Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З З0 шахт Кадіївського району 15 шахт було введено в експлуатацію після революції. Але в галузі механізації гірничих робіт було зроблено лише перші кроки.
Велике значення мала Постанова ЦК ВКП(б) про впровадження на шахтах
інституту партійних організаторів для посилення партійно-виховної роботи серед шахтарів. Керуючись цією постановою, комуністи йшли на дільниці, в забої, до механізмів. Створювалися партосередки, що їх очолювали кваліфіковані робітники-комуністи. Разом з тим було поліпшено систему набору робочої сили. Шахти перейшли від ставки «на селянина», який сам приходив найматися на роботу, до організованого набору робітників і закріплення їх на підприємствах. Проводилася наполеглива боротьба з прогульниками, ледарями.
Гірники прагнули добитися найвищої продуктивності праці, боролися за оволодіння новою технікою, за скорочення простоїв. Серед шахтарів було чимало новаторів. Ім'я врубмашиніста комсомольця В. Г. Ткаченка стало відоме далеко за межами Кадіївки. Він був піонером високої продуктивності врубових машин, видобуваючи 10-12 тис. тонн вугілля на місяць, тоді як середньомісячна продуктивність врубмашини в Донецькому басейні не перевищувала 2,7 тис. тонн вугілля. За героїчну працю В. Г. Ткаченко серед перших донецьких комсомольців був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Трудящі Кадіївського району дружно і по-діловому підтримали курс партії на колективізацію сільського господарства. Вони послали на село 260 добровольців. Посланці гірників навчалися на спеціальних курсах, де освоювали колгоспне будівництво, агрономію, зоотехнію. В Кадіївці було організовано курси трактористів, рахівників.
Партія і уряд приділяли велику увагу розвиткові Кадіївки як важливого промислового центру Донбасу. В 1931 році сесія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ухвалила рішення про будівництво нового соціалістичного міста Кадіївки й виділила для цього 250 млн. крб. У 1932 році Кадіївку перетворено в місто.
Ставали до ладу нові підприємства. Недалеко від шахти «Центральна-Ірміне» було збудовано шахту № 4/2-біс «Ірміне». Реконструюються і механізуються Кадіївський коксохімічний і Алмазнянський металургійний заводи. На базі майстерень споруджуються рудоремонтний і ливарно-механічний заводи, будується шахта № 3/3-біс, стали великими підприємствами шахти ім. Ілліча й «Центральна-Ірміне», виробнича потужність кожної з них була доведена до 3 тис. тонн на добу. Було збудовано деревообробний комбінат, смолоперегінний і шпалопросочувальний заводи. Виникли підприємства промкооперації, харчової, легкої й місцевої промисловості.
Міський партійний комітет проводив велику роботу в справі підбору, розстановки і навчання партійних кадрів. Систематично проводились інструктивні наради й семінари з секретарями осередків, організовувались переклички-конкурси через газету. Почалася боротьба проти застарілих методів роботи й технічних норм. З революційною сміливістю по-новому організували шахтарі працю в забої. І не випадково саме Кадіївка стала батьківщиною стахановського руху.
Ініціатором всенародного руху за високу продуктивність праці була партійна організація шахти «Центральна-Ірміне» (парторг ЦК ВКП(б) К. Г. Петров), яка вирішила відзначити Міжнародний юнацький день 1 вересня 1935 року виробничим рекордом. Один з кращих новаторів, майстер високопродуктивної праці на шахті - вибійник О. І. Стаханов у ніч з ЗО на 31 серпня 1935 року за зміну (6 годин), працюючи відбійним молотком, нарубав 102 тонни вугілля. Він виконав 14 змінних норм, встановивши світовий рекорд видобутку вугілля. Про це вже на другий день дізналася вся країна. Приклад Стаханова підхопили передові гірники.
В ніч з 1 на 2 вересня 1935 року комсомолець В. П. Поздняков на пласті «Рубіжному» в трохи гірших умовах дав за зміну 61 тонну. 5 вересня вихованець комсомольської організації шахти Д. Концедалов нарубав 125 тонн. 9 вересня О. Стаханов підвищив свій виробіток до 175, а через кілька днів - до 227 тонн. Високої продуктивності праці добилися також вибійники
Долинівське
Сторінка 7 з 16
Кадіївка з її коксівним вугіллям, металургійним і коксохімічним заводами. У січні 1928 року було утворено Кадіївський район.З З0 шахт Кадіївського району 15 шахт було введено в експлуатацію після революції. Але в галузі механізації гірничих робіт було зроблено лише перші кроки.
