Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Станично-Луганське

поїзда 15 хвилин. Високих виробничих показників добився машиніст І. Г. Сливак.
Гаряче взялися за відбудову свого господарства і трудівники колгоспу «Москва-Донбас». Уже весною
1943 року в колгоспі було засіяно 574 га землі. Відроджувалась і провідна галузь колгоспу - овочівництво. Весною 1944 року колгоспники заклали вже 4325 парникових рам. Значну допомогу колгоспові, що відроджувався, подала держава, виділивши дев'ять двигунів і десять насосів для організації зрошення. Вірні своєму патріотичному обов'язку перед Батьківщиною, колгоспники у
1944 році виконали план поставок овочів державі на 176,4 процента.
У перші післявоєнні роки технічна оснащеність колгоспу була дуже слабкою. Поля і городи доводилось обробляти в основному живим тяглом. Але люди працювали з великим ентузіазмом, всіма силами переборювали труднощі. Тракторист Іван Сухаревський на тракторі ХТЗ при завданні 16 га щоденно засівав по 22 га ярових і більше. Успішно працювали і бригадир тракторної бригади Чорнокалов, і водії Цикоза і Матвєєв, і ланкова Чорнокалова і багато інших.
Високі врожаї овочів - по 180-200 цнт з гектара - одержували К. Я. Потуроєва, Є. К. Линькова, Г. П. Мазур. Колгосп «Москва-Донбас» у ті роки неодноразово заносився на районну Дошку пошани, за високі показники у соціалістичному змаганні йому не раз присуджувався перехідний Червоний прапор райкому КП України і райвиконкому.
Водночас з відбудовою господарства відроджувались і лікувальні заклади. Уже у 1943 році почали працювати лікарня і поліклініка.
Знову задзвеніли веселі дитячі голоси у школі та дитячому садку.
Гостинно відчинив свої двері Будинок культури.
З кожним роком все успішніше йшли справи у колгоспі «Москва-Донбас». Якщо на 1 квітня 1944 року в-артілі було тільки 80 голів великої рогатої худоби, 10 свиней і незначна кількість овець та птиці1, то в червні 1949 року на фермах налічувалось 249 корів, близько 500 голів молодняка великої рогатої худоби, понад 350 свиней. У цьому велика заслуга всіх колгоспників. Як хороший організатор виробництва в цей час відзначилася завідуюча свинофермою О. М. Литвиненко.
У 1949 році колгосп «Москва-Донбас» зібрав понад 100-пудовий урожай зернових, план здачі хліба державі виконав на 121,2 проц., соняшнику - на 123,8 проц. і одержав понад 100 тис. крб. доходу.
Але далі успішно розвиватися господарство не могло, бо було порівняно невелике. Тому в 1950 році колгосп «Москва-Донбас» об'єднався з артілями «Своя праця», «Вірний шлях», «Друга п'ятирічка», «Червоний Промінь», які існували в навколишніх селах Валуйське, Погорілове, Болотене. Новий укрупнений колгосп став носити ім'я А. О. Жданова.
Через п'ять років - у 1956 році, у відповідності з постановою уряду республіки про створення навколо промислового Луганська овочево-тваринницьких радгоспів, на базі колгоспу ім. Жданова був утворений радгосп «Луганський». Центральна садиба його розташована за чотири кілометри від Станично-Луганського в с. Валуйське. Радгосп почав спеціалізуватися на виробництві молока і овочів.
Спеціалізація сприяла зростанню його рентабельності. Зросла і його технічна оснащеність. Якщо у 1956 році в радгоспі було всього 13 тракторів, то в 1966 році їх налічувалось 29, кількість автомашин зросла з 6 до 26. Для механізації виробничих процесів у господарстві широко використовується електрика. У радгоспі, головним чином на тваринницьких фермах, працює 25 електромоторів. За роки існування радгоспу різко зросло виробництво основних продуктів: виробництво молока на 100 га угідь збільшилось у три з лишком рази і в 1966 році становило 330 цнт, здача овочів державі - у 1,6 раза і досягла 14,8 тис. цнт.
Весною 1966 року кращі трудівники господарства за самовіддану працю були удостоєні урядових нагород.
Великі завдання по збільшенню виробництва сільськогосподарських продуктів, при одночасному зменшенні собівартості, поставив колектив радгоспу перед собою в новій п'ятирічці (1966-1970 рр.). Цей план успішно втілюється в життя. Тільки у 1966 році освоєно понад 230 га найбагатшої придінцевої заплави.