Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У грудні 1919 року, відступаючи під ударами Першої Кінної армії на чолі з С. М. Будьонним, білогвардійці залишили Біловодськ. У Біловодську відновлюється Радянська влада.
Партійні осередки, яких у Біловодську було два, проводили велику роботу по організації і зміцненню органів Радянської влади. Біловодськ було поділено на десятихатки, від кожної з них у лютому 1920 року було обрано депутата до Ради.
Влітку 1920 року створюються комнезами, навколо яких гуртувалася селянська біднота. Поряд з проведенням великої виховної роботи серед населення, партійні осередки, комнезам здійснювали заходи по забезпеченню пролетарського Донбасу продовольством.
Хліба було багато, але він був зосереджений у куркулів, які всіма засобами намагалися приховати його від держави, закопували хліб у землю, гноїли і навіть спалювали. Але незважаючи на це, партійна організація при активній допомозі комнезаму та найбіднішого селянства вилучали лишки хліба у куркулів, виконали завдання по заготівлі сільськогосподарських продуктів. Делегація шахтарів Донбасу, яка приїжджала до Біловодська, висловила партійній організації, Радам, комнезамам та всьому найбіднішому селянству волості подяку за присланий хліб.
Тим часом куркулі всіляко чинили опір заходам Радянської влади. У волості з'являються куркульські банди, які підтримували зв'язок з Махном і діяли за його вказівками. Банди Саєнка, Гавриша, Блохи та інші не раз нападали на Біловодськ та села волості, грабували населення, по-звірячому катували і вбивали людей, відданих Радянській владі. Під час нападів банд загинуло понад 150 біловодчан.
Велику роль в боротьбі проти терору куркульських банд відіграв ревком, до складу якого входили О. І. Дяченко, І. М. Волков, Г. Л. Ткаченко та інші. З комуністів і членів комнезаму було створено загін самооборони, який завдавав дошкульних ударів бандитам.
У вогні громадянської війни, в боротьбі з бандитизмом народився комсомол Біловодська. У 1921 році тут створюється комсомольський осередок. Спочатку до його І складу входило 17 чоловік. Вони брали найактивнішу участь в ліквідації неписьменності серед дорослих і в культурно-освітній роботі. При клубі було створено школу політграмоти, де вечорами навчалися 50 батраків. Школою керував комсомолець М. Г. Шуліка. Комсомольці-культармійці Г. А. Чернова, О. О. Новиков (пізніше Герой Радянського Союзу, полковник авіації), П. Г. Ми хайлов та багато інших, організовували голосні читання газет і журналів.
У 1927 році куркулі по-звірячому вбили І улюбленця молоді Біловодська, одного з найактивніших культармійців М. Д. Алексєєвa.
У 1920-1925 роках біловодські комуністи проводять велику роботу по відбудові господарства, борються з розрухою і голодом. У селищі створюються кредитна кооперація і машинно-кінні товариства селян. На хуторі Веселому і в селі Новоспасівці найбідніші селяни об'єдналися в товариства по спільному обробітку землі (ТСОЗ), яким волосна Рада передала землі, конфісковані у Троїцької церкви та у куркулів-відрубників. У тих же відрубників було конфісковано для ТСОЗів реманент і робочу худобу. Радянський уряд видавав тсозівцям кредити на пільгових умовах для придбання сільськогосподарських машин. Деркульський і Лимарівський державні кінні заводи допомагали ТСОЗам кіньми, реманентом, насінням тощо. Першими головами ТСОЗів стали активні учасники громадянської війни В. Т. Козюменський і Г. Л. Ткаченко.
Коли почалася колективізація, Веселівській ТСОЗ у 1929 році прийняв статут сільськогосподарської артілі і дістав назву «Червоний партизан». На базі Новоспасівського ТСОЗу в 1932 році було утворено кінний завод № 87 ім. Петровського.
Колективізація сільського господарства у Біловодську проходила успішно. Основна маса біднішого селянства, а також середняки вступили в колгоспи у 1929-1930 роках. Тут виникли сільгоспартілі «Краща доля», ім. Ворошилова, «Політвідділ», ім. Леніна. Від держави вони одержали у безплатне користування понад 21,7 тис. га землі. Колгосп «Краща доля» спочатку об'єднував 140 дворів, у тому числі 85 бідняцьких господарств і 55 середняцьких. Першим головою його був І. П. Болдарєв. У колгоспі
Біловодськ
Сторінка 8 з 13
переховувались, а мобілізовані насильно прагнули втекти з білогвардійської армії.У грудні 1919 року, відступаючи під ударами Першої Кінної армії на чолі з С. М. Будьонним, білогвардійці залишили Біловодськ. У Біловодську відновлюється Радянська влада.
