Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
губернський з'їзд КСМ України, що відбувся у квітні 1920 року. На цьому з'їзді Н. Ліберман було обрано кандидатом у члени губкому комсомолу.
Братерську допомогу у відбудові і дальшому розвитку вугільної промисловості шахтарям подавали трудящі багатьох міст і районів країни. З Владимирської губернії до Криндачівки приїздили кадрові робітники. Білорусія постачала шахтам
кріпильний ліс та інші матеріали. Для боротьби з розрухою на Україні було створено Трудову армію. Один з її підрозділів у січні 1921 року прибув до Криндачівки. Трудармійці брали активну участь у відбудові шахт. Багато з них потім влилося до шахтарської сім'ї, стали кваліфікованими гірниками, а комуністи М. В. Євченко, Д. Тарасов і П. Макущенко - командирами виробництвa. З робітників виростали нові керівні кадри. Так, Л. П. Земляний, який до Жовтневої революції працював на руднику слюсарем, у 1920 році був призначений на посаду головного механіка шахти. Старі шахтарі вчили молодь гірницьким професіям, передавали їм свій багатий трудовий досвід. На підприємствах створювались курси по підготовці кваліфікованих робітників. Лише протягом 1920 року їх закінчили 136 чоловік.
У розвитку економіки Криндачівки величезну роль відіграв ленінський план ГОЕЛРО. Штерівська районна електростанція потужністю 100 тис. квт мала бути споруджена за 7 км від Криндачівки. Наприкінці грудня 1920 року в селищі відбувся мітинг гірників, на якому вони палко вітали це рішення партії і уряду. Тоді ж було вирішено перейменувати Криндачівку на Красний Луч.
Будуючи нове життя, краснолучанці проявили пролетарську солідарність з робітниками капіталістичних країн. У 1921 році разом з іншими шахтарями Донбасу вони активно підтримали страйкуючих англійських гірників. У Красному Лучі було проведено кілька недільників, на яких видобуто і внесено до фонду допомоги зарубіжним братам 13 тис. пудів вугілля. Того ж року гірники подали матеріальну допомогу трудящим Поволжя. За рішенням конференції вугільників Краснолуцького району шахтарі з 1 жовтня 1921 року щодня відраховували 2 проц. свого денного заробітку на користь голодуючих Поволжя і південних губерній України.
Незважаючи на труднощі відбудовного періоду, місяць у місяць зростав видобуток вугілля, до ладу ставали все нові шахти. В результаті героїчної праці гірників і трудармійців у 1923 році почали давати паливо відроджені шахти «Анненська», «Віолін», № 2 і № 4. Щодоби в їх вибоях видобувалося 1500 тонн антрациту.
Радість радянських людей з приводу успішної відбудови народного господарства була затьмарена великим горем: 21 січня 1924 року помер В. І. Ленін. Смерть великого вождя викликала глибоку скорботу в серцях мільйонів. Трудящі Красного Луча на траурних зборах і мітингах давали клятву свято виконувати його заповіти, ще з більшою енергією боротися за соціалізм, за зміцнення економічної і оборонної могутності країни Рад. 27 січня 1924 року краснолучанці прийняли резолюцію, в якій говорилося: «Ми, робітники, одностайно ухвалюємо побудувати пам'ятник В. І. Леніну... на добровільні пожертви робітників. Нехай же наша праця буде прикладом безмежної любові до дорогого нам Ілліча». Цей пам'ятник великому вождеві було встановлено на центральній площі селища в 1925 році.
Трудящі Красного Луча гідно виконували ленінські заповіти. У 1925-1926 роках у Боково-Хрустальському рудоуправлінні працювало вже 15 шахт. Видобуток вугілля досяг рівня 1913 року. Невпинно поліпшувався добробут гірників. У 1925 році заробітна плата шахтарів збільшилася проти 1922 року в 2,2 раза.
Зростало й змінювало свій вигляд селище. У 1926 році Красний Луч став містом районного підпорядкування. В ньому проживало 12 425 чоловік. Тут з'явилися нові вулиці з впорядкованими житловими будинками. Було відкрито 7 державних магазинів, пошту, 2 ощадні каси. У жовтні 1926 року місто одержало електроенергію від Штерівської ДРЕС.
