Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
підвищеній частині Донецького кряжа (Красний Луч, Комунарськ, Чорнухине). Відносно бідна на опади центральна частина - 400-420 мм. На північ їх кількість зростає і досягає 490 мм. Найбагатша на опади перша половина теплого періоду року. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив.
Зима порівняно холодна з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледями, малосніжна. Весна сонячна, тепла, нерідко супроводиться сухими східними вітрами, заморозками. Літо гаряче, друга половина його - помітно суха. Осінь сонячна, тепла, суха. Це - найкраща пора року. Вегетативний період триває понад 200 днів.
Гідрографічна сітка належить до басейну Сіверського Дінця (права притока Дону), який у області приймає річки: ліворуч - Красну, Борову, Айдар, Євсуг і Деркул з Комишною, праворуч - Лугань з Білою і Ольхівкою, Луганчик та інші. Південь області зрошується Великою Кам'янкою, Кундрючою, Кріпенькою, Міусом з Нагольною та іншими.
Повноводними річки бувають лише в період весняного танення снігу і під час літніх злив. Більшу частину року вони маловодні. В посушливі роки деякі з них пересихають, перетворюючись у ланцюжки озер. Невеликі озера трапляються в долині Сіверського Дінця.
Родючі чорноземні грунти являють собою величезне природне багатство. При правильній агротехніці вони дають високі врожаї всіх вирощуваних тут сільськогосподарських культур.
Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін. Степові простори скрізь розорано. Буйне різнотрав'я, ковила, типчаки та інші представники дикої флори поступилися місцем безкраїм полям пшениці, кукурудзи, соняшнику та інших сільськогосподарських культур. У природному вигляді, та й то дуже зміненому, цілинна рослинність збереглася лише по схилах балок, річкових долин і в Стрілецькому заповідному степу (Міловський район). Найбагатша на ліси є долина Сіверського Дінця. На решті території розкидані невеликі ліси байрачного типу. Інтерес становлять Кремінський ліс, а також лісні насадження в районі с. Городища Біловодського району, створені видатним російським ґрунтознавцем В. В. Докучаєвим.
На просторах області, як і сусідніх з нею територій, ще недавно тваринний світ був значно багатший і різноманітніший. По різнотравно-типчаково-ковилових степах блукали косяки диких коней - тарпанів, табуни горбоносих антилоп - сайгаків. Жили тут й інші великі тварини. Тепер їх нема. Рідкими стали типові представники степів - дрофи і стрепети, а байбаки лишилися тільки в Стрілецькому степу. Тепер тут найчисленнішими тваринами є ті, які пристосувалися до життя на відкритих, дуже розораних степових просторах в умовах сухого жаркого літа і малосніжної зими: ховрашки мишовидні гризуни, їжаки вухаті і звичайні, землерийки, тушканчики, зайці-русаки та інші. З хижаків трапляються вовк, лисиця, тхір, єното- видний собака, куниці лісова та кам'яна. У лісових масивах живуть косулі, олені та лосі, білки. З птахів найбільше поширені сіра куріпка, перепел, жайворонок, іволга, дрізд, мухоловка, кібець, яструб, боривітер і багато інших.
На сучасному вигляді природи області відображено вплив як природних процесів її розвитку, так і активної господарської діяльності людини. Природне середовище в умовах планової соціалістичної системи господарства сприяє успішній господарській діяльності і одночасно вимагає бережного ставлення до себе у відтворенні її багатств.
