Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Не принесла помітного полегшення становища трудящих і Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року. Тривала імперіалістична війна. Землі селяни не одержали. Податки не зменшились. Влада у Старобільському повіті перейшла до рук органів Тимчасового уряду. У
Біловодській волості, як і скрізь у повіті, утворилося волосне земство, яке своїм складом нічим не відрізнялося від колишніх волосних правлінь.
Земство цілком підтримувало політику Тимчасового уряду, відкрито боролося проти встановлення влади Рад, проти більшовиків. Делегати земства вели посилену агітацію за політику Керенського, за продовження війни з Німеччиною «до переможного кінця», закликали селян не захоплювати самовільно земель і майна поміщиків та інших великих землевласників. Земські делегати всіляко намагались переконати населення у тому, що найболючіше для селян питання про землю буде остаточно вирішене Установчими зборами, зводили наклепи на більшовиків. Попи у церквах виголошували проповіді за війну.
Солдати-більшовики, що повернулися з фронту, О. І. Дяченко, Ф. П. Кузоятов, М. Ф. Білик, В. І. Щербак, І. М. Волков, П. Л. Гайворонський й інші терпляче роз'яснювали трудящим політику більшовицької партії. Вони виступали за створення Рад робітничих і селянських депутатів, викривали брехливість обіцянок есерів і меншовиків про передачу землі селянам. Сільська біднота переконувалась у правоті більшовиків, переставала вірити меншовикам і есерам.
Коли стало відомо про Велику Жовтневу соціалістичну революцію у Петрограді, в Біловодську відбувся багатолюдний мітинг, де з палкими промовами виступили О. І. Дяченко і Ф. П. Кузоятов.
У січні 1918 року, після І з'їзду Рад Старобільського повіту, який ухвалив встановити Радянську владу по всіх волостях, у Біловодську утворюється перша волосна Рада робітничих і селянських депутатів. Головою її був обраний Ф. П. Кузоятов. Діяльність Ради була спрямована на придушення опору ворожих елементів, зокрема волосного земства, яке в лютому було ліквідовано, на боротьбу з спекуляцією, на збір продовольства серед населення для Червоної Армії. Водночас більшовики допомагали продовольством трудящим пролетарських центрів - Москви і Петрограда. Спеціальна комісія Ради, відповідно до ленінського Декрету про землю, проводила роботу по розподілу колишніх казенних земель серед селян. Проте завершити цю роботу Раді не вдалося: у квітні 1918 року Біловодськ окупували німецькі війська.
Окупанти відразу ж наклали на селян непосильні податки. Вони відбирали у селян майже все: зерно, муку, м'ясо, сало, яйця, масло, сіно, солому тощо. Тих, хто чинив опір окупантам переховував від окупантів власне майно, німецький комендант барон фон дер Гольц оголошував більшовиками, заарештовував, катував їх і навіть розстрілював. Але і це не допомогло загарбникам. Тоді у серпні 1918 року цей німецький кат скликав у дворі волосного правління селянську сходку. Щоб залякати селян, він розпорядився виставити десять трун і оголосив, що кожний десятий із селян за не своєчасну сплату податків буде живим похований в одній з цих трун.
У липні 1918 року біловодські більшовики створюють свою підпільну організацію, до якої увійшли селянп-бідняки і колишні солдати-фронтовики. Очолював її М. Ф. Білик. На 1 листопада 1918 року підпільна організація об'єднувала 40 чоловік. У деяких навколишніх селах - Литвинівці, Євсузі, Ново-Лимарівці - виникли підпільні більшовицькі осередки.
Головне своє завдання біловодська підпільна організація вбачала у підготовці селян до повстання і встановленні влади Рад. Вона підтримувала зв'язок з Луганською організацією РКП(б), яка допомогала грошима, постачала літературу, передала шапірограф для друкування листівок і прокламацій.
Діяльність підпільної організації особливо активізувалась після II з'їзду КП(б)У, що відбувся 17-22 жовтня 1918 року в Москві. Делегатами з'їзду були біловодські більшовики М. Ф. Білик, О. І. Дяченко і А. І. Дегтярьов.