Красний Луч
Сторінка 5 з 15
молодь активно включилась у боротьбу за вугілля, вкрай необхідного для промисловості й транспорту Радянської республіки. Комсомольський осередок шахти «Анненська» у повному складі пішов на підземні роботи, де вирішувалась доля вуглевидобутку. Позитивну діяльність комсомольців Боково-Хрустальського району по боротьбі з розрухою відзначив Братерську допомогу у відбудові і дальшому розвитку вугільної промисловості шахтарям подавали трудящі багатьох міст і районів країни. З Владимирської губернії до Криндачівки приїздили кадрові робітники. Білорусія постачала шахтам
кріпильний ліс та інші матеріали. Для боротьби з розрухою на Україні було створено Трудову армію. Один з її підрозділів у січні 1921 року прибув до Криндачівки. Трудармійці брали активну участь у відбудові шахт. Багато з них потім влилося до шахтарської сім'ї, стали кваліфікованими гірниками, а комуністи М. В. Євченко, Д. Тарасов і П. Макущенко - командирами виробництвa. З робітників виростали нові керівні кадри. Так, Л. П. Земляний, який до Жовтневої революції працював на руднику слюсарем, у 1920 році був призначений на посаду головного механіка шахти. Старі шахтарі вчили молодь гірницьким професіям, передавали їм свій багатий трудовий досвід. На підприємствах створювались курси по підготовці кваліфікованих робітників. Лише протягом 1920 року їх закінчили 136 чоловік.
У розвитку економіки Криндачівки величезну роль відіграв ленінський план ГОЕЛРО. Штерівська районна електростанція потужністю 100 тис. квт мала бути споруджена за 7 км від Криндачівки. Наприкінці грудня 1920 року в селищі відбувся мітинг гірників, на якому вони палко вітали це рішення партії і уряду. Тоді ж було вирішено перейменувати Криндачівку на Красний Луч.
Будуючи нове життя, краснолучанці проявили пролетарську солідарність з робітниками капіталістичних країн. У 1921 році разом з іншими шахтарями Донбасу вони активно підтримали страйкуючих англійських гірників. У Красному Лучі було проведено кілька недільників, на яких видобуто і внесено до фонду допомоги зарубіжним братам 13 тис. пудів вугілля. Того ж року гірники подали матеріальну допомогу трудящим Поволжя. За рішенням конференції вугільників Краснолуцького району шахтарі з 1 жовтня 1921 року щодня відраховували 2 проц. свого денного заробітку на користь голодуючих Поволжя і південних губерній України.
Незважаючи на труднощі відбудовного періоду, місяць у місяць зростав видобуток вугілля, до ладу ставали все нові шахти. В результаті героїчної праці гірників і трудармійців у 1923 році почали давати паливо відроджені шахти «Анненська», «Віолін», № 2 і № 4. Щодоби в їх вибоях видобувалося 1500 тонн антрациту.
Радість радянських людей з приводу успішної відбудови народного господарства була затьмарена великим горем: 21 січня 1924 року помер В. І. Ленін. Смерть великого вождя викликала глибоку скорботу в серцях мільйонів. Трудящі Красного Луча на траурних зборах і мітингах давали клятву свято виконувати його заповіти, ще з більшою енергією боротися за соціалізм, за зміцнення економічної і оборонної могутності країни Рад. 27 січня 1924 року краснолучанці прийняли резолюцію, в якій говорилося: «Ми, робітники, одностайно ухвалюємо побудувати пам'ятник В. І. Леніну... на добровільні пожертви робітників. Нехай же наша праця буде прикладом безмежної любові до дорогого нам Ілліча». Цей пам'ятник великому вождеві було встановлено на центральній площі селища в 1925 році.
Трудящі Красного Луча гідно виконували ленінські заповіти. У 1925-1926 роках у Боково-Хрустальському рудоуправлінні працювало вже 15 шахт. Видобуток вугілля досяг рівня 1913 року. Невпинно поліпшувався добробут гірників. У 1925 році заробітна плата шахтарів збільшилася проти 1922 року в 2,2 раза.
Зростало й змінювало свій вигляд селище. У 1926 році Красний Луч став містом районного підпорядкування. В ньому проживало 12 425 чоловік. Тут з'явилися нові вулиці з впорядкованими житловими будинками. Було відкрито 7 державних магазинів, пошту, 2 ощадні каси. У жовтні 1926 року місто одержало електроенергію від Штерівської ДРЕС.
Дивиться також інші населені пункти району: