Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Краснодон

Сторінка 9 з 19
В 1942 році, коли ворог рвався до Донбасу, Луганський обком партії за завданням ЦК КП(б) України почав створювати розгалужену сітку підпільних партійних організацій. В травні і червні цього року до Краснодона двічі приїздив секретар ЦК КП(б) України Д. С. Коротченко. Він подовгу розмовляв з людьми, яких Краснодонський райком партії рекомендував для роботи у ворожому тилу, радив їм, як краще організувати підпільну роботу.
Керівником Краснодонської підпільної партійної організації було
затверджено П. П. Лютикова, учасника громадянської війни, комуніста ленінського призову, який працював перед війною начальником центральних електромеханічних майстерень. Одним з перших в країні він у 1925 році був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Разом з Лютиковим для підпільної роботи в місті були залишені член партії з 1918 року Т. М. Саранча, комуністи-головний механік шахти ім. Енгельса М. П. Бараков, завідуючий військовим відділом райкому партії Г. Т. Винокуров, голова міськради С. Г. Яковлєв, старий гірник А. А. Валько, працівник міськради Д. С. Виставкін, працівник райвідділу охорони здоров'я М. Г. Димченко, голова жінради Н. Г. Соколова.
Краснодон був окупований гітлерівськими загарбниками 20 липня 1942 року. Відразу ж почалися арешти і розстріли, грабежі і насильства. Наприкінці липня в Ізваринських каменоломнях були страчені Т. М. Саранча та його син комсомолець Г. Т. Саранча, П. Д. Салфетников, брати Я. А. і М. А. Бекмаєви. До фашистської катівні були кинуті десятки активістів, передових шахтарів.
На захопленій донецькій землі гітлерівці намагалися налагодити видобування вугілля. В Краснодоні фашистський дирекціон № 10 створював механічні майстерні для ремонтування гірничошахтного устаткування.
Ці майстерні і стали центром діяльності комуністів-підпільників. П. П. Лютиков влаштувався в механічні майстерні технічним керівником. Незабаром за його рекомендацією начальником майстерень призначили М. П. Баракова. Користуючись своїм службовим становищем, П. П. Лютиков і М. П. Бараков влаштували на роботу
у майстерні комуністів Д. С. Виставкіна, М. М. Рум'янцева, М. Г. Телуєва, Г. М. Соловйова, комсомольців Володимира Осьмухіна, Анатолія Ніколаєва, Юрія Виценовського, Анатолія Орлова.
Почалася важка, повна смертельної небезпеки боротьба з ворогом. Підпільники вміло затягували ремонт гірничого устаткування, зривали відбудову шахт. Вони розповсюджували листівки, в яких закликали краснодонців чинити опір ворогові.
Через Володимира Осьмухіна, Анатолія Ніколаєва, Н. Г. Соколову, а трохи пізніше через Є. Я. Мошкова керівники партійного підпілля П. П. Лютиков і М. П. Бараков встановили зв'язки з молоддю і почали залучати її до розповсюдження листівок, добування зброї, організації диверсій і саботажу.
В ніч на 29 вересня 1942 року гітлерівці вчинили звірячу розправу над радянськими патріотами, закопавши живими в міському парку 32 шахтарів. Звістка про це злодіяння до глибини душі вразила краснодонську молодь, викликала пекучу ненависть до ворога і тверду рішимість нещадно мститися йому.
Комуністи вирішують об'єднати окремі підпільні комсомольські групи в єдину організацію. Наприкінці вересня 1942 року відбулися перші збори керівників груп, на яких був обраний штаб підпільної комсомольської організації. За пропозицією Сергія Тюленіна організацію назвали «Молода гвардія». До штабу «Молодої гвардії» ввійшли У. М. Громова, І. О. Земнухов, О. В. Кошовий, В. І. Левашов, В. Й. Третякевич, І. В. Туркенич, С. Г. Тюленін і Л. Г. Шевцова.
Секретарем підпільної комсомольської організації - комісаром «Молодої гвардії»- був обраний Олег Кошовий, командиром - Іван Туркенич. З метою конспірації члени «Молодої гвардії» були поділені на групи, які діяли не тільки в місті, а й на шахті № 1-біс, у Шевирівці, Новоолександрівці, Первомайську, селищі Краснодоні.
Ті, хто вступав у «Молоду гвардію», давали клятву: «Я, вступаючи в ряди «Молодої гвардії», перед лицем своїх друзів по зброї, перед лицем своєї рідної багатостраждальної землі, перед лицем усього народу урочисто клянуся:
Беззаперечно виконувати будь-яке завдання, дане мені старшим товаришем.