Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В дні Всеросійського жовтневого політичного страйку в Луганську, як і в ряді промислових центрів країни, виникла Рада робітничих депутатів. Рада являла собою орган революційної влади не тільки міста, а й усього Слов'яносерб- ського повіту. На заклик більшовицького комітету робітничі бойові дружини Луганіцини взяли активну участь у грудневому збройному повстанні в Горлівці. На допомогу горлівським робітникам були послані бойові дружини робітників Луганська, Алчевська, Кадіївки, Алмазної та інших міст. Коли царські власті почали спішно стягувати війська для придушення революційних виступів робітників Донбасу, залізничники станції Сватове К. І. Дзюба, Є. А. Красій, Л. П. Волох та І. М. Фомін влаштували аварію військового ешелону.
Разом з робітниками на боротьбу проти поміщиків піднімалися і селяни. їхніми виступами керував Луганський комітет РСДРП, при якому була спеціальна селянська група, що випускала і розповсюджувала листівки, створювала селянські революційні комітети. З 1904 по 1907 рік успішну роботу серед селян проводила Старо- більська група РСДРП. Під її керівництвом тут навесні і восени 1905 року відбувалися значні виступи селян у селах Штормовому, Муратовому, Смолянино-
вому та інших. Уродженці Новопскова А. П. Ковальов та Й. X. Журавльов, будучи матросами, брали активну участь у повстанні на броненосцях «Потемкин» і «Очаков»1.
Грудневе збройне повстання 1905 року було найвищою точкою першої російської революції. Після його поразки почався спад революції. Але вона не була цілком придушена. Робітники і революційні селяни відступали повільно, з боями. Протягом усього 1906 року в багатьох місцях Донбасу відбувалися страйки і виступи селян. Активну участь у цих ар'єргардних боях брали трудящі Луганщини. По- бойовому відзначили луганчани 1 Травня 1906 року. В Луганську відбулася політична демонстрація. В липні під керівництвом члена селянської групи Луганського комітету РСДРП О. Я. Пархоменка стався значний виступ селян у селі Макаровому Ярі. В серпні і вересні великі аграрні виступи були в Тимонівській і Боровенській волостях Старобільського повіту, а в слободах Марківці, Нещеретовій та інших було організовано мітинги селян, якими керували члени Старобільської більшовицької групи. У поширюваних тут прокламаціях селян закликали до спільної з робітничим класом боротьби проти царя і поміщиків.
Велику роль в ідейно-політичному вихованні трудящих відігравала газета «Донецкий колокол», яку видавав Луганський комітет РСДРП з 17 жовтня 1906 по 19 січня 1907 року. Вона регулярно друкувала матеріали про революційний рух, закликала до продовження боротьби.
З червня 1907 року в країні було вчинено державний переворот. Усі свободи, здобуті робітничим класом і селянством, було знищено. Почався період реакції, соціал-демократичну фракцію II Державної думи було заарештовано, а її членів заслано в Сибір. Беззаконні дії уряду викликали хвилю обурення по всій країні. В Донбасі відбулися масові мітинги протесту проти незаконного арешту соціал-де- мократичної фракції II Державної думи. Робітники Донецько-Юр'ївського заводу в ухваленій резолюції зажадали від уряду «справедливості, гласного розгляду справи засуджених депутатів соціал-демократичної фракції II Державної думи»3.
Розправившись з соціал-демократичною фракцією, царський уряд почав громити і знищувати інші політичні і економічні організації пролетаріату, по країні прокотилася хвиля репресій. Катеринославський губернатор видав постанову, що забороняла «оголошення або публічне поширення будь-яких статей або інших повідомлень, що викликають вороже ставлення до уряду»1. В 1910 році, за далеко неповними даними, тільки в Слов'яносербському повіті було заарештовано понад тисячу чоловік.
Столипінська аграрна реформа для основних мас селянства нічого не дала. Зазнаючи гострого безземелля, селяни змушені були орендувати землю у куркулів і поміщиків, які рік у рік збільшували орендну плату. За 1907-1909 рр. вона по Донбасу зросла з 10 крб. 69 коп. за десятину до 16 крб. 40 коп.
