Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Однією з найголовніших турбот станичної Ради з перших днів її існування було повне охоплення дітей навчанням, ліквідація неписьменності серед дорослого населення. Ці питання були обговорені на з'їзді вчителів, що відбувся 1 липня 1920 року в Станиці Луганській. З'їзд ухвалив рішення значно розширити сітку шкіл для дорослих. На початку 1921-1922 навчального року в станиці з навколишніми хуторами налічувалось 18 шкіл для дорослих, де навчалось 1764 чоловіки. Велику допомогу органам народної освіти у ліквідації неписьменності подали культармійці - люди з числа письменного населення, сільські активісти. Вони з власної ініціативи взялися керувати гуртками лікнепу, хатами-читальнями. Багато сил доклали до ліквідації неписьменності вчителі Г. Л. Тиханівський, Л. С. Широкоряденко та інші.
Вчитися дістали можливість всі діти шкільного віку. В станиці працювали кілька початкових і трудова семирічна школа, в якій навчалось 315 дітей і працювало 9 вчителів.
Багато уваги в цей час приділялося розвиткові культурно-освітньої роботи. У 1924 році при Станично-Луганському Будинку культури почали працювати сільськогосподарський гурток, гуртки по вивченню історії, драматичний та інші. Почали виходити стінна і жива газети.
Культурно-освітні установи взяли активну участь у підготовці і проведенні в станиці 17 жовтня 1926 року «Дня урожаю». На це свято приїхали хлібороби зі всього району. В ході підготовки в станиці та на хуторах були проведені бесіди про полі
тику партії на селі, організовані виставки, які розповідали про досягнення Радянської влади, випущені спеціальні стінні газети. В день свята в Будинку культури відбулася вистава. «День урожаю» відзначався і в наступні роки.
Про те, що Комуністична партія в той час найважливішим своїм завданням вважала піднесення культурного рівня народу, його освіти, свідчить хоч би той факт, що в бюджеті району на 1926-1927 рр. на народну освіту передбачалось витратити 42 проц. бюджету - на 9 проц. більше, ніж у попередньому році.
На початку першої п'ятирічки в Станиці Луганській розгортається колективізація сільського господарства. В проведенні цієї роботи місцевим партійним і радянським органам велику допомогу подавали представники робітничого класу. Зокрема, у березні-квітні 1929 року до станиці приїжджали робітники з селища ім. Паризької Комуни (тепер м. Перевальськ). Шахтарі вели роз'яснювальну роботу серед трудового козацтва, розповідали про ленінський кооперативний план та його значення для розвитку нашої країни.
В першому колгоспі «Полевод-Огородник» об'єдналися 14 господарств - членів ТСОЗу. Головою правління було обрано одного з перших комуністів станиці С. І. Стехіна. Через рік в колгоспі вже було 150 господарств. Активними будівниками нового життя на селі були колгоспники Андрій Зенцев, Василь Потуроєв, Марія Тиханівська, Олексій Потуроєв, Іван Соколов та інші.
Через два роки колгосп було названо «Москва-Донбас» на честь залізниці, яка в той час будувалася і проходила поблизу станиці.
Колгосп зростав, зміцнювався при активній підтримці і допомозі робітників Луганська. У лютому 1931 року партія прислала сюди двадцятий'ятитисячника В. А. Тищенка, який багато сил віддав розвиткові і зміцненню сільгоспартілі. Хороший організатор, він зумів згуртувати навколо себе актив з місцевих жителів, які, переборюючи опір куркульства і економічні труднощі, крок за кроком будували молоде господарство. За путівкою партії до колгоспу приїхав з Луганська і робітник- комуніст Ф. Н. Каденко, який очолив усю технічну службу. Робітники Луганська, які взяли шефство над молодим колгоспом, прислали ковальське обладнання та інструменти.