Населення області становить 2796 тис. чоловік1 (6 проц. населення УРСР). За чисельністю населення вона стоїть на третьому місці серед областей Радянської України. За період з 1939 по 1967 рік число жителів у Луганській області зросло майже на один мільйон чоловік. Таке швидке збільшення чисельності населення пояснюється високими темпами індустріального розвитку області і високим природним приростом, який став можливим завдяки повсякденному піклуванню Комуністичної партії і Радянського уряду
Луганськa область
Сторінка 3 з 37
не перевищувала +40°, мінімальна не була нижча від -42°. Панівними вітрами є східні і південно-східні, вони нерідко приносять посуху. Опади на території області і за порами року розподіляються нерівномірно. Максимальна середньорічна кількість (550 мм) випадає в найбільш Зима порівняно холодна з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледями, малосніжна. Весна сонячна, тепла, нерідко супроводиться сухими східними вітрами, заморозками. Літо гаряче, друга половина його - помітно суха. Осінь сонячна, тепла, суха. Це - найкраща пора року. Вегетативний період триває понад 200 днів.
Гідрографічна сітка належить до басейну Сіверського Дінця (права притока Дону), який у області приймає річки: ліворуч - Красну, Борову, Айдар, Євсуг і Деркул з Комишною, праворуч - Лугань з Білою і Ольхівкою, Луганчик та інші. Південь області зрошується Великою Кам'янкою, Кундрючою, Кріпенькою, Міусом з Нагольною та іншими.
Повноводними річки бувають лише в період весняного танення снігу і під час літніх злив. Більшу частину року вони маловодні. В посушливі роки деякі з них пересихають, перетворюючись у ланцюжки озер. Невеликі озера трапляються в долині Сіверського Дінця.
Родючі чорноземні грунти являють собою величезне природне багатство. При правильній агротехніці вони дають високі врожаї всіх вирощуваних тут сільськогосподарських культур.
Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін. Степові простори скрізь розорано. Буйне різнотрав'я, ковила, типчаки та інші представники дикої флори поступилися місцем безкраїм полям пшениці, кукурудзи, соняшнику та інших сільськогосподарських культур. У природному вигляді, та й то дуже зміненому, цілинна рослинність збереглася лише по схилах балок, річкових долин і в Стрілецькому заповідному степу (Міловський район). Найбагатша на ліси є долина Сіверського Дінця. На решті території розкидані невеликі ліси байрачного типу. Інтерес становлять Кремінський ліс, а також лісні насадження в районі с. Городища Біловодського району, створені видатним російським ґрунтознавцем В. В. Докучаєвим.
На просторах області, як і сусідніх з нею територій, ще недавно тваринний світ був значно багатший і різноманітніший. По різнотравно-типчаково-ковилових степах блукали косяки диких коней - тарпанів, табуни горбоносих антилоп - сайгаків. Жили тут й інші великі тварини. Тепер їх нема. Рідкими стали типові представники степів - дрофи і стрепети, а байбаки лишилися тільки в Стрілецькому степу. Тепер тут найчисленнішими тваринами є ті, які пристосувалися до життя на відкритих, дуже розораних степових просторах в умовах сухого жаркого літа і малосніжної зими: ховрашки мишовидні гризуни, їжаки вухаті і звичайні, землерийки, тушканчики, зайці-русаки та інші. З хижаків трапляються вовк, лисиця, тхір, єното- видний собака, куниці лісова та кам'яна. У лісових масивах живуть косулі, олені та лосі, білки. З птахів найбільше поширені сіра куріпка, перепел, жайворонок, іволга, дрізд, мухоловка, кібець, яструб, боривітер і багато інших.
На сучасному вигляді природи області відображено вплив як природних процесів її розвитку, так і активної господарської діяльності людини. Природне середовище в умовах планової соціалістичної системи господарства сприяє успішній господарській діяльності і одночасно вимагає бережного ставлення до себе у відтворенні її багатств.
Населення області становить 2796 тис. чоловік1 (6 проц. населення УРСР). За чисельністю населення вона стоїть на третьому місці серед областей Радянської України. За період з 1939 по 1967 рік число жителів у Луганській області зросло майже на один мільйон чоловік. Таке швидке збільшення чисельності населення пояснюється високими темпами індустріального розвитку області і високим природним приростом, який став можливим завдяки повсякденному піклуванню Комуністичної партії і Радянського уряду