Луганськa область
Сторінка 10 з 37
мали найбільш організований, політично цілеспрямований характер. Робітники добилися від адміністрації підприємств встановлення 9-годинного робочого дня, підвищення заробітної плати і скликання Депутатських зборів робітників. Активну участь у підготовці і проведенні страйку взяли К. Є. Ворошилов, О. Я. Пархоменко, Ф. Р. Якубовський, П. Й. Цупов і В. Є. Євтушенко. Разом з робітниками на боротьбу проти поміщиків піднімалися і селяни. їхніми виступами керував Луганський комітет РСДРП, при якому була спеціальна селянська група, що випускала і розповсюджувала листівки, створювала селянські революційні комітети. З 1904 по 1907 рік успішну роботу серед селян проводила Старо- більська група РСДРП. Під її керівництвом тут навесні і восени 1905 року відбувалися значні виступи селян у селах Штормовому, Муратовому, Смолянино-
вому та інших. Уродженці Новопскова А. П. Ковальов та Й. X. Журавльов, будучи матросами, брали активну участь у повстанні на броненосцях «Потемкин» і «Очаков»1.
Грудневе збройне повстання 1905 року було найвищою точкою першої російської революції. Після його поразки почався спад революції. Але вона не була цілком придушена. Робітники і революційні селяни відступали повільно, з боями. Протягом усього 1906 року в багатьох місцях Донбасу відбувалися страйки і виступи селян. Активну участь у цих ар'єргардних боях брали трудящі Луганщини. По- бойовому відзначили луганчани 1 Травня 1906 року. В Луганську відбулася політична демонстрація. В липні під керівництвом члена селянської групи Луганського комітету РСДРП О. Я. Пархоменка стався значний виступ селян у селі Макаровому Ярі. В серпні і вересні великі аграрні виступи були в Тимонівській і Боровенській волостях Старобільського повіту, а в слободах Марківці, Нещеретовій та інших було організовано мітинги селян, якими керували члени Старобільської більшовицької групи. У поширюваних тут прокламаціях селян закликали до спільної з робітничим класом боротьби проти царя і поміщиків.
Велику роль в ідейно-політичному вихованні трудящих відігравала газета «Донецкий колокол», яку видавав Луганський комітет РСДРП з 17 жовтня 1906 по 19 січня 1907 року. Вона регулярно друкувала матеріали про революційний рух, закликала до продовження боротьби.
З червня 1907 року в країні було вчинено державний переворот. Усі свободи, здобуті робітничим класом і селянством, було знищено. Почався період реакції, соціал-демократичну фракцію II Державної думи було заарештовано, а її членів заслано в Сибір. Беззаконні дії уряду викликали хвилю обурення по всій країні. В Донбасі відбулися масові мітинги протесту проти незаконного арешту соціал-де- мократичної фракції II Державної думи. Робітники Донецько-Юр'ївського заводу в ухваленій резолюції зажадали від уряду «справедливості, гласного розгляду справи засуджених депутатів соціал-демократичної фракції II Державної думи»3.
Розправившись з соціал-демократичною фракцією, царський уряд почав громити і знищувати інші політичні і економічні організації пролетаріату, по країні прокотилася хвиля репресій. Катеринославський губернатор видав постанову, що забороняла «оголошення або публічне поширення будь-яких статей або інших повідомлень, що викликають вороже ставлення до уряду»1. В 1910 році, за далеко неповними даними, тільки в Слов'яносербському повіті було заарештовано понад тисячу чоловік.
Столипінська аграрна реформа для основних мас селянства нічого не дала. Зазнаючи гострого безземелля, селяни змушені були орендувати землю у куркулів і поміщиків, які рік у рік збільшували орендну плату. За 1907-1909 рр. вона по Донбасу зросла з 10 крб. 69 коп. за десятину до 16 крб. 40 коп.