інституту партійних організаторів для посилення партійно-виховної роботи серед шахтарів. Керуючись цією постановою, комуністи йшли на дільниці, в забої, до механізмів. Створювалися партосередки, що їх очолювали кваліфіковані робітники-комуністи. Разом з тим було поліпшено систему набору робочої сили. Шахти перейшли від ставки «на селянина», який сам приходив найматися на роботу, до організованого набору робітників і закріплення їх на підприємствах. Проводилася наполеглива боротьба з прогульниками, ледарями.
Гірники прагнули добитися найвищої продуктивності праці, боролися за оволодіння новою технікою, за скорочення простоїв. Серед шахтарів було чимало новаторів. Ім'я врубмашиніста комсомольця В. Г. Ткаченка стало відоме далеко за межами Кадіївки. Він був піонером високої продуктивності врубових машин, видобуваючи 10-12 тис. тонн вугілля на місяць, тоді як середньомісячна продуктивність врубмашини в Донецькому басейні не перевищувала 2,7 тис. тонн вугілля. За героїчну працю В. Г. Ткаченко серед перших донецьких комсомольців був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Трудящі Кадіївського району дружно і по-діловому підтримали курс партії на колективізацію сільського господарства. Вони послали на село 260 добровольців. Посланці гірників навчалися на спеціальних курсах, де освоювали колгоспне будівництво, агрономію, зоотехнію. В Кадіївці було організовано курси трактористів, рахівників.
Партія і уряд приділяли велику увагу розвиткові Кадіївки як важливого промислового центру Донбасу. В 1931 році сесія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ухвалила рішення про будівництво нового соціалістичного міста Кадіївки й виділила для цього 250 млн. крб. У 1932 році Кадіївку перетворено в місто.
Ставали до ладу нові підприємства. Недалеко від шахти «Центральна-Ірміне» було збудовано шахту № 4/2-біс «Ірміне». Реконструюються і механізуються Кадіївський коксохімічний і Алмазнянський металургійний заводи. На базі майстерень споруджуються рудоремонтний і ливарно-механічний заводи, будується шахта № 3/3-біс, стали великими підприємствами шахти ім. Ілліча й «Центральна-Ірміне», виробнича потужність кожної з них була доведена до 3 тис. тонн на добу. Було збудовано деревообробний комбінат, смолоперегінний і шпалопросочувальний заводи. Виникли підприємства промкооперації, харчової, легкої й місцевої промисловості.
Міський партійний комітет проводив велику роботу в справі підбору, розстановки і навчання партійних кадрів. Систематично проводились інструктивні наради й семінари з секретарями осередків, організовувались переклички-конкурси через газету. Почалася боротьба проти застарілих методів роботи й технічних норм. З революційною сміливістю по-новому організували шахтарі працю в забої. І не випадково саме Кадіївка стала батьківщиною стахановського руху.
Ініціатором всенародного руху за високу продуктивність праці була партійна організація шахти «Центральна-Ірміне» (парторг ЦК ВКП(б) К. Г. Петров), яка вирішила відзначити Міжнародний юнацький день 1 вересня 1935 року виробничим рекордом. Один з кращих новаторів, майстер високопродуктивної праці на шахті - вибійник О. І. Стаханов у ніч з ЗО на 31 серпня 1935 року за зміну (6 годин), працюючи відбійним молотком, нарубав 102 тонни вугілля. Він виконав 14 змінних норм, встановивши світовий рекорд видобутку вугілля. Про це вже на другий день дізналася вся країна. Приклад Стаханова підхопили передові гірники.
В ніч з 1 на 2 вересня 1935 року комсомолець В. П. Поздняков на пласті «Рубіжному» в трохи гірших умовах дав за зміну 61 тонну. 5 вересня вихованець комсомольської організації шахти Д. Концедалов нарубав 125 тонн. 9 вересня О. Стаханов підвищив свій виробіток до 175, а через кілька днів - до 227 тонн. Високої продуктивності праці добилися також вибійники