Партійні осередки, яких у Біловодську було два, проводили велику роботу по організації і зміцненню органів Радянської влади. Біловодськ було поділено на десятихатки, від кожної з них у лютому 1920 року було обрано депутата до Ради.
Хліба було багато, але він був зосереджений у куркулів, які всіма засобами намагалися приховати його від держави, закопували хліб у землю, гноїли і навіть спалювали. Але незважаючи на це, партійна організація при активній допомозі комнезаму та найбіднішого селянства вилучали лишки хліба у куркулів, виконали завдання по заготівлі сільськогосподарських продуктів. Делегація шахтарів Донбасу, яка приїжджала до Біловодська, висловила партійній організації, Радам, комнезамам та всьому найбіднішому селянству волості подяку за присланий хліб.
Тим часом куркулі всіляко чинили опір заходам Радянської влади. У волості з'являються куркульські банди, які підтримували зв'язок з Махном і діяли за його вказівками. Банди Саєнка, Гавриша, Блохи та інші не раз нападали на Біловодськ та села волості, грабували населення, по-звірячому катували і вбивали людей, відданих Радянській владі. Під час нападів банд загинуло понад 150 біловодчан.
Велику роль в боротьбі проти терору куркульських банд відіграв ревком, до складу якого входили О. І. Дяченко, І. М. Волков, Г. Л. Ткаченко та інші. З комуністів і членів комнезаму було створено загін самооборони, який завдавав дошкульних ударів бандитам.
У вогні громадянської війни, в боротьбі з бандитизмом народився комсомол Біловодська. У 1921 році тут створюється комсомольський осередок. Спочатку до його І складу входило 17 чоловік. Вони брали найактивнішу участь в ліквідації неписьменності серед дорослих і в культурно-освітній роботі. При клубі було створено школу політграмоти, де вечорами навчалися 50 батраків. Школою керував комсомолець М. Г. Шуліка. Комсомольці-культармійці Г. А. Чернова, О. О. Новиков (пізніше Герой Радянського Союзу, полковник авіації), П. Г. Ми хайлов та багато інших, організовували голосні читання газет і журналів.
У 1927 році куркулі по-звірячому вбили І улюбленця молоді Біловодська, одного з найактивніших культармійців М. Д. Алексєєвa.
У 1920-1925 роках біловодські комуністи проводять велику роботу по відбудові господарства, борються з розрухою і голодом. У селищі створюються кредитна кооперація і машинно-кінні товариства селян. На хуторі Веселому і в селі Новоспасівці найбідніші селяни об'єдналися в товариства по спільному обробітку землі (ТСОЗ), яким волосна Рада передала землі, конфісковані у Троїцької церкви та у куркулів-відрубників. У тих же відрубників було конфісковано для ТСОЗів реманент і робочу худобу. Радянський уряд видавав тсозівцям кредити на пільгових умовах для придбання сільськогосподарських машин. Деркульський і Лимарівський державні кінні заводи допомагали ТСОЗам кіньми, реманентом, насінням тощо. Першими головами ТСОЗів стали активні учасники громадянської війни В. Т. Козюменський і Г. Л. Ткаченко.
Коли почалася колективізація, Веселівській ТСОЗ у 1929 році прийняв статут сільськогосподарської артілі і дістав назву «Червоний партизан». На базі Новоспасівського ТСОЗу в 1932 році було утворено кінний завод № 87 ім. Петровського.
Колективізація сільського господарства у Біловодську проходила успішно. Основна маса біднішого селянства, а також середняки вступили в колгоспи у 1929-1930 роках. Тут виникли сільгоспартілі «Краща доля», ім. Ворошилова, «Політвідділ», ім. Леніна. Від держави вони одержали у безплатне користування понад 21,7 тис. га землі. Колгосп «Краща доля» спочатку об'єднував 140 дворів, у тому числі 85 бідняцьких господарств і 55 середняцьких. Першим головою його був І. П. Болдарєв. У колгоспі
Дивиться також інші населені пункти району: