Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Краснодон

Сторінка 5 з 19
розпорядження Радянської влади. Робочий день гірників знову збільшився до 12 годин, були відновлені розцінки, що існували до революції. Керуючим рудником знову був призначений прихильник білих інженер Биков. Поліцію очолили осавул Попов і урядник Ковальов.
Однак репресії та переслідування не зламали революційного духу гірників. Вже до літа 1918 року на руднику виникла підпільна група. Організатором її став В. В. Щепинін, син потомственого луганського пролетаря, активного учасника революції 1905-1907 рр., члена партії більшовиків з 1917 року. Сам Володимир Щепинін, перебуваючи солдатом в армії, брав участь у Жовтневій революції, був у складі полкової і дивізійної Рад солдатських депутатів. Білокозачий заколот застав його на Сорокинському руднику, куди він приїхав у відпустку до сім'ї. Залишившись на руднику, В. В. Щепинін влаштувався машиністом паровоза на шахту № 2 «Сорокине» і активно включився у підпільну революційну роботу. До складу підпільної групи увійшли також М. В. Щепинін - брат В. В. Щепиніна, Іван і Олександр Чистолинови, Григорій Трофімов, Тихон Луговий, Тит Коновалов, Іван Струєв, Андрій Валько, Іван Шелковенко та інші. Підпільники поставили своїм завданням будь-що перешкоджати білокозачій владі в організації видобутку вугілля і постачанні його для потреб білої армії та окупаційних військ. Серед них були слюсарі, машиністи, камеронщики, які виводили з ладу паровози, парові котли, водовідливи, в результаті чого були затоплені проходки на шахтах № 1, № 2, № 3. Підпільники ретельно маскували свою роботу «технічними неполадками», проте діяли рішуче і безстрашно. На шахті № 2 «Сорокине» вони вивели з ладу паровоз, внаслідок чого припинилося вивезення вугілля. Про цю диверсію дізнався механік шахти, який вирішив виказати поліції машиніста паровоза Володимира Щепиніна та його помічника Чистолинова. Ризикуючи, підпільники попередили негідника: «Викажеш - висіти тобі на копрі шахти вниз головою». Механік злякався. Робітники, які ремонтували паровоз, також знали про диверсію, але зрадника серед них не знайшлося.
Підпільники, що діяли на Сорокинському руднику, підтримували зв'язки з підпільним Ростовським комітетом РСДРП. Уповноважений цього комітету В. І. Щепинін не раз приїздив у Донбас і проїздом бував на Сорокинському руднику, де жила його сім'я. В. І. Щепинін інформував групу про становище в країні, про успіхи Червоної Армії, радив, як вести боротьбу з білою владою в умовах підпілля.
В травні 1919 року рудник захопили денікінці. Білогвардійці вчиняли криваві розправи над робітниками. У листопаді вони стратили цілу артіль робітників шахти «Мсшковська».
У грудні 1919 року Сорокинський рудник був визволений від денікінців частинами Першої Кінної армії. Усе населення вийшло зустрічати своїх визволителів. Почався мітинг. Виступаючи на ньому, робітники Григорій Трофимов та Іван Комаров запевнили червоноармійців, що гірники віддадуть всі сили для остаточної пере
моги над ворогом. В пам'ять про цю подію одна з центральних вулиць Краснодона названа ім'ям Першої Кінної.
З величезним піднесенням приступили трудящі Сорокиного до відбудови зруйнованого господарства. Вже на кінець грудня сорокинські шахтарі відправили на станцію Лиха, де склалося катастрофічне становище з паливом, 20 вагонів вугілля.
Особливо посилилася ця робота після того, як постановою гірничопромислового відділу Раднаркому України від 20 січня 1920 року Сорокинський рудник було націоналізовано. У селищі Сорокиному утворилося кущове
управління, куди ввійшли шахти № 1 і № 2 «Сорокине», № 1-біс «Урало-Кавказ», № 1 і № 2 Ізваринського рудникa. Радянська влада дістала в спадщину від колишніх хазяїв кілька дрібних шахт. У 1920/1921 році на всіх шахтах рудника було видобуто трохи більше 35 тис. тонн вугілля, майже вдвічі менше, ніж в 1917/1918 рр., коли було видобуто 61 588 тонн.
В січні 1920 року на руднику був створений комуністичний осередок, який на кінець року об'єднував близько 200 комуністів. Секретарем осередку комуністи обрали слюсаря шахти № 1 Т. В. Коновалова. У лютому утворився комсомольський осередок. Перші організаційні збори рудникової молоді провів більшовик С. І. Шабельський. На початку березня комсомольський