Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Біловодськ

Високого звання Героя Радянського Союзу удостоєний також біловодчанин, командир-артилерист Ф. Г. Уманський. 25 серпня 1944 року на північно-східній околиці села Лапучина у братній Молдавії його підрозділ понад чотири години вів бій проти ворога, який намагався вийти до ріки Прут. Ціною великих втрат противнику вдалося оточити батарею. Бійці підрозділу стали стріляти по ворогу прямою наводкою, відбивали його атаки гранатами. У цьому бою підрозділ під командуванням Ф. Г. Уманського знищив понад 100 солдатів і офіцерів.
В лісах Житомирської області боровся проти фашистів комуніст Ф. С. Задорожний. 24 січня 1943 року його було заслано літаком у тил ворога для організації партизанського руху. У партизанському загоні він був заступником командира загону по диверсіях, секретарем партійної організації, брав участь у багатьох бойових операціях. Ф. С. Задорожний нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки і медаллю «Партизану Вітчизняної війни».
За героїзм і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, 1215 біловодчан були нагороджені бойовими орденами і медалями.
Внесли свій вклад у розгром ворога і ті, що залишалися на окупованій території. Гітлерівці вдерлися до Біловодська 13 липня 1942 року. Вони грабували населення, примушували молодь і стариків працювати на них. У відповідь на знущання окупантів народ піднявся на боротьбу проти загарбників. Для організації опору і партизанської боротьби районна партійна організація залишила на окупованій території 13 комуністів на чолі з директором конезаводу № 87 В. Г. Жариновим. Підпільні групи діяли і в селах Новодеркулі, Городищі, Бараниківці. їх роботою керував секретар Луганського підпільного обкому партії С. О. Стеценко, який мав явочні квартири в селах Городищі, Лимарівці, Кононівці і Гармашівці.
Партизанський загін на чолі з В. Г. Жариновим розпочав активні бойові дії проти окупантів у грудні 1942 року.
Спочатку загін налічував 15 чоловік, а потім зріс до 80 чоловік. Серед них були
A. І. Саєнко, В. Д. Зав'ялов, Л. П. Морозов, К. С. Задорожний, П. П. Малюта та інші. 20 грудня партизани обстріляли охорону табору військовополонених у Біловодську, де в жахливих умовах утримувались понад 200 радянських воїнів. Під прикриттям вогню партизанів військовополонені втекли з табору і сховалися по селах. Багато з них влилися до партизанського загону, а пізніше повернулися до Червоної Армії.
На хуторі Бересток партизани влаштували засідку на гітлерівців і в перестрілці вбили сім фашистів. Коли радянські війська вступили на територію району, загін
B. Г. Жаринова до кінця січня 1943 року брав участь у бойових операціях частин Червоної Армії по визволенню від окупантів Городища, Данилівки, Новодеркула та інших сіл. 20 січня 1943 року війська 41-ї гвардійської стрілецької дивізії і 4-го гвардійського Кантемирівського танкового корпусу вигнали німецько-фашистських загарбників з Біловодська.
Німецько-фашистські загарбники заподіяли величезної шкоди народному господарству і населенню Біловодського району. Вони знищили 6920 свиней, 5821 голову великої рогатої худоби, 4296 коней, 39 576 штук птиці. Було зруйновано 1248 господарських будівель, 218 адміністративних і 192 житлові будинки. Тільки з Біловодська гітлерівці вивезли на каторгу до Німеччини 136 юнаків і дівчат. Разом з частинами Червоної Армії у визволене село ввійшли представники партійних та радянських органів. 21 січня 1943 року відновив діяльність райком КП України на чолі з першим секретарем Ф. Є. Смоляковим. Того ж дня відбулося перше засідання виконкому районної Ради депутатів трудящих, головою якого був обраний командир партизанського загону В. Г. Жаринов. Протягом двох-трьох днів відновили роботу сільради, правління колгоспів.
Райком КП України і виконком райради всю організаторську роботу спрямували на відбудову колгоспів і радгоспів, промислових підприємств, шкіл, лікарні, клубів, жител тощо.
Райком ЛКСМУ виступив ініціатором організації комсомольсько-молодіжних бригад по відбудові громадських будівель, ремонту тракторів та причіпних знарядь, збору й очищенню посівного матеріалу. Комсомольці брали участь у контрактації молодняка, йшли працювати на тваринницькі ферми.