Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Краснодон

Сторінка 7 з 19
Про високу свідомість сорокинських шахтарів свідчить їхня активна участь у кампанії по підтримці страйку англійських гірників у 1926 році. За травень, червень і липень робітниками і службовцями шахт було відраховано із свого заробітку на користь англійських гірників 6293 карбованці.
Спираючись на широку підтримку робітників, комуністи рудника неухильна здійснювали рішення партії і щодо колективізації сільського господарства. В резолюції по доповіді про XV партз'їзд, прийнятій одностайно розширеним пленумом Сорокинського райпарткому 25 грудня 1927 року, говориться, що пленум цілком і повністю схвалює рішення з'їзду і вважає їх єдино правильними для досягнення остаточної перемоги на фронтах будівництва соціалізму. Дев'ята Сорокинська рай- партконференція, що відбулася 20 травня 1928 року, поставила вимогу перед комуністами «неухильно проводити роботу по розвитку кам'яновугільної промисловості, в першу чергу поставивши завдання зниження собівартості і проведення раціоналізації виробництва, всемірно посилити практичне керівництво господарством, роботою підприємств».
Нове піднесення творчої активності гірників викликали рішення XVI конференції ВКП(б), яка прийняла перший п'ятирічний план і звернулася до всіх трудящих Радянського Союзу із закликом про розгортання соціалістичного змагання. Шахтарі Сорокинського рудника, як і всі гірники Донбасу, виступили в похід за дострокове виконання п'ятирічки. Свої зобов'язання шахтарі скріплювали Загальнодонецьким соціалістичним договором. Виконуючи їх, сорокинські шахтарі в 1929/1930 господарському році видобули 622 тис. тонн вугілля, тобто на 26 проц. більше, ніж у 1928/1929 році.
Широко впроваджувалася механізація на шахтах. У 1930 році на сорокинських шахтах працювала 21 врубова машина, а в 1937 році уже 92, в 1938-1132. У 1932 році рівень механізації вугледобування становив 57,7 проц., а в 1935 році - 75,2 проц. Наприкінці другої п'ятирічки шахтарі мали на своєму озброєнні 92 врубівки, 233 відбійних молотки, 118 конвейєрних приводів, 15 електровозів, 36 компресорів.
Боротьбу шахтарів за впровадження нової техніки і краще її використання очолювали комуністи і комсомольці. В 1933 році на шахтах Сорокиного працювало 18 комсомольсько-молодіжних механізованих лав, силами молоді було видобуто більш як 4 тис. тонн вугілля понад завдання.
Оскільки існуючі малопотужні шахти швидко вироблювали свої запаси, з 1930 року почалося будівництво нових великих шахт. У 1936 році стала до ладу шахта № 12, виробничою потужністю 1200 тонн вугілля на добу, через рік - шахта № 1-біс, а незадовго перед війною-найбільша в довоєнному Краснодоні шахта № 2-біс з проектною потужністю 2000 тонн вугілля на добу. Утворений в 1935 році трест «Сорокинвугілля» об'єднував 25 шахт, а до 1941 року у тресті «Краснодонвугілля» було вже понад 40 шахт, у тому числі 9 великих і 10 середніх.
Дедалі ширшого розмаху набирали ударництво і стахановський рух. 5 січня 1934 року сорокинський рудком профспілки вугільників рапортував XV районній партійній конференції про те, що план останнього року першої п'ятирічки виконаний достроково - до 29 жовтня; зросли ряди ударників-ізотовців, 350 гірників достроково виконали свої виробничі завдання.
Ініціатором масового соціалістичного змагання за дострокове виконання першої п'ятирічки виступила комсомольська бригада шахти № 3, яку очолював учасник громадянської війни Сульженко. До 1 листопада 1933 року вона завчасно виконала річну програму. Самовіддано працював вибійник Т. М. Саранча, комуніст з 1918 року. Серед перших ударників праці був також Михайло Толстоусов, колишній наймит, активний учасник революції і громадянської війни, бригадир вибійників шахти № 1 «Сорокине».
Героїчні революційні традиції батьків гідно продовжувала гірницька молодь. По-стахановському працювали комсомольці - вибійник шахти № 1 Дмитро Рябов і навальник шахти № 3 Іван Решетников. Дмитро Рябов організував комсомольсько-молодіжну бригаду імені 15-річчя ВЛКСМ, яка систематично перевиконувала завдання. Всі робітники бригади Івана Решетникова були охоплені змаганням і виконували завдання на 115 процентів. Як кращі ударники Сорокинського району вони брали участь у Всеукраїнському зльоті молоді в жовтні 1933 року.