Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Свердловськ

Сторінка 9 з 13
післявоєнної п'ятирічки. За її роки шахтарі вписали в історію трудової слави багато героїчних сторінок. 2 грудня 1947 року прохідник П. В. Парамонов, працюючи на нарізці лави, виконав за зміну 15 норм. А токар вагонного депо станції Довжанська П. Д. Лісняк за 17 місяців виробив 5,5 річної норми. В 1948 році знатний врубмашиніст Почесний шахтар П. П. Рягузов першим у тресті завершив свою п'ятирічку. На 4,5 місяця раніше строку закінчили 5-річний план всі шахти містa. Уже в 1949 році довоєнний рівень видобутку вугілля по тресту був перевищений на 6,4 процента.
Партія й уряд виявляють невтомну турботу про шахтарів. їх праця високо оцінюється, щедро винагороджується Батьківщиною. Тільки за три роки (1947-1949) вони одержали винагороди за вислугу літ близько 35 млн. крб. За першу післявоєнну п'ятирічку для них збудовано майже 40 тис. кв. м житла, не рахуючи відбудованих. За видатні успіхи у збільшенні видобутку вугілля, відбудові і будівництві нових шахт, а також у застосуванні передових методів праці в 1945-1950 рр. орденами і медалями Союзу РСР нагороджено понад 200 гірників міста. Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно прохіднику шахти № З О. М. Жеребцову, начальнику дільниці Г. Ф. Денисову та керуючому трестом Т. П. Шпаньку.
Зростання культури виробництва, удосконалення технології вуглевидобутку на базі нової техніки зумовили в післявоєнні п'ятирічки нові виробничі успіхи. Застосування циклічної роботи в лавах дало можливість колективам багатьох шахт достроково завершити план 1952 року. Високої продуктивності добились, наприклад, у 30-й лаві шахти № 1-2 ім. Войкова комбайном «Гірник» М. П. Павликов, машиніст КМП-І М. М. Азаров, який підрубував до 15 тис. тонн вугілля на місяць, та інші майстри вуглевидобутку.
Збільшення виймання вугілля з очисних вибоїв вимагало нових темпів прохідницьких робіт. В Свердловську з'являються перші підземні скороходи. Серед них особливо відзначилась бригада О. О. Шевченка, яка зуміла за чотири місяці 1955 року пройти 320 погонних метрів двоколійного штреку, бригада П. М. Парамонова, яка пройшла за другу післявоєнну п'ятирічку шість тисяч погонних метрів виробок, виконавши 6,2 річної норми.
Роки семирічки для шахтарів міста були роками нових трудових звершень. Першою бригадою комуністичної праці в Свердловську став колектив, очолюваний І. Ф. Білоусовим. Зміцнивши дисципліну й організованість бригади, Білоусов запровадив багатоциклічний графік роботи у вибоях. Передового новатора в березні 1959 року обрано депутатом Верховної Ради УРСР, його колектив був школою передового досвіду. Близько 200 чоловік за почином Валентини Гаганової перейшли працювати у відстаючі колективи і вивели їх в передові.
У 1960 році в соціалістичному змаганні гірники міста взяли республіканський рубіж передовиків - вони видобувають найдешевше паливо в Донбасі, мають найвищу продуктивність праці і щодоби видають вугілля більше, ніж планувалось на кінець семирічки. Про це знала вся республікa. Змагаючись за дострокове вико
нання семирічного плану, колектив «Свердловвугілля» поставив завдання зустріти XXII з'їзд партії бездотаційною роботою. Це завдання шахтарі виконали достроково - у другому кварталі 1961 року. До відкриття з'їзду партії Батьківщина одержала понад 30 ешелонів надпланового палива і близько півмільйона карбованців прибутку. Собівартість тонни вугілля проти попереднього року знижено на 28 копійок, а продуктивність праці зросла на 6,6 проц. Кількість тих, що змагались за почесне звання ударників і колективів комуністичної праці, потроїлась і досягла двох з половиною тисяч чоловік.
З 30 грудня 1962 року Свердловський район реорганізується, його землі відходять до двох сусідніх - Краснодонського і Антрацитівського, а Свердловськ стає містом обласного підпорядкування. Створюються міські органи влади, партійний комітет, міська газета «Прапор шахтаря». Увага міської влади до вугільної промисловості зростає. Більш детально вивчаються можливості кожної трудової перемоги, поширюються кращий досвід, надбання передовиків. Технічно освічені шахтарі не тільки оснащують кожну підземну виробку механізмами, але й удосконалюють техніку і технологію вуглевидобування. За роки семирічки на шахтах тресту було зареєстровано 4.413 раціоналізаторських пропозицій. Економічний