Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Особливо важливе завдання стояло перед луганськими локомотивобудівниками. У Директивах XX з'їзду говорилося про необхідність «...розвинути виробництво електровозів і тепловозів і припинити випуск магістральних паровозів». Луганський завод ім. Жовтневої революції повинен був протягом п'ятиріччя стати основною базою тепловозобудування в СРСР.
Колектив заводу, не припиняючи випуску паровозів, протягом 1956 року підготував підприємство до серійного виробництва тепловозів, яке почалося в наступному, 1957 році.
В період між XX і XXI з'їздами КПРС на вищий технічний рівень піднялось виробництво і в інших галузях промисловості міста. Конструктори заводу ім. Пархоменка тільки за два роки (1958-1959) створили понад 100 типорозмірів нових і модернізованих вуглезбагачувальних машин.
Важливих успіхів на шляху технічного прогресу добився і колектив заводу ім. Рудя. Тут було удосконалено технологію випуску найтоншого інструменту - надфілів, які користуються великим попитом не тільки в нашій країні, але й за рубежем.
Значно розширив виробництво тракторних і автомобільних деталей завод ім. 20-річчя Жовтня. Він почав перетворюватись на зразкове підприємство високо-механізованої праці. Тільки в першому півріччі 1957. року на підприємстві було пущено 4 потокових лінії, модернізовано 14 верстатів.
До кінця 50-х років багато заводів і фабрик Луганська було переобладнано на базі нової техніки, тут з'явилося багато нових машин і механізмів. Поряд з реконструкцією діючих підприємств будувалися нові. Тільки за 1956-1958 рр. стали до ладу діючих завод лужних акумуляторів, перша черга взуттєвої фабрики.
Підприємства міста почали випускати багато нових видів виробів. Авторемонтний завод освоїв виготовлення автобусів, завод гірничого устаткування - вентиляторів для шахт, оснастку і запасні деталі для збагачувальних фабрик. Луганська промисловість почала давати країні лужні акумулятори, друкарські машинки, великі стінові блоки, гіпсотирсові плити, численні предмети масового споживання: різноманітні тканини і взуття, сучасні меблі, кондитерські вироби.
Успіхи, досягнуті колективами промислових підприємств, є результатом великої організаторської і політичної роботи міської партійної організації в масах. Соціалістичне змагання збагатилося новими формами.
Великий вплив на поліпшення всіх показників у роботі промисловості мав почин бригади вибійників шахти № 2 «Північна» тресту «Краснодонвугілля», очолюваної комуністом М. Мамаєм, яка розгорнула змагання за видобування кожним робітником однієї тонни вугілля понад змінну норму. В Луганську одними з перших цей почин підтримали трудящі заводу ім. Жовтневої революції. Локомотивобудівників привернула конкретність зобов'язань, можливість регулярної перевірки досягнутих показників. Піонером нової форми соціалістичного змагання на підприємстві стала бригада сортопрокатників, очолювана комуністом М. Крупком. Вона зобов'язалась виробляти за зміну понад план 5 тонн прокату і свого слова додержала.
Зразки високопродуктивної праці показали послідовники М. Я. Мамая і на інших підприємствах.
Підготовка до XXI з'їзду КПРС і XX з'їзду КП України проходила в обстановці політичного і трудового піднесення. Луганчани гаряче відгукнулися на патріотичну ініціативу робітників депо Москва-Сортувальна. Зачинателями змагання за комуністичне ставлення до праці на заводі ім. Жовтневої революції виступили бригада прокатників М. Крупка і бригада слюсарів В. Спаського, на тонкосуконному комбінаті - бригада прядильниць М. Слонецької. Багато луганських робітників включилось у змагання за право називатися ударниками комуністичної праці.
Наприкінці листопада 1958 року бюро Луганського обкому КП України схвалило цей почин і зобов'язало міськкоми, райкоми партії і первинні парторганізації подавати всемірну підтримку розвідникам майбутнього. Узагальненню і поширенню їх досвіду був присвячений обласний зліт учасників змагання за комуністичне ставлення до праці, що відбувся в Луганську 12 грудня 1958 року. Ряд виробничих колективів, і серед них
Луганськ
Сторінка 28 з 36
промислове використання дрібного вугілля і шламу, високопродуктивних грохотів, вертикально-фрезерних верстатів та інших видів продукції.Особливо важливе завдання стояло перед луганськими локомотивобудівниками. У Директивах XX з'їзду говорилося про необхідність «...розвинути виробництво електровозів і тепловозів і припинити випуск магістральних паровозів». Луганський завод ім. Жовтневої революції повинен був протягом п'ятиріччя стати основною базою тепловозобудування в СРСР.
Колектив заводу, не припиняючи випуску паровозів, протягом 1956 року підготував підприємство до серійного виробництва тепловозів, яке почалося в наступному, 1957 році.
В період між XX і XXI з'їздами КПРС на вищий технічний рівень піднялось виробництво і в інших галузях промисловості міста. Конструктори заводу ім. Пархоменка тільки за два роки (1958-1959) створили понад 100 типорозмірів нових і модернізованих вуглезбагачувальних машин.
Важливих успіхів на шляху технічного прогресу добився і колектив заводу ім. Рудя. Тут було удосконалено технологію випуску найтоншого інструменту - надфілів, які користуються великим попитом не тільки в нашій країні, але й за рубежем.
Значно розширив виробництво тракторних і автомобільних деталей завод ім. 20-річчя Жовтня. Він почав перетворюватись на зразкове підприємство високо-механізованої праці. Тільки в першому півріччі 1957. року на підприємстві було пущено 4 потокових лінії, модернізовано 14 верстатів.
До кінця 50-х років багато заводів і фабрик Луганська було переобладнано на базі нової техніки, тут з'явилося багато нових машин і механізмів. Поряд з реконструкцією діючих підприємств будувалися нові. Тільки за 1956-1958 рр. стали до ладу діючих завод лужних акумуляторів, перша черга взуттєвої фабрики.
Підприємства міста почали випускати багато нових видів виробів. Авторемонтний завод освоїв виготовлення автобусів, завод гірничого устаткування - вентиляторів для шахт, оснастку і запасні деталі для збагачувальних фабрик. Луганська промисловість почала давати країні лужні акумулятори, друкарські машинки, великі стінові блоки, гіпсотирсові плити, численні предмети масового споживання: різноманітні тканини і взуття, сучасні меблі, кондитерські вироби.
Успіхи, досягнуті колективами промислових підприємств, є результатом великої організаторської і політичної роботи міської партійної організації в масах. Соціалістичне змагання збагатилося новими формами.
Великий вплив на поліпшення всіх показників у роботі промисловості мав почин бригади вибійників шахти № 2 «Північна» тресту «Краснодонвугілля», очолюваної комуністом М. Мамаєм, яка розгорнула змагання за видобування кожним робітником однієї тонни вугілля понад змінну норму. В Луганську одними з перших цей почин підтримали трудящі заводу ім. Жовтневої революції. Локомотивобудівників привернула конкретність зобов'язань, можливість регулярної перевірки досягнутих показників. Піонером нової форми соціалістичного змагання на підприємстві стала бригада сортопрокатників, очолювана комуністом М. Крупком. Вона зобов'язалась виробляти за зміну понад план 5 тонн прокату і свого слова додержала.
Зразки високопродуктивної праці показали послідовники М. Я. Мамая і на інших підприємствах.
Підготовка до XXI з'їзду КПРС і XX з'їзду КП України проходила в обстановці політичного і трудового піднесення. Луганчани гаряче відгукнулися на патріотичну ініціативу робітників депо Москва-Сортувальна. Зачинателями змагання за комуністичне ставлення до праці на заводі ім. Жовтневої революції виступили бригада прокатників М. Крупка і бригада слюсарів В. Спаського, на тонкосуконному комбінаті - бригада прядильниць М. Слонецької. Багато луганських робітників включилось у змагання за право називатися ударниками комуністичної праці.
Наприкінці листопада 1958 року бюро Луганського обкому КП України схвалило цей почин і зобов'язало міськкоми, райкоми партії і первинні парторганізації подавати всемірну підтримку розвідникам майбутнього. Узагальненню і поширенню їх досвіду був присвячений обласний зліт учасників змагання за комуністичне ставлення до праці, що відбувся в Луганську 12 грудня 1958 року. Ряд виробничих колективів, і серед них