Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Біловодськ

усуспільнили посівний матеріал, реманент, робочу худобу. Через кредитну кооперацію держава подавала допомогу колгоспові у придбанні сільськогосподарських машин. Селяни стали відчувати переваги колективної праці.
У 1929 році в Біловодську створюється машинно-прокатна станція, через яку держава подавала колгоспам допомогу машинами. У 1932 році вона була реорганізована у машинно-тракторну станцію, для якої було побудовано нові приміщення майстерень, складів тощо.
З великим ентузіазмом працювали колгоспники на полях. Все активніше в трудове і політичне життя включалися жінки й дівчата. Одними з перших за кермо трактора сіли дівчата-комсомолки Є. І. Кравцова і Н. М. Хащенко. Вони виконували норму на 120-160 процентів, виорювали по 6-7 гектарів за зміну. їх славний приклад наслідувала молодь селища. Є. І. Кравцова була делегатом Всесоюзного з'їзду колгоспників-ударників, який проходив у Москві у 1935 році. Н. М. Хащенко у тому ж
році було обрано членом Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, а у 1936 році вона брала участь у роботі VIII Надзвичайного Всесоюзного з'їзду Рад, який ухвалив нову Конституцію СРСР.
В селищі зростали лави новаторів колгоспного виробництва. Комбайнер колгоспу ім. Ілліча Т. Ю. Гриценко у 1937 і 1938 роках комбайном «Комунар» збирав по 900 га зернових і соняшнику. За досягнуті успіхи у труді він був нагороджений орденом «Знак пошани».
З великим політичним піднесенням пройшли перші вибори до Верховних Рад СРСР і Української РСР, проведені за новою Конституцією СРСР. Депутатом Верховної Ради УРСР біловодчани обрали свого земляка, учасника громадянської війни, голову колгоспу «Червоний партизан» В. Т. Козюменського.
Змінився вигляд селища. Тут споруджуються молокозавод, механічний млин, олійниця, створюється харчокомбінат, лісорозсадник тощо. Виросли нові будинки середньої школи, Будинку культури, кінотеатру, районної бібліотеки. Ще в 1930 році почалася радіофікація, і через десять років радіо було в більшості будинків селища.
Тяжким випробуванням для біловодчан, як і для усього радянського народу, була Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років.
У перші ж дні війни на фронт пішли близько 100 комуністів. Було підготовлено і відправлено до лав Червоної Армії понад 250 ополченців. Майже півтори тисячі чоловіків зі зброєю в руках захищали Батьківщину на фронті. На полях і фермах їх замінили жінки, підлітки, старі. Вони трудилися, не покладаючи рук, постачали армії і країні продукти харчування. Для потреб фронту колгоспи району передали 88 автомашин, 3000 коней, 2500 возів.
Комсомольці і неспілкова молодь були в перших лавах тих, хто подавав допомогу Червоній Армії. Комсомольська організація у 1941 році зібрала до фонду оборони Батьківщини понад 196 тис. крб., на 101 тис. крб. облігацій державних позик, багато продуктів харчування для госпіталів. На будівництві аеродромів і оборонних рубежів трудилися понад 2500 молодих біловодчан. Командування Південним фронтом високо оцінило їх патріотичну працю. 57 комсомольців були нагороджені грамотами Народного Комісаріату Оборони СРСР, а 12 комсомольців, серед них Марія Кононенко, Надія Бондаренко, Олександра Козирєва, Олександр Безнос та інші були удостоєні медалей «За бойові заслуги».
Багато біловодчан, що перебували в лавах Червоної Армії, у боях з ворогом проявили чудові зразки мужності й героїзму.
Командир гвардійського бомбардувального авіаційного полку Герой Радянського Союзу полковник О. О. Новиков у період Великої Вітчизняної війни зробив понад 120 бойових вильотів. Бомбові удари полку не один раз зривали задуми ворога, допомагаючи частинам Червоної Армії успішно виконувати бойові завдання. О. О. Новиков нагороджений орденом Леніна і медаллю «Золота Зірка», трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Суворова 3-го ступеня, орденом Червоної Зірки і шістьома медалями.
Серед безстрашних льотчиків, які бомбардиру вали фашистське лігво - Берлін, був і командир авіаційного підрозділу полковник П. А. Юрченко. Йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.