Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Краснодон

Сторінка 2 з 19
Єдиною «розвагою» гірників було відвідування хуторського шинку, де часто виникали бійки і поножовщина. Дирекція рудника і хуторська козача верхівка розпалювали ненависть між робітниками різних національностей, підбурювали їх один проти одного.
Нестерпні умови праці і побуту викликали у шахтарів гнів і ненависть до самодержавства, до експлуататорів. Невдоволення робітників особливо посилилося в роки імперіалістичної війни, яка підірвала економіку країни, викликала розруху і голод.
У 1908 році до Сорокиного приїхав більшовик П. Ф. Биков, активний учасник революційних подій 1905-1907 рр. на Орловщині. Влаштувавшись роз'їзним продавцем у місцевого торговця, він дістав можливість часто бувати в навколишніх селах і хуторах та вести тут революційну пропаганду. Виїжджаючи до Луганська, Ростова, Катеринослава для закупки товарів, Биков привозив звідти більшовицьку літературу. А в 1916 році, щоб бути ближче до робітників, Панас Федосійович влаштовується на посаду комірного технічного складу Сорокинського рудника.
Навколо Викова до 1917 року згуртувалася група революційно настроєних робітників і козаків-бідняків. До цієї групи входили гірники Я. Г. Вишневський, І. І. Животов, К. Ю. Курносов, службовець рудникової контори Г. Т. Дорошев, представники козацької бідноти М. Й. Ісаєв, Я. Ф. Фомін та інші. Вони проводили революційну агітацію серед робітників і найбіднішого козацтва, роз'яснюючи грабіжницький, антинародний характер імперіалістичної війни, пропагуючи цілі і завдання партії більшовиків.
Дізнавшись про перемогу Лютневої буржуазно-демократичної революції, шахтарі Сорокинського рудника негайно організували мітинг. На мітингу П. Ф. Биков оголосив про зречення царя і перехід влади до Тимчасового уряду. Він звернувся до гірників із схвильованою промовою, в якій закликав виступити на підтримку революції. Учасники мітингу тут же роззброїли козаків і поліцію.
Вже в березні 1917 року на руднику була створена Рада робітничих депутатів. Головою Ради обрали П. Ф. Викова, секретарем Г. Т. Дорошева. До складу Ради ввійшли також Я. Г. Вишневський, М. Й. Ісаєв, М. А. Єфремов, К. Ю. Курносов та інші. Делегати від сорокинських шахтарів були обрані до підрайонної Ради робітничих депутатів, створеної на руднику Катеринодон 29 березня 1917 р.3 (Сорокинський рудник у той час входив до складу Катеринодонського підрайону Луганського району). Сорокинська Рада встановила тісний зв'язок з підрайонним виконавчим комітетом і працювала під його керівництвом.
З перших днів свого існування Рада добилася встановлення 8-годинного робочого дня, поліпшення умов праці гірників. Був створений продовольчий комітет, що дало можливість поліпшити постачання рудника продуктами, а також робітнича міліція. Рада активно засуджувала контрреволюційний буржуазний Тимчасовий уряд, зрадницьку політику меншовиків та есерів. Велику роботу провела вона по підготовці та організації першої в історії рудника маївки. Активну допомогу в цьому їй подав Луганський комітет РСДРП. У квітні на рудник приїхала група луганських більшовиків на чолі з В. П. Дотиковим. Вони побували в бараках і землянках гірників, розмовляли з робітниками, роз'яснювали їм політику партії більшовиків. На маївці, що відбулася на березі Великої Кам'янки, луганчани ознайомили шахтарів з Квітневими тезами В. І. Леніна. Учасник цієї маївки І. Н. Фролов згадує, що шахтарі бурхливим схваленням зустріли заклик більшовицької партії до соціалістичної революції та встановлення влади Рад.
Сорокинські гірники у складі делегації Катеринодонського підрайону брали участь у першій Луганській районній конференції Рад, скликаній 16 травня 1917 року з ініціативи Луганської більшовицької організації. Разом з іншими делегатами цієї конференції вони висловилися за перехід усієї влади до Рад робітничих
і солдатських депутатів.
Наприкінці квітня, відповідаючи на заклик Кронштадтської Ради робітничих і солдатських депутатів і виконуючи рішення Катеринодонського підрайонного
виконавчого комітету, гірники Сорокинського, Катеринодонського, Ізваринського та інших рудників організували недільник по видобутку вугілля для революційних кораблів Балтійського флоту, посаджених Тимчасовим урядом на голодний паливний пайок. На вимогу Ради рудникова