Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Сватове

Сторінка 5 з 10
Велику роль в ліквідації бандитизму відіграли партійна організація, що налічувала в своїх рядах близько 50 чоловік, і комсомольський осередок, який виник у Сватовій Лучці в 1919 році. Того ж року комсомольський осередок було створено і на залізничній станції. Його очолювали Ганна Свистунова й Петро Лазарєв.
Комуністи і комсомольці взялися за вирішення складних питань відбудови зруйнованих підприємств - депо, олійниці, млинів. Необхідно було також піднімати селянські господарства, які в роки імперіалістичної і громадянської воєн зовсім занепали. У більшості селян не було посівного матеріалу, тягла і реманенту. Щоб допомогти їм обробити і засіяти свої поля, треба було реквізувати у місцевих багатіїв запаси зерна, сільськогосподарські знаряддя. Куркулі чинили шалений опір проведенню цих заходів, вдаючись навіть до терористичних актів. Так, вони по-звірячому вбили секретаря комсомольського осередку В. Бортникова, уповноваженого по збиранню продрозверстки Корчагіна. Від їх рук загинув і селянин-бідняк Бри- тиков. Ламаючи опір класових ворогів, переборюючи величезні труднощі - голод, холод, епідемії,- трудящі Сватової Лучки під керівництвом комуністів поступово відроджували господарство. Великий ентузіазм викликав у сватоволучан приїзд в слободу у 1923 році Г. І. Петровського. Він виступив перед жителями з промовою, в якій розповів про шляхи подолання труднощів відбудовного періоду і перспективи соціалістичного будівництва в країні.
У 1923 році відбулися зміни в адміністративному становищі Сватової Лучки. Її було перетворено на районний центр Харківської губернії і перейменовано у Сватове.
Зусиллями робітників у відбудовний період було відроджено й розширено депо, млин, олійницю. Протягом 1924-1925 рр. споруджено електростанцію потужністю 120 квт і електромлин. На олійниці встановлено 2 двигуни потужністю 80 кінських сил, проведено її реконструкцію. Успіхи сватівчан у відбудові промисловості відзначила XII Куп'янська окружна партійна конференція. Рік у рік зміцнювалися селянські господарства. Однак їх продуктивність лишалася дуже низькою. Селяни дедалі більше переконувалися, що тільки колективне господарювання може полегшити їх працю, дати їм справжній достаток.
Перший ТСОЗ був організований у Сватові в жовтні 1925 року. Він називався «Селянська спілка» і об'єднував 5 родин бідняків. Товариство мало 3 коней і дрібний реманент. Держава виділила йому трактор «Фордзон». Навесні 1926 року члени «Селянської спілки» зорали свою землю і землю незаможників 2. Восени 1927 року товариство, яке було перейменоване на «Ниву», вже об'єднувало 23 родини. Протягом 1927-1929 рр. виникли ТСОЗи «Освіта», «Україна», «Змагання» та ін. У 1930 році кілька товариств об'єдналися в колгосп ім. Будьонного. Того ж року створюються сільгоспартілі «Перемога», «Нове життя», «Маяк» та ін. До січня 1931 рокууСватівському районі в колгоспи вступило 62 проц. господарств.
Разом з партійними та радянськими органами велику роботу по колективізації селянських господарств проводив комнезам, що виник у селі ще влітку 1920 року. Важливу роль в організації і зміцненні сільгоспартілей відіграла створена в 1931 році Сватівська машинно-тракторна станція. Молоді, ще слабкі колгоспи отримували від неї допомогу під час проведення сільськогосподарських робіт. Вона мала 16 тракторів та інші машини і знаряддя.
Колективізація селянських господарств у Сватовому і районі проходила в умовах гострої класової боротьби. Куркулі чинили шалений опір створенню колгоспів, вбивали їх організаторів, партійних і радянських активістів. Так, у травні 1932 року від їх рук загинув В. К. Розумний, який протягом 7 років очолював комітет незаможних селян. Та, незважаючи на всі перешкоди, на кінець 1932 року колективізацію в Сватовому було завершено.
Одночасно з переведенням сільського господарства на соціалістичні рейки партійні й радянські організації Сватового займалися питаннями розвитку промисловості й транспорту. До 1936 року значно розширилося паровозне депо. Багато трудомістких процесів було механізовано. Це полегшило умови праці робітників, підвищило її продуктивність. Вже в 1940 році депо відремонтовувало 20-22 паровози, замість 8-10 у 1935 році. Розширення та реконструкції зазнала і олійниця, яку було перетворено на олійний завод. Напередодні війни він виробляв за добу ЗО-33 т олії.
У 1932 році став до ладу маслосирзавод. На базі млину було споруджено борошномельний завод.