Делегати привезли різну літературу, відозву з'їзду до трудящих України, листівки до німецьких солдатів і розповсюдили їх у Біловодську. У своїх
Біловодськ
Сторінка 5 з 13
Селяни повинні були поставляти для армії продовольство, фураж, коней, транспортні засоби, що тяжко відбивалося на їх господарстві.Не принесла помітного полегшення становища трудящих і Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року. Тривала імперіалістична війна. Землі селяни не одержали. Податки не зменшились. Влада у Старобільському повіті перейшла до рук органів Тимчасового уряду. У
Земство цілком підтримувало політику Тимчасового уряду, відкрито боролося проти встановлення влади Рад, проти більшовиків. Делегати земства вели посилену агітацію за політику Керенського, за продовження війни з Німеччиною «до переможного кінця», закликали селян не захоплювати самовільно земель і майна поміщиків та інших великих землевласників. Земські делегати всіляко намагались переконати населення у тому, що найболючіше для селян питання про землю буде остаточно вирішене Установчими зборами, зводили наклепи на більшовиків. Попи у церквах виголошували проповіді за війну.
Солдати-більшовики, що повернулися з фронту, О. І. Дяченко, Ф. П. Кузоятов, М. Ф. Білик, В. І. Щербак, І. М. Волков, П. Л. Гайворонський й інші терпляче роз'яснювали трудящим політику більшовицької партії. Вони виступали за створення Рад робітничих і селянських депутатів, викривали брехливість обіцянок есерів і меншовиків про передачу землі селянам. Сільська біднота переконувалась у правоті більшовиків, переставала вірити меншовикам і есерам.
Коли стало відомо про Велику Жовтневу соціалістичну революцію у Петрограді, в Біловодську відбувся багатолюдний мітинг, де з палкими промовами виступили О. І. Дяченко і Ф. П. Кузоятов.
У січні 1918 року, після І з'їзду Рад Старобільського повіту, який ухвалив встановити Радянську владу по всіх волостях, у Біловодську утворюється перша волосна Рада робітничих і селянських депутатів. Головою її був обраний Ф. П. Кузоятов. Діяльність Ради була спрямована на придушення опору ворожих елементів, зокрема волосного земства, яке в лютому було ліквідовано, на боротьбу з спекуляцією, на збір продовольства серед населення для Червоної Армії. Водночас більшовики допомагали продовольством трудящим пролетарських центрів - Москви і Петрограда. Спеціальна комісія Ради, відповідно до ленінського Декрету про землю, проводила роботу по розподілу колишніх казенних земель серед селян. Проте завершити цю роботу Раді не вдалося: у квітні 1918 року Біловодськ окупували німецькі війська.
Окупанти відразу ж наклали на селян непосильні податки. Вони відбирали у селян майже все: зерно, муку, м'ясо, сало, яйця, масло, сіно, солому тощо. Тих, хто чинив опір окупантам переховував від окупантів власне майно, німецький комендант барон фон дер Гольц оголошував більшовиками, заарештовував, катував їх і навіть розстрілював. Але і це не допомогло загарбникам. Тоді у серпні 1918 року цей німецький кат скликав у дворі волосного правління селянську сходку. Щоб залякати селян, він розпорядився виставити десять трун і оголосив, що кожний десятий із селян за не своєчасну сплату податків буде живим похований в одній з цих трун.
У липні 1918 року біловодські більшовики створюють свою підпільну організацію, до якої увійшли селянп-бідняки і колишні солдати-фронтовики. Очолював її М. Ф. Білик. На 1 листопада 1918 року підпільна організація об'єднувала 40 чоловік. У деяких навколишніх селах - Литвинівці, Євсузі, Ново-Лимарівці - виникли підпільні більшовицькі осередки.
Головне своє завдання біловодська підпільна організація вбачала у підготовці селян до повстання і встановленні влади Рад. Вона підтримувала зв'язок з Луганською організацією РКП(б), яка допомогала грошима, постачала літературу, передала шапірограф для друкування листівок і прокламацій.
Діяльність підпільної організації особливо активізувалась після II з'їзду КП(б)У, що відбувся 17-22 жовтня 1918 року в Москві. Делегатами з'їзду були біловодські більшовики М. Ф. Білик, О. І. Дяченко і А. І. Дегтярьов.
Делегати привезли різну літературу, відозву з'їзду до трудящих України, листівки до німецьких солдатів і розповсюдили їх у Біловодську. У своїх
Дивиться також інші населені пункти району: