Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Удосконалювалась система торгівлі та громадського харчування. В місті на той час налічувалось 186 магазинів, 86 кіосків і ларків, 58 їдалень.
Близько ЗО млн. крб. було витрачено в 1940 році з коштів міського бюджету на народну освіту та охорону здоров'я. В місті було 10 лікарень, 2 амбулаторії, 3 дитячі спеціальні санаторії. На варті здоров'я трудящих стояло близько 400 лікарів і 750 середніх медичних працівників.
Культурна революція в країні, в тому числі і в Луганській області, привела до повної ліквідації неписьменності серед дорослих. В роки першої п'ятирічки в місті було здійснене загальне початкове навчання дітей віком від 8 до 12 років. В 1940 році в Луганську було 33 середні і неповні середні школи, в яких навчалось 27 тис. дітей. На базі їх створювались також вечірні школи робітничої молоді.
Успішно розв'язували завдання по створенню кадрів вузи і технікуми міста. В роки першої п'ятирічки було підготовлено 2100 спеціалістів. З 1929 року в Луганську працює сільськогосподарський інститут, який був відкритий на базі сільгосптехнікуму.
На кінець другої п'ятирічки число студентів вищих і середніх учбових закладів у місті досягло 6 тис. чоловік.
З кожним роком поліпшувалось культурне обслуговування трудящих. 7 кінотеатрів міста могли одночасно вмістити близько 3 тис. глядачів.
Важливою подією в культурному житті міста було відкриття в 1932 році українського театру опери і балету. Велику роботу по ідейному та естетичному вихованню школярів проводив колектив театру юного глядача, створеного в 1935 році з ініціативи міськкому комсомолу.
Добре могли відпочити луганчани і в клубах міста, яких тут було понад 10.
В місті було 20 бібліотек, з яких тільки центральна бібліотека налічувала понад 8 тис. читачів. У Луганськ щоденно доставлялося понад 20 тис. примірників газет і журналів. Тут видавалися дві обласні й багатотиражні газети.
Революційна історія Луганська, його бойові і трудові традиції були відбиті в експозиціях краєзнавчого музею і музею революції.
Комуністи, робітники і службовці міста своєю працею зміцнювали могутність нашої Батьківщини, добивались все нових і нових успіхів у соціалістичному будівництві. Старше покоління луганчан передавало свій досвід молоді, готувало юне покоління до праці й оборони.
І коли прийшла грізна звістка про початок фашистського вторгнення, тисячі луганчан стали в черги до військкоматів. Близько половини комуністів Луганська в перші ж дні війни добровільно пішли в ряди Червоної Армії. Не відставали від комуністів комсомольці і молодь.
На кінець 1941 року з числа молоді міста добровільно пішли на фронт боротьби проти фашистських загарбників більше як 20 тис. чоловік, у тому числі половина членів комсомольської організації Луганськa.
За прикладом москвичів, ленінградців, киян трудящі Луганська створюють народне ополчення, до складу якого записалося понад 25 тис. чоловік. Полки народного ополчення і винищувальні батальйони стали бойовим резервом радянських військ, які захищали Донбас. Так, екіпаж бронепоїзда «За Родину», побудованого на заводі ім. Жовтневої революції, складався з бійців і командирів народного ополчення, був оснащений зброєю і боєприпасами, виготовленими в основному на заводах міста. Наприкінці 1941 року він. взяв активну участь в обороні Донбасу.
Партійні, радянські і господарські органи провели величезну роботу по перебудові всіх підприємств на воєнний лад. Паровозобудівний завод перейшов на випуск бронепоїздів, налагодив виготовлення снарядів, авіабомб, корпусів для танків, мінометів і мін, а з наближенням фронту став базою по ремонту бронепоїздів, танків та іншої зброї для Червоної Армії. В серпні 1941 року в місті не було такого заводу, який би не випускав воєнної продукції.
За прикладом передових підприємств країни на промислових підприємствах міста широко розгорнулось соціалістичне змагання під лозунгом «Все для фронту, все для перемоги!», рух двохсотників, які виконували виробниче завдання на 200 проц., багатоверстатників і сумісників професій. У серпні 1941 року на підприємствах міста налічувалось понад 7 тис. двохсотників і
Луганськ
Сторінка 22 з 36
1 травня 1934 року в місті відбулася велика подія - пройшов перший трамвай У 1940 році довжина трамвайної колії становила вже 80 кілометрів.Удосконалювалась система торгівлі та громадського харчування. В місті на той час налічувалось 186 магазинів, 86 кіосків і ларків, 58 їдалень.
Близько ЗО млн. крб. було витрачено в 1940 році з коштів міського бюджету на народну освіту та охорону здоров'я. В місті було 10 лікарень, 2 амбулаторії, 3 дитячі спеціальні санаторії. На варті здоров'я трудящих стояло близько 400 лікарів і 750 середніх медичних працівників.
Культурна революція в країні, в тому числі і в Луганській області, привела до повної ліквідації неписьменності серед дорослих. В роки першої п'ятирічки в місті було здійснене загальне початкове навчання дітей віком від 8 до 12 років. В 1940 році в Луганську було 33 середні і неповні середні школи, в яких навчалось 27 тис. дітей. На базі їх створювались також вечірні школи робітничої молоді.
Успішно розв'язували завдання по створенню кадрів вузи і технікуми міста. В роки першої п'ятирічки було підготовлено 2100 спеціалістів. З 1929 року в Луганську працює сільськогосподарський інститут, який був відкритий на базі сільгосптехнікуму.
На кінець другої п'ятирічки число студентів вищих і середніх учбових закладів у місті досягло 6 тис. чоловік.
З кожним роком поліпшувалось культурне обслуговування трудящих. 7 кінотеатрів міста могли одночасно вмістити близько 3 тис. глядачів.
Важливою подією в культурному житті міста було відкриття в 1932 році українського театру опери і балету. Велику роботу по ідейному та естетичному вихованню школярів проводив колектив театру юного глядача, створеного в 1935 році з ініціативи міськкому комсомолу.
Добре могли відпочити луганчани і в клубах міста, яких тут було понад 10.
В місті було 20 бібліотек, з яких тільки центральна бібліотека налічувала понад 8 тис. читачів. У Луганськ щоденно доставлялося понад 20 тис. примірників газет і журналів. Тут видавалися дві обласні й багатотиражні газети.
Революційна історія Луганська, його бойові і трудові традиції були відбиті в експозиціях краєзнавчого музею і музею революції.
Комуністи, робітники і службовці міста своєю працею зміцнювали могутність нашої Батьківщини, добивались все нових і нових успіхів у соціалістичному будівництві. Старше покоління луганчан передавало свій досвід молоді, готувало юне покоління до праці й оборони.
І коли прийшла грізна звістка про початок фашистського вторгнення, тисячі луганчан стали в черги до військкоматів. Близько половини комуністів Луганська в перші ж дні війни добровільно пішли в ряди Червоної Армії. Не відставали від комуністів комсомольці і молодь.
На кінець 1941 року з числа молоді міста добровільно пішли на фронт боротьби проти фашистських загарбників більше як 20 тис. чоловік, у тому числі половина членів комсомольської організації Луганськa.
За прикладом москвичів, ленінградців, киян трудящі Луганська створюють народне ополчення, до складу якого записалося понад 25 тис. чоловік. Полки народного ополчення і винищувальні батальйони стали бойовим резервом радянських військ, які захищали Донбас. Так, екіпаж бронепоїзда «За Родину», побудованого на заводі ім. Жовтневої революції, складався з бійців і командирів народного ополчення, був оснащений зброєю і боєприпасами, виготовленими в основному на заводах міста. Наприкінці 1941 року він. взяв активну участь в обороні Донбасу.
Партійні, радянські і господарські органи провели величезну роботу по перебудові всіх підприємств на воєнний лад. Паровозобудівний завод перейшов на випуск бронепоїздів, налагодив виготовлення снарядів, авіабомб, корпусів для танків, мінометів і мін, а з наближенням фронту став базою по ремонту бронепоїздів, танків та іншої зброї для Червоної Армії. В серпні 1941 року в місті не було такого заводу, який би не випускав воєнної продукції.
За прикладом передових підприємств країни на промислових підприємствах міста широко розгорнулось соціалістичне змагання під лозунгом «Все для фронту, все для перемоги!», рух двохсотників, які виконували виробниче завдання на 200 проц., багатоверстатників і сумісників професій. У серпні 1941 року на підприємствах міста налічувалось понад 7 тис. двохсотників і