Основною виробничою галуззю колгоспу було овочівництво. Супіщані масиви у заплаві Сіверського Дінця при поливі могли давати багаті врожаї
Станично-Луганське
Сторінка 5 з 10
Одночасно з налагодженням господарського життя місцевим органам влади доводилось заново створювати систему охорони здоров'я трудящих. У 1922 році в Станиці Луганській була відкрита лікарня. Її медичний персонал - лікар, фельдшер, медсестри проводили обслідування дітей і дорослих вдома, профілактичні огляди, вакцинації проти епідемічних захворювань. Вчитися дістали можливість всі діти шкільного віку. В станиці працювали кілька початкових і трудова семирічна школа, в якій навчалось 315 дітей і працювало 9 вчителів.
Багато уваги в цей час приділялося розвиткові культурно-освітньої роботи. У 1924 році при Станично-Луганському Будинку культури почали працювати сільськогосподарський гурток, гуртки по вивченню історії, драматичний та інші. Почали виходити стінна і жива газети.
Культурно-освітні установи взяли активну участь у підготовці і проведенні в станиці 17 жовтня 1926 року «Дня урожаю». На це свято приїхали хлібороби зі всього району. В ході підготовки в станиці та на хуторах були проведені бесіди про полі
тику партії на селі, організовані виставки, які розповідали про досягнення Радянської влади, випущені спеціальні стінні газети. В день свята в Будинку культури відбулася вистава. «День урожаю» відзначався і в наступні роки.
Про те, що Комуністична партія в той час найважливішим своїм завданням вважала піднесення культурного рівня народу, його освіти, свідчить хоч би той факт, що в бюджеті району на 1926-1927 рр. на народну освіту передбачалось витратити 42 проц. бюджету - на 9 проц. більше, ніж у попередньому році.
На початку першої п'ятирічки в Станиці Луганській розгортається колективізація сільського господарства. В проведенні цієї роботи місцевим партійним і радянським органам велику допомогу подавали представники робітничого класу. Зокрема, у березні-квітні 1929 року до станиці приїжджали робітники з селища ім. Паризької Комуни (тепер м. Перевальськ). Шахтарі вели роз'яснювальну роботу серед трудового козацтва, розповідали про ленінський кооперативний план та його значення для розвитку нашої країни.
В першому колгоспі «Полевод-Огородник» об'єдналися 14 господарств - членів ТСОЗу. Головою правління було обрано одного з перших комуністів станиці С. І. Стехіна. Через рік в колгоспі вже було 150 господарств. Активними будівниками нового життя на селі були колгоспники Андрій Зенцев, Василь Потуроєв, Марія Тиханівська, Олексій Потуроєв, Іван Соколов та інші.
Через два роки колгосп було названо «Москва-Донбас» на честь залізниці, яка в той час будувалася і проходила поблизу станиці.
Колгосп зростав, зміцнювався при активній підтримці і допомозі робітників Луганська. У лютому 1931 року партія прислала сюди двадцятий'ятитисячника В. А. Тищенка, який багато сил віддав розвиткові і зміцненню сільгоспартілі. Хороший організатор, він зумів згуртувати навколо себе актив з місцевих жителів, які, переборюючи опір куркульства і економічні труднощі, крок за кроком будували молоде господарство. За путівкою партії до колгоспу приїхав з Луганська і робітник- комуніст Ф. Н. Каденко, який очолив усю технічну службу. Робітники Луганська, які взяли шефство над молодим колгоспом, прислали ковальське обладнання та інструменти.
Основною виробничою галуззю колгоспу було овочівництво. Супіщані масиви у заплаві Сіверського Дінця при поливі могли давати багаті врожаї
Дивиться також інші населені пункти району:
- Широкий
- Чугинка
- Червоний Жовтень
- Тепле
- Передільське
- Нижньотепле
- Миколаївка
- Красна Талівка
- Комишне
- Герасимівка
- Верхньобогданівка
- Верхня Вільхова
- Велика Чернігівка
- Валуйське
- Петрівка