Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Свердловськ

Сторінка 3 з 13
Наприкінці XIX і на початку XX століть разом з посиленням соціального гноблення, буржуазія Дону під впливом іноземних, зокрема англійських підприємців, загравала з робітниками. При клубах та інших установах підприємців створювались робітничі товариства, футбольні команди. Одну з них очолював син гірничого робітника, вагонник Василь Дерев'янко. Влаштовуючи зустрічі з футболістами Сулінського чавуноливарного заводу, де капітаном команди був Станіслав Вікентійович Косіор, довжанці під керівництвом цього молодого революціонера таємно вивчали революційну літературу, читали твори В. І. Леніна, готувались до майбутніх боїв за кращу долю.
Під час першої буржуазно-демократичної революції в Росії (1905-1907 рр.) на шахтах Довжанки з'являються активні учасники революційних подій. Уже в 1906 році Семен Розанов - організатор грудневого страйку на станціях Морозовська і Лиха, разом з місцевим підпільником, конторщиком шахти Юсупової Семеном Козіним проводять першу майовку.
Перед першою світовою війною відбувається подальше подорожчання життя, а денний заробіток шахтарів зменшується до 40-50 копійок, тобто проти 1904 року стає удвічі нижчим. Витрачаючи на пуд видобутого вугілля по 11 копійок, гірничопромисловці реалізували його по 30 копійок, одержуючи майже потрійний прибуток. Зростали злидні робітників, їхнє обурення політикою уряду.
Ще тяжчим стало життя робітників у 1914-1916 рр. Робочий день на шахтах тривав до 16 годин на добу. Царський уряд дозволяв залучати на підземні роботи підлітків 12-15 років. Зростали кількість і розміри штрафів. За невихід на роботу винних відправляли на фронт. На шахтах зростало масове незадоволення війною, свавіллям шахтовласників, політикою самодержавства. У 1916 році це незадоволення виливається у страйк. В один з травневих днів до роботи не приступили 400 підземних робітників шахти Юсупової і 106 - шахти Вавілова, які вимагали підвищення заробітної платні. Шахтовласники примусили страйкарів приступити до роботи силою козачих нагаїв і загрозою відправити бунтарів на фронт.
Та згуртованість робітничого класу все зростала. Наприкінці 1916 року в Довжанку повертається з фронту революціонер В. О. Дерев'янко. Загартований в горнилі війни, бувший член підпільного полкового комітету на фронті, він разом з більшовиками Семеном Козіним і Семеном Розановим, який працював у конторі шахти під прізвищем Петров, розгортають революційну діяльність. Вони зв'язуються з більшовицьким центром у Х аркові і створюють підпільну революційну групу на шахті Юсупової. До цієї групи ввійшли столяр Іван Булавінцев, шахтарі Петро Ледовський, Олексій Кравченко, Іван Дерев'янко, конторські службовці Семен Козін, Розанов-Петров та інші.
Після перемоги Лютневої буржуазно-демократичної революції підпільна група, за винятком Василя Дерев'янка, який брав тоді участь у революційних подіях
у м. Харкові, 25 березня 1917 року обирається до складу Довжанської Ради. Вона об'єднала місцеві Ради, що виникали на кожній шахті.
Ради створювали профспілкові комітети, очолювали боротьбу за підвищення заробітної платні і встановлення 8-годинного робочого дня. Коли в країні почали визрівати вогнища контрреволюції, Довжанська Рада прийняла рішення: «... всім місцевим Радам робітничих депутатів на кожній шахті розпочати організацію бойових дружин з людей, готових грудьми стати за свободу».
Влітку 1917 року підняла голову контрреволюція на Дону. 11 липня генерал Каледін наказав начальникам гарнізонів вжити нещадних заходів у боротьбі проти більшовиків. Було кинуто демагогічне гасло: «Ради - без більшовиків!». В середині червня у Довжанці з'явились раніше вигнані Радами урядник к жандарми.
Місцеві есери й меншовики відкрито служили контрреволюції, тому їхній вплив на маси меншав з кожним днем. 31 серпня відбулися термінові збори Довжанської Ради. В зв'язку з цим більшовицька газета «Соціал-демократ» писала: «В напруженому стані всіх присутніх відчувалось витверезення і тих примиренських елементів демократії, які раніше припускали об'єднання з буржуазними класами для закріплення революцій-і них завоювань».
Після рішень VI з'їзду РСДРП(б) сила революційних мас невпинно зростала. В місцевих Радах проходили перевибори - органи народної влади