верстати для виготовлення окремих частин стрілецької зброї. Ровеньківський хлібозавод щодня давав для фронту 3 тонни сухарів.
Виявляючи високе почуття любові до Батьківщини і героїчної Червоної Армії, комсомольські організації району зібрали протягом першого року війни на будівництво танкової колони ім. Ленінського комсомолу 242 тис. крб. Понад 100 тис. крб. було внесено на будівництво авіаескадрильї. Всього ж за роки війни трудящі Ровеньок з своїх особистих заощаджень внесли в фонд нашої
Дивиться також інші населені пункти району: