Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Луганськa область

свою чергу і руське населення проникає в степи, де утворюються перші руські поселення.
У 1223-1224 рр. територію краю захопили полчища монголо-татар, які обезлюдили його. Через Дике поле проходили шляхи, якими кримські татари вторгалися в межі Московської держави. Один з них - Кальміуський шлях (сакма), що сполучав Русь з Кримом, пролягав вздовж узбережжя Азовського моря, перетинав річки Кальміус і Сіверський Донець недалеко від впадіння в нього річки Борової.
У XVI-XVII століттях Московська держава для захисту своїх південних кордонів почала будувати сторожові фортеці і укріплені лінії. В цьому краю їх споруджували по берегах Сіверського Дінця, Айдару, Євсугу і Деркулу. З 1650 року на річці Сіверському Донці почали влаштовувати запорізькі охоронні пікети. Вони були, зокрема, в Суходолі та Макаровому Яру. По території краю (через теперішні населені пункти Чорнухине і Красний Кут) проходив секретний козацький шлях з Запорізької Січі на Дон. Тут же, в Чорнухиному, був склад продовольства і збройового припасу для проїжджих козаків. У другій половині XVII століття виникли нові військові городки - Сватове на річці Красній, Петрівка на річці Євсуг, Шуль- гинка, Білолуцьк і городок Білянський на річці Айдарі, а також багато інших населених пунктів, заснованих українськими і російськими селянами-втікачами, працею яких успішно освоювався край.
Загострення соціальних суперечностей у феодальний період посилювало класову боротьбу. Козаки і селяни краю допомогали Степану Разіну та його братові Фролу в 1670 році під час селянської війни. Активну участь взяли вони і в повстанні під проводом Кіндрата Булавіна. В ніч на 9 жовтня 1707 року в Шульгин-городку (за 15 км на південь від Старобільська) повсталі на чолі з К. Булавіним розгромили
каральний загін Ю. Долгорукого, а самого взяли в полон і стратили. Тут, поблизу села Іванова Лука (нині село Булавинівка), було створено штаб бу- лавінського війська, куди йшло поповнення з Дінця, Дону та Айдару. В цих краях тоді ж організували свої загони селянські ватажки Голий, Драний, Безпалий та інші.
Послані Петром І війська вогнем і мечем придушили повстання, а всі городки по Сіверському Дінцю, Айдару і Деркулу в 1708 році зруйнували і спалили. їх відродження почалося лише через 25 років, у 1732 році. З 50-60 років XIX століття територію вздовж Сіверського Дінця між річками Бахму- том і Луганню почали заселяти військові поселенці - серби, волохи, молдавани та інші, які несли прикордонну службу у фортецях та опорних пунктах Української укріпленої лінії. Заселена ними територія дістала назву Слов'яносербії.
У 1784 році Слов'яносербія стала Донецьким повітом Катеринославського намісництва з центром м. Донецьком на Сіверському Дінці. У 1817 році м. Донецьк було перейменовано в місто Слов'яносербськ - центр Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії.
У 1797 році було утворено Старобільський повіт, куди ввійшли населені пункти, розташовані в лівобережній частині теперішньої Луганщини.
Найбільш інтенсивно територія краю почала заселятися в другій половині XVIII століття вихідцями з інших районів України та центральної Росії.
Кріпосне право тут було встановлено значно пізніше, ніж в інших місцях України. Воно остаточно було оформлене царським указом у 1783 році. Життя кріпаків тут було таким же тяжким, як і скрізь в Росії. Селяни виконували численні повинності, а також платили натуральний і грошовий оброк. Під загрозою смертної кари їм заборонялося переходити від одного до іншого пана. Покріпачені селяни позбавлялися будь-яких прав. Кожний феодал на свій розсуд розправлявся з непокірними: судив і карав їх, відбирав майно, збільшував норму панщини тощо.
Кріпосницьке гноблення викликало обурення трудящих мас. В 1820 році, в ряді сіл Міуського округу Області Війська Донського, а також Бахмутського і Слов'яносербського повітів вибухнули селянські повстання. Особливо значними вони були в Миколаївці, Суходолі, Павлівці, Макаровому Яру та інших селах Слов'яносербського повіту. Під час повстань кріпаки нападали на поміщицькі маєтки, забирали і ділили між собою хліб, підпалювали будівлі, вбивали своїх панів і проголошували себе вільними.
У другій половині XIX століття в Росії було скасовано кріпосне право. Здійснювана реформа захищала насамперед інтереси дворянського