Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Сватове

Сторінка 7 з 10
У січні 1943 року, коли радянські війська вступили в межі Луганської області, підпільна група Я. Г. Кривоноса послала через лінію фронту П. С. Рикова з розвідувальними даними про розташування в місті німецьких укріплень. Ці дані стали в пригоді нашому командуванню при визволенні
Сватового від німецьких окупантів. 31 січня 1943 року, розвиваючи наступ, 267-а стрілецька дивізія під командуванням полковника В. О. Герасимова вибила фашистів з містa. В цих боях загинуло чимало радянських воїнів. Вони поховані в братській могилі на площі ім. 1 Травня. Жителі дбайливо її доглядають. Завжди багато квітів і на могилі Героя Радянського Союзу льотчика Петра Кударя, який загинув у повітряному бою, захищаючи місто від гітлерівських стерв'ятників (1944 р.).
Мужньо билися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни воїни-сватівчани. За бойові подвиги при форсуванні Дніпра високого звання Героя Радянського Союзу удостоєний М. І. Почтарьов (нині він працює заступником директора Сватівського олійно-екстракційного заводу). Золотою Зіркою Героя був нагороджений і сватівчанин П. Л. Рогалев. Командир 37-го гвардійського кавалерійського полку М. Ф. Неделевич брав участь в боях за Львів, захищав Ростов і закінчив свій бойовий шлях на Одері. За вміле командування, мужність і відвагу підполковник М. Ф. Неделевич нагороджений 2 орденами Червоного Прапора, орденом Кутузова, багатьма медалями. Житель Сватового М. М. Гайдидей за плодотворну роботу у представництві Радянського командування при штабі Польської армії відзначений польським орденом «Хрест за заслуги на полі бою». Всього бойовими орденами і медалями нагороджено 1500 сватівчан.
Після визволення Сватового партійна організація мобілізувала трудящих на відбудову господарства. Фашистські загарбники завдали місту великої матеріальної шкоди. Особливо потерпіло депо. Були зруйновані основні виробничі приміщення, розбито 23 паровози. Збитки становили 1,2 млн. крб. Були перетворені на руїни олійний завод, машинно-технічна майстерня, елеватор. Окупанти вщент розграбували колгоспи. Загальні збитки, заподіяні місту німецько-фашистськими загарбниками, перевищували 9,6 млн. карбованців.
Не шкодуючи сил, працювали робітники й колгоспники, щоб наблизити перемогу над ворогом. Члени артілі ім. Будьонного внесли у фонд оборони 40 цнт зерна,
297 кг м'яса й сала, 23 кг вовни. Колгоспник М. І. Клименко вніс у фонд оборони 100 тис. крб. Збудований на ці гроші бойовий літак за його проханням було передано прославленому земляку, двічі Герою Радянського Союзу О. Г. Молодчому. Колектив зруйнованого фашистами олійного заводу своїми силами спорудив олійницю і крупорушку, налагодив виробництво жирів і крупи для армії. За 4-5 місяців було відбудовано головний корпус, змонтовано технологічне устаткування, прокладено залізничну вітку. До кінця 1943 року завод уже досяг половини довоєнної потужності.
На очах піднімалося з руїн паровозне депо. Зусиллями робітників, інженерно-технічних працівників, службовців були відбудовані механічний, промивний, електрозварювальний цехи, котельня, ацетилено-генераторна, антинакипна та інші служби.
Успішно відроджувалося й сільське господарство. Працівники машинно-тракторної станції своїми силами зібрали з окремих уцілілих деталей два десятки тракторів і комбайнів. Улітку 1943 року з Уралу надійшло 14 тракторів. З допомогою МТС багато колгоспів до 1950 року не тільки відновили свої довоєнні посівні площі, але й досягли значного підвищення врожайності. Особливо помітних успіхів добилися члени артілі ім. Будьонного. У 1948 році вони зібрали по 20 цнт озимої пшениці з га, а ланкові А. М. Попова й Г. О. Бакай - понад 30 цнт. Обидві ланкові були удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці. Поступово відроджувалося і тваринництво. На час визволення колгосп ім. Будьонного мав тільки 16 голів великої рогатої худоби, а в 1948 році - вже 250 голів.
У 1950 році члени 4 сільгоспартілей - «Перемога», «Маяк», «Комунар» та ім. 20- річчя Жовтня - вирішили об'єднатися в один колгосп - «Заповіт Ілліча». А в 1958 році артілі ім. Будьонного та ім. Жданова об'єдналися в колгосп «